1. Мета і задачі курсової роботи

Метою курсової роботи є:

• поглибити, закріпити і систематизувати знання студентів з навчальної дисципліни “Котельні установки і водопідготовка ”;

• розвити навички самостійного прийняття рішень щодо підбора котла;

• навчити практично застосовувати отримані теоретичні знання при вирішенні питань з визначення продуктивності котла.

Задачами курсової роботи є:

• отримання навичок практичної роботи з розрахунку продуктивності котла;

• отримання навичок використання нормативних та інформаційно-довідкових документів і матеріалів;

2. Завдання на проектування

Курсова робота виконується за індивідуальним завданням, форма якого наведена у додатку Б

3. Склад та зміст курсової роботи

Курсова робота оформляється у вигляді:

Графічна частина (1 лист формату А-2), де виконується креслення плану та розріз підібраного котла.

Розрахунково - пояснювальної записки об’ємом 20 – 25 сторінок і

містить у собі наступні розділи:

Вступ

1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1. Вихідні дані

2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1. Тепловий баланс

2.2. Підбір котла

3. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

-4-

3.1. Опис підібраного котла

3.2. Опис заданого вузла

ВИСНОВОК

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

ДОДАТОК Г

ДОДАТОК Д

Список використаної літератури

3. Методичні вказівки до розробки курсової роботи:

Курсова робота є відповідальним етапом навчального процесу і дозволяє оцінювати кваліфікацію студента з обраної спеціальності.

Курсова робота має розроблятися з дотриманням вимог ЄСКД щодо оформлення текстових документів і ГОСТ 21-605-82. При виконанні курсового роботи доцільне використання електронно-обчислювальної техніки.

Загальні вимоги до оформлення курсової роботи:

Оформлена пояснювальна записка повинна мати:

• титульний аркуш;

• завдання на курсове проектування;

• зміст розділів пояснювальної записки;

• додатки на які роблять посилення;

• список джерел інформації.

Пояснювальна записка виконується на стандартних аркушах формату А-4 (210 297 мм).

Пояснювальна записка виконується чітким почерком або друкується на комп’ютері.

Сторінки повинні бути пронумеровані.

Кожна сторінка повинна мати рамку і штамп. Текст повинен розташовуватися наступним чином: спочатку рядка від рамки не менше ніж 5 мм, наприкінці рядка – не менше 3 мм. Відстань від верхнього або нижнього рядку тексту – не менше 10 мм.

Титульний аркуш пояснювальної записки повинен бути виконаний згідно з визначеними вимогами.

Помарки та виправлення тексту не припускаються.

Відстань між заголовками та текстом повинна бути 10 мм.

Наприкінці текстового документу розміщують список використаної літератури у порядку посилань на неї у тексті. Список розпочинається заголовком “Список використаної літератури”, написаний шрифтом, що має розмір 5 мм.

У тексті пояснювальної записки не припускається:

• скорочення слів;

-5-

• використання у тексті математичних знаків “+” (слід писати “плюс”), “-” (“мінус”);

• застосування математичних знаків без цифр (=, %);

усі таблиці, якщо їх більше однієї, необхідно нумерувати

Графічна частина (1 лист формату А-2) виконується олівцем. Всі надписи виконуються стандартним шрифтом. Заповнення повинно бути щільним, не менше 70 %. У графічній частині відображається:

(М 1 : 100 або М 1 : 200);

5. Зміст складових пояснювальної записки

Титульний аркуш пояснювальної записки виконується встановленої форми. Далі розміщується бланк – завдання на виконання курсової роботи. Після завдання розміщується аркуш із змістом пояснювальної записки. Далі у пояснювальній записці розміщуються відповідні розділи, додатки посилення та список використаної літератури.

5.1 Загальна частина:

5.1.1. Вихідні дані: для розрахунку беруться згідно виданого завдання: параметри теплоносія, кількість та вид палива, коефіцієнт корисної дії котла, та з додатка Б,В: нижча теплота згорання палива і ентальпія. Також вказано вузол котла, якій треба надати опис.

5.2 Розрахункова частина

5.2.1 Тепловий баланс та ККД котельного агрегата

Співвідношення, що зв’язує приход та витрати теплоти у теплогенераторі, складає його тепловий баланс. Тепловим балансом котельної установки є розподілення теплоти, яка вноситься до котлоагрегата при спалюванні палива (приходна частина), на корисно витрачену теплоту та теплові втрати

(витратна частина).

Якщо прийняти кількість тепла, що вноситься до топки, рівною теплоті згоряння 1кг (1м³) палива, тоді рівняння теплового балансу котельного агрегата можна записати у наступному вигляді:

=Q₁+∑Q_втр , кДж/кг ( кДж/м³), (5.1)

де – нижча теплота згоряння палива, кДж/кг( кДж/м³);

Q₁ – тепло, що корисно використано (на отримання пари або гарячої води), кДж/кг( кДж/м³);

∑Q_втр ­– сума всіх теплових втрат у котельному агрегаті, кДж/кг( кДж/м³).

Теплові втрати у котельному агрегаті визначаються, як сума:

∑Q_втр ­= Q₂ +Q₃+Q₄+Q₅ , кДж/кг( кДж/м³), (5.2)

де Q₂ – втрати тепла з відхідними газами, кДж/кг( кДж/м³);

Q₃ – втрати тепла від хімічної неповноти згоряння, кДж/кг;

Q₄ – втрати тепла від механічної неповноти згоряння, кДж/кг;

-6-

Q₅ – втрати тепла до навколишнього середовища, кДж/кг( кДж/м³).

Q_{6 -} втрати тепла з фізичним теплом шлаков, , кДж/кг

Для рідкого та газоподібного палива Q₄ = Q₆ = 0

1. Корисно використане тепло палива в котельному агрегаті можна визначати: за рівнянням теплового балансу

кДж/кг, (5.3)

звідки , кДж/кг, (5.4)

де В_год – годинні витрати палива, кг/год;

D_год – годинна кількість отриманої пари, кг/год;

і_п.. - ентальпія пари, кДж/кг;

і_жв – ентальпія живильної води, кДж/кг.

Середню масову теплоємкість живильної води можна для розрахунків приймати рівною 4,19 кДж/(кг∙^оС).

Коефіцієнт корисної дії котельного агрегата ( ККД ) – це відношення корисної теплоти до витраченого тепла палива:

. (5.5)

Якщо відома паропродуктивність котельного агрегата, параметри пари та живильної води, тоді ККД котельного агрегата можна визначити з виразу

(5.6)

За допомогою вище наведеного теоретичного матеріалу можна записати рівняння для визначення годинної паропродуктивності котла

, кг/год (5.7)

Для водогрійних котлів:

, кг/год, (5.8)

-7-

де:

G - кількість минаючої води скрізь котел, кг/год.

t_1, t₂ – температура води на вході та виходу з котла, ⁰С.

с - середня теплоємність води. кДж/(кг ⁰С),

5.2.2 Підбір котла: виконується згідно розрахунку продуктивності котла (D) чи (G);