- •Конспект лекцій
- •Елементна база в радiоапаратобудуванi
- •Мета, завдання і зміст курсу
- •1. 2. Використання еб еа в радiоапаратобудуванi
- •3. Відхилення параметрів еб еа та прогнозирування їх якості
- •3.1. Імовірна оцінка відхилення параметрів еб еа
- •3.1.1. Загальні положення
- •3.1.2. Розрахунок виробничих допусків еб еа
- •3.1.3. Розрахунок допусків з впливом влагi, температури, старіння
- •3.2. Прогнозування якості еб еа на основі засобу распознавання образу
- •3.2.1. Загальні положення
- •3.2.3. Засіб узагальненої крапки
- •3.2.4. Імовірносний підхід
- •3.2.5. Метод потенційної функції
- •3.2.6. Дискрiмiнантний аналіз
- •4. Резистори
- •4.1. Загальні положення, класифікація параметрів
- •4.1.1. Позначення резисторів
- •4.2. Резистори постійні
- •4.2.1. Непроволочні резистори
- •4.2.2. Дротові резистори
- •4.3. Резистори перемінного опіру
- •4.3.1. Недротові резистори
- •4.3.2. Дротові резистори
- •4.4. Резистори спеціального призначення
- •4.4.1. Варистори
- •4.4.2. Фоторезистори
- •5.2. Конденсатори постійної ємкості
- •5.2.1. Конденсатори з неорганичним диелектриком
- •5.2.2. Конденсатори з органічним диелектриком
- •5.2.3. Плівочні конденсатори
- •5.2.4. Електролітичнi конденсатори
- •3.2.5. Конденсатори на суперiониках
- •5.2.6. Інші конденсатори
- •5.3. Конденсатори перемінної ємкості
- •5.3.1 Загальні положення
- •5.3.2. Основи проектування кпе по заданим функціональним характеристикам
- •5.3.2.1. Загальні положення
- •5. 4. Конденсатори спеціального призначення
- •6. Iндуктивні елементи
- •6.1. Загальні положення, класифікація параметрів
- •6.2. Iндуктивні елементи без магнітопровіда
- •6.2.1. Iндуктивні елементи без каркаса
- •6.2.2. Iндуктивні елементи з каркасом
- •6.5. Дроселі вч
- •8. Лінії затримкі
- •8.1. Основні поняття
- •8.2. Електричні лінії затримкi
- •8.3. Ультразвукові та магнітострикціонні лінії затрикi
- •9.2. Електричні фільтри
- •9.3. П’єзоелектричнi і механичні резонатори фільтрів
- •9.3.1. Загальні положення
- •9.3.2. П’єзоелектричнi резонаторні фільтри. Прямий і зворотний п’єзоеффект.
- •9.3.3. Електромеханичні резонатори і фільтри
- •9.3.4. Акустоелектронні фільтри. Фільтри на пзз
- •9.4.2. Цифрові фільтри
- •10. Елементи і пристрої пам’яті
- •10.1. Загальні положення
- •10.2. Запомiнаючі пристрої на ферромагнитних матеріалах
- •10.3. Запоминаючі пристрої на цмд
- •10.4. Запоминаючі пристрої на пав, мсв і пзз
- •10.5. Криогенни запомiнаючі пристрої
- •11. Елементи і пристрої відображення інформації
- •11.1. Загальні положення
- •11.2.6. Лазери
- •11.3. Пасивні індикатори
- •11.3.1. Жiдкокристалічнi індикатори
- •11.3.2. Електрохiмичні індикатори
- •12. Пристої функціональної електроникi
- •12.1. Акустоелектронні елементи і пристрої
- •12.1.1. Трансформатори, фазообертувачi і атенюатори на пах
- •12.1.2. Фур’є процессори, конвольвіри, активні пристрої на пах
- •12.2. Оптоелектронні пристрої і елементи
- •12.2.1. Загальні положення
- •12.2.2. Оптрони
- •12.2.3. Пристрої керування випромінювання
- •12.2.4. Дефлектор
- •12.3. Елементи і пристрої коммутацiї
- •12.3.1. Загальні положення і класифікація
- •12.3.2. Електромагнітне реле
- •12.3.4. Геркони і феррiди
4.3.2. Дротові резистори
Спеціальні характеристики аналогичні попереднім. Розглянемо функціональні характеристики.
Див. Рис. 46.
=пр; R=L/S; Sпр=d02/4; dLпр=LB(x)dW;
dR=dLпр/Sпр; dW=dx/d0,
де dW- кількість витков;
dx- приращення по довжині;
d0- диаметр;
LB- довжина одного витка.
x
0
dR/dx=8/d03[h(x)+]h(x)=d03dR/8dx-;
dR/dx=dR/rd; h*(x)=(d03dR/8rd)-;
Якщо використується крок - расстояние меж витками;
x
0
h*()=(d02dR/8rd)-.
4.4. Резистори спеціального призначення
4.4.1. Варистори
Варистор- напівпровідниковий резистор об’ємного типа з следуючей ВАХ:
Див. Рис. 47.
I=B*e, де - коеффіціент, определяючий классифікаційні параметри.
=Rстатистичне/Rдинамичне, =3...5.
=(I1-I2)*100%/I1- параметр симметричності ВАХ.
- прагне зробити як можливо менше.
Выпускають два типа резисторів:
СН1- на основі карбита Si,
СН2- на основі селена (Se).
Використованне:
Див. Рис. 48. Стабилизатор напруги.
Див. Рис. 49. Захист трансформаторів т. і.
4.4.2. Фоторезистори
Фоторезистор- напівпроводниковий резистор об’ємного чи плівкового типа. В качестве матеріала використовують сернистий чи сереністий свинець.
Основні характеристики:
Див. Рис. 50, 51.
К- чуткість в %.
Темновий опір- 20100 Ком.
Темновий стум- 110 мкВ.
Световой ток- 4 мА.
Фототок- це разність меж темновим і световим током.
Випускають: ФСК-1, СФ-2, СФ-3, т. і.
Наибільшь використовують в оптопарах.
4.4.3. Терморезистори
Терморезистор- напівпровідниковий резистор, опір якого управляється температурою.
Термистори мають неготивний температурний коеффіціент, а позистори позитивний.
Характеристики:
Див. Рис. 52.
R(T)=R(T0)exp[B(1/T-1/T0)];
Приклади використання:
Див. Рис.53. Стабилизація каскада.
Обозначення: КМТ, ММТ т. і.
4.4.4. Позистори
Характеристики:
Див. Рис. 55.
R(T)=R(T0)exp[А(T-T0)];
Використання:
Див. Рис. 56, 57. Схеми обмеження струму.
5. Конденсатори
5.1. Основні положення. Класифікація
Конденсатори займають друге місце по поширенності після резисторів і призначаються для накопичування електричного заряду в залежності від електричних і неелектричних параметрів.
Конденсатори можна поділити:
1. По принципу зміни ємкості:
- конденсатори постійної ємкості;
- конденсатори перемінної ємкості;
- подстроечні конденсатори;
- конденсатори спеціального призначення.
2. По принципу утворення диелектрика:
- вакуумні конденсатори;
- газонаповненні конденсатори;
- конденсатори з твердим диелектриком;
- електролiтичнi конденсатори;
- напівпровідникові конденсатори;
- iонисторні конденсатори.
3. По конструктивним признакам:
- трубчаті конденсатори;
- дискові конденсатори;
- пресовані конденсатори;
- герметизовані конденсатори.
4. По функціональному призначенню:
- високовольтні конденсатори;
- високостабiльні конденсатори;
- високочастотні конденсатори т. і.
Можливі інши типи конденсаторів.
Обозначення конденсаторів:
Старе обозначення конденсаторів складається з трьох літер:
Перша- зазначає тип диелектрику;
Друга- особливі властивості (И- iмпульсні, У- ультраволнові т. і.).
Нове обозначення: КN1
K- конденсатор;
N1- двозначне число, зазначаюче тип диелектрику.
К10- керамічний конденсатор з робочим напругом < 1600 В;
К15- керамічний конденсатор з робочим напругом > 1600 В;
К21- скляний;
К22- склянокерамічний;
К23- скляноемалєвий;
К31- слюдяний з малою потужністю;
К32- слюдяний з великою потужністю;
К40- паперовий з фольгірованними обкладками і робочим напругом < 1600 В;
К41- паперовий з фольгірованними обкладками і робочим напругом > 1600 В;
К50- електролiтичний алюмінєвий;
К51- електролiтичний танталовий фольгiрованний;
К52- електролiтичний об'ємнопористий;
К53- оксидно-напівпровідниковий;
К60- повітряний;
К61- вакуумний;
К70- полiстирольний з фольгiрованними обкладками;
К71- полiстирольний з металлизированними обкладками;
К75- комбініровані;
К76- лакоплівочні.
Обозначення підстроечних конденсаторів і конденсаторів перемінної ємкості:
КТ- підстроечні конденсатори;
КП- конденсатори перемінної ємкості.
Після КТ або КП слідує цифра, зазначаюча тип диелектрика:
1- вакуумний;
2- повітряний;
3- газоподібний;
4- твердий.
Одиниці виміру ємкості:
-
Одиниці виміру
Обозначення одиниць виміру
Ємкость в фарадах
пикофаради
нанофаради
микрофаради
мiлiфаради
фаради
П
Н
М
И
Ф
10-12
10-9
10-6
10-3
100
Літера ставиться замість зап’ятой.
Номiнал конденсаторів вибирають з рядів: Е3, Е6, Е12, Е24, Е48.
Для електролитичних: 1,2, 5.
Для малогабаритних конденсаторів допускають слідуюче обозначення допусків: Ж- Ф, Б- +50, -20%, А- +80, -20%, Я- +100%, Ю- +100, -10%.
По напругу існує ГОСТ 9665-77.
Температурний коефіціент позначають:
ТК- старе обозначення.
У новому обозначеннi ставять літеру і цифру. Літера зазначає знак: П- “+”, М- “-”, МП- ““. Цифра зазначає численне значення ТК в мiльонних частках 1/оС.
Приклад: П100- +100*10-61 1/оС.
Для керамічних конденсаторів є свої обозначення:
Н10- 10%, Н20- 20% при зміні температури від -60 до +20 оС.
Для слюдяних конденсаторів існує слідуюче обозначення: А- ТК не нормiрується, Б- 10*10-6 1/оС, В- 100*10-6 1/оС, Г- 50*10-6 1/оС.
Електричні параметри конденсатора:
Див. Рис. 58.
IQ(t)=(d/dt)Q[UQ(t)]=QdUQ/UQdt;
Q/UQ=const=C;
IC(t)=CdUC/dt;
t
U
0
Q/UQ=C(UC(t))- варикап, вариконд;
Q/QR=C[X]- підстроечний конденсатор.
Еквівалентна схема конденсатора.
Див. Рис. 59.
LC- iндуктивність вивідов конденсатора;
Ry- опір утечці диелектрику;
C0- ємкість на корпусі;
С01, С02- ємкість вивідов;
RC- ємкість конденсатора;
RC- опір контактів.
t
U
0
Див. Рис. 60.
tg 10-410-2.
ТКНЕ- температурний коефіціент незалежності ємкості.
ТКНЕ=С/С.
Коефіціент абсорбції заряда в конденсаторі (пов'язаний з неоднородністью диелектрика).
Див. Рис. 61.
Якщо закоротити вивіди на 5 секунд, одержимо U2.
Ka=U2*100%/U1- через 3 хвилини після 5-ти секундного замикання.
Ka=0.035%, залежно від диелектрика.
