- •Конспект лекцій
- •Елементна база в радiоапаратобудуванi
- •Мета, завдання і зміст курсу
- •1. 2. Використання еб еа в радiоапаратобудуванi
- •3. Відхилення параметрів еб еа та прогнозирування їх якості
- •3.1. Імовірна оцінка відхилення параметрів еб еа
- •3.1.1. Загальні положення
- •3.1.2. Розрахунок виробничих допусків еб еа
- •3.1.3. Розрахунок допусків з впливом влагi, температури, старіння
- •3.2. Прогнозування якості еб еа на основі засобу распознавання образу
- •3.2.1. Загальні положення
- •3.2.3. Засіб узагальненої крапки
- •3.2.4. Імовірносний підхід
- •3.2.5. Метод потенційної функції
- •3.2.6. Дискрiмiнантний аналіз
- •4. Резистори
- •4.1. Загальні положення, класифікація параметрів
- •4.1.1. Позначення резисторів
- •4.2. Резистори постійні
- •4.2.1. Непроволочні резистори
- •4.2.2. Дротові резистори
- •4.3. Резистори перемінного опіру
- •4.3.1. Недротові резистори
- •4.3.2. Дротові резистори
- •4.4. Резистори спеціального призначення
- •4.4.1. Варистори
- •4.4.2. Фоторезистори
- •5.2. Конденсатори постійної ємкості
- •5.2.1. Конденсатори з неорганичним диелектриком
- •5.2.2. Конденсатори з органічним диелектриком
- •5.2.3. Плівочні конденсатори
- •5.2.4. Електролітичнi конденсатори
- •3.2.5. Конденсатори на суперiониках
- •5.2.6. Інші конденсатори
- •5.3. Конденсатори перемінної ємкості
- •5.3.1 Загальні положення
- •5.3.2. Основи проектування кпе по заданим функціональним характеристикам
- •5.3.2.1. Загальні положення
- •5. 4. Конденсатори спеціального призначення
- •6. Iндуктивні елементи
- •6.1. Загальні положення, класифікація параметрів
- •6.2. Iндуктивні елементи без магнітопровіда
- •6.2.1. Iндуктивні елементи без каркаса
- •6.2.2. Iндуктивні елементи з каркасом
- •6.5. Дроселі вч
- •8. Лінії затримкі
- •8.1. Основні поняття
- •8.2. Електричні лінії затримкi
- •8.3. Ультразвукові та магнітострикціонні лінії затрикi
- •9.2. Електричні фільтри
- •9.3. П’єзоелектричнi і механичні резонатори фільтрів
- •9.3.1. Загальні положення
- •9.3.2. П’єзоелектричнi резонаторні фільтри. Прямий і зворотний п’єзоеффект.
- •9.3.3. Електромеханичні резонатори і фільтри
- •9.3.4. Акустоелектронні фільтри. Фільтри на пзз
- •9.4.2. Цифрові фільтри
- •10. Елементи і пристрої пам’яті
- •10.1. Загальні положення
- •10.2. Запомiнаючі пристрої на ферромагнитних матеріалах
- •10.3. Запоминаючі пристрої на цмд
- •10.4. Запоминаючі пристрої на пав, мсв і пзз
- •10.5. Криогенни запомiнаючі пристрої
- •11. Елементи і пристрої відображення інформації
- •11.1. Загальні положення
- •11.2.6. Лазери
- •11.3. Пасивні індикатори
- •11.3.1. Жiдкокристалічнi індикатори
- •11.3.2. Електрохiмичні індикатори
- •12. Пристої функціональної електроникi
- •12.1. Акустоелектронні елементи і пристрої
- •12.1.1. Трансформатори, фазообертувачi і атенюатори на пах
- •12.1.2. Фур’є процессори, конвольвіри, активні пристрої на пах
- •12.2. Оптоелектронні пристрої і елементи
- •12.2.1. Загальні положення
- •12.2.2. Оптрони
- •12.2.3. Пристрої керування випромінювання
- •12.2.4. Дефлектор
- •12.3. Елементи і пристрої коммутацiї
- •12.3.1. Загальні положення і класифікація
- •12.3.2. Електромагнітне реле
- •12.3.4. Геркони і феррiди
4.2. Резистори постійні
4.2.1. Непроволочні резистори
1. Углеродiсті резистори: резистивний елемент- піротехничний углерод. Одержують при розкладанні вуглеводорода C7H16 при тисненні 1020 Па і температурі 1100-1200 оС.
Робоча температура 150 оС, ТКС= 1400...1600*10-6 1/оС, шуми 1 мкВ/В (група А) і понад 5 мкВ/В (група Б).
Обозначення: ВС, УНУ, УЛИ, БЛП, С1 т. і.
2. Металоплівкові резистори: резистивний елемент- сплав металу чи окисел. Одержують при термічному осаджуваннi в вакуумі.
Робоча температура 200 оС, ТКС= 2000*10-6 1/оС, шуми 5 мкВ/В.
Обозначення: МЛТ, МОУ т. і.
3. Композиційні, пленочні і об'ємні резистори: резистивний елемент- композиція проводящего (метал чи вуглець) і сполучного (органічні речовини) елементу.
Робоча температура 150 оС, ТКС= 1800*10-6 1/оС, шуми 5мкВ/В.
Обозначення: ТВО т. і.
Конструкції деяких резисторів. Див. Рис. 39, 40.
де 1- плівковий резистор;
2- об'ємний резистор.
4.2.2. Дротові резистори
У вигляді дроту використаються слідуючі сплави:
1. Манганiн (86%- медi, 12%- марганца, 2%- никеля).
уд= 0.420.48*10-6 Ом/м, ТКС=5...30*10-6 1/оС, робоча температура 200 оС.
2. Константан (60%- медi, 40%- никеля).
уд= 0.480.52*10-6 Ом/м, ТКС= -5...-25 1/оС, робоча температура до 500 оС.
3. Нiхром (никель і хром).
уд= 1.12*10-6 Ом/м, ТКС= 100...200 1/оС, робоча температура 10001100 оС.
4. Фехраль (сплав алюмінію і хрому).
уд= 1.12*10-6 Ом/м, ТКС= 60...120 1/оС, робоча температура 8501200 оС.
Конструкція. Див. Рис. 41.
Привілею: висока температура, можна зробити термокомпенсацію.
Недоліки: дротові резистори мають обмежений діапазон частот до1 МГц, для поширення діапазону частот використають спеціальні намотки.
Застосування термокомпенсації:
Хай є R= R1+R2, а також 1 i 2.
Тоді RT= R1(1-1T)+R2(1+2T);
RT-R= 0; R1-R11T+R2+R22T; R11-R22=0; R1=R2.
R1/R2=|1/2|=; R-R2=R2; R=R2(+1); R2=R/(1+).
4.3. Резистори перемінного опіру
4.3.1. Недротові резистори
Крім звичайних параметрів резистори перемінного опіру мають специфічні параметри:
- початковий опір (опір в нулевому положенні рухомого контакту);
- початковий стрибок опіру (мінімальний опір, що виникає при здуві рухомого контакту);
- точність настанови (можливі разброси опіру при повторній настанові подвижного контакту);
- шуми переміщування;
- зусилля переміщування;
- iзносостійкiсть.
Стандартні характеристики для резистора перемінного опіру:
Див. Рис. 42.
А- лiнійна;
Б- логарифмична;
В- обратнологарифмична;
Г- S-образна.
Модель резистора перемінного опіру:
Див. Рис. 43,
де R- опір резистивного елементу;
RК- опір контактів;
r0- початковий опір;
rнс- опір початкового стрибка;
Rиз- опір ізоляції;
C0, С01, C02- паразитни ємкості;
LR- iндуктивність висновків.
Розрахунок заданих функціональних характеристик.
Див. Рис. 44.
Необхідно обчислити опір, залежний від величини переміщування.
1) dR=(x)dX/S(x); S(x)=h(x)(x);
x
0
x
x
0
0
dR/dx=RS(x)/; RS(x)=dR/dx; =const;
=3600; x=2r=2r/360=r;
dR/d=(dR/dx)*(dx/d);
dx/d=r; dR/dx=dR/d*1/r;
RS*()=(/r)*dR/d - для углового переміщування.
2) h= const; = var; RS=const.
dR/dx=RS(x)/(x)+0; (x)=(RS(x)/(dR/dx))-0;
*()=(RSr/(dR/d))-0- для углового переміщування.
Див. Рис. 45.
RS0=KdR/dx(0), RS0=KdR/dx(x1/2),
RS1=KdR/dx(x1), RS1=KdR/dx(x1+x2/2),
... ... ... ... ... ... ...
RS1=KdR/dx(x4).
RS(x)= dR/dx.
