- •Конспект лекцій
- •Елементна база в радiоапаратобудуванi
- •Мета, завдання і зміст курсу
- •1. 2. Використання еб еа в радiоапаратобудуванi
- •3. Відхилення параметрів еб еа та прогнозирування їх якості
- •3.1. Імовірна оцінка відхилення параметрів еб еа
- •3.1.1. Загальні положення
- •3.1.2. Розрахунок виробничих допусків еб еа
- •3.1.3. Розрахунок допусків з впливом влагi, температури, старіння
- •3.2. Прогнозування якості еб еа на основі засобу распознавання образу
- •3.2.1. Загальні положення
- •3.2.3. Засіб узагальненої крапки
- •3.2.4. Імовірносний підхід
- •3.2.5. Метод потенційної функції
- •3.2.6. Дискрiмiнантний аналіз
- •4. Резистори
- •4.1. Загальні положення, класифікація параметрів
- •4.1.1. Позначення резисторів
- •4.2. Резистори постійні
- •4.2.1. Непроволочні резистори
- •4.2.2. Дротові резистори
- •4.3. Резистори перемінного опіру
- •4.3.1. Недротові резистори
- •4.3.2. Дротові резистори
- •4.4. Резистори спеціального призначення
- •4.4.1. Варистори
- •4.4.2. Фоторезистори
- •5.2. Конденсатори постійної ємкості
- •5.2.1. Конденсатори з неорганичним диелектриком
- •5.2.2. Конденсатори з органічним диелектриком
- •5.2.3. Плівочні конденсатори
- •5.2.4. Електролітичнi конденсатори
- •3.2.5. Конденсатори на суперiониках
- •5.2.6. Інші конденсатори
- •5.3. Конденсатори перемінної ємкості
- •5.3.1 Загальні положення
- •5.3.2. Основи проектування кпе по заданим функціональним характеристикам
- •5.3.2.1. Загальні положення
- •5. 4. Конденсатори спеціального призначення
- •6. Iндуктивні елементи
- •6.1. Загальні положення, класифікація параметрів
- •6.2. Iндуктивні елементи без магнітопровіда
- •6.2.1. Iндуктивні елементи без каркаса
- •6.2.2. Iндуктивні елементи з каркасом
- •6.5. Дроселі вч
- •8. Лінії затримкі
- •8.1. Основні поняття
- •8.2. Електричні лінії затримкi
- •8.3. Ультразвукові та магнітострикціонні лінії затрикi
- •9.2. Електричні фільтри
- •9.3. П’єзоелектричнi і механичні резонатори фільтрів
- •9.3.1. Загальні положення
- •9.3.2. П’єзоелектричнi резонаторні фільтри. Прямий і зворотний п’єзоеффект.
- •9.3.3. Електромеханичні резонатори і фільтри
- •9.3.4. Акустоелектронні фільтри. Фільтри на пзз
- •9.4.2. Цифрові фільтри
- •10. Елементи і пристрої пам’яті
- •10.1. Загальні положення
- •10.2. Запомiнаючі пристрої на ферромагнитних матеріалах
- •10.3. Запоминаючі пристрої на цмд
- •10.4. Запоминаючі пристрої на пав, мсв і пзз
- •10.5. Криогенни запомiнаючі пристрої
- •11. Елементи і пристрої відображення інформації
- •11.1. Загальні положення
- •11.2.6. Лазери
- •11.3. Пасивні індикатори
- •11.3.1. Жiдкокристалічнi індикатори
- •11.3.2. Електрохiмичні індикатори
- •12. Пристої функціональної електроникi
- •12.1. Акустоелектронні елементи і пристрої
- •12.1.1. Трансформатори, фазообертувачi і атенюатори на пах
- •12.1.2. Фур’є процессори, конвольвіри, активні пристрої на пах
- •12.2. Оптоелектронні пристрої і елементи
- •12.2.1. Загальні положення
- •12.2.2. Оптрони
- •12.2.3. Пристрої керування випромінювання
- •12.2.4. Дефлектор
- •12.3. Елементи і пристрої коммутацiї
- •12.3.1. Загальні положення і класифікація
- •12.3.2. Електромагнітне реле
- •12.3.4. Геркони і феррiди
3.2.6. Дискрiмiнантний аналіз
Нехай є слідуючі скалярні величини:
Скалярний безліч {} = [1, 2, ..., k], і скалярні функції g1(), ...,gm().
Для -го класу справедливо:
Rg()>gi(), i=1,m; i.
Кордону між класами R, R, g()-g()=0.
k
k
g
s=1
s=1
Рис. 36.
Якщо класи перемешани, то краще використати імовірностний підхід.
2
n
G
=1
j=1
4. Резистори
4.1. Загальні положення, класифікація параметрів
Резистори складають 15% -50% елементної бази РЕЗ і призначени для утворення електричного опору в ланцюзі електричного струму, залежно від певних чинників.
Резистори можна класифіцирувати по слідуючим принципам:
1) по принципу зміни опору (постійні, перемінні, спеціального призначення);
2) по утворенню резистивного елементу (вуглецеві, плівкові, метало-плівочні, об'ємні, композиційні, напівпровідникові, дротові);
3) по конструктивному признаку (плівкові, об'ємні, спеціальні мiнiатюрні);
4) по функціональному призначенню (низкоомні, високовольтні, високочастотні, прецiзаційні т. і.).
Напівпровідникові резистори діляться на:
а) терморезистори;
б) фоторезистори;
в) варистори;
г) темзорезистори.
4.1.1. Позначення резисторів
Старе обозначення резисторів складаються з трьох літер:
1. Вид резистивного елементу:
У- вуглецеві;
К- композиційні;
М- металоокiсні.
2. Вид захисту:
Г- герметизованні;
Л- лакированні.
3. Спеціальні властивості і призначення:
Т- топлостійкi;
П- прецiзаційні;
В- високовольтні.
Нове обозначення:
Обозначення резисторів постоянного сопротивлення |
Обозначення резисторів переменного сопротивлення |
Вид резистивного елементу |
С1 С2 С3 С4 С 5 |
Сп1 Сп2 Сп3 Сп4 Сп5 |
Вуглецеві Металоплівкові і металоокiсні Плівкові і композиционні Об'ємні і композиційні Дротові |
СТ- опір термочутливий (терморезистор);
СН- опір нелiнійний (варистор);
СФ- опір фоточутливий (фоторезистор):
СФ-N1-N2 (для всіх інших також),
де N1- матеріал (число);
N2- технична разробка (число).
Номiнал резисторів.
Одиниці виміру |
Обозначення одиниць виміру |
Межі номiнальних значень |
Ом |
Оми |
Е |
до 91 |
100 |
Килооми |
К |
від 0.1 до 91 |
103 |
Мегаоми |
М |
від 0.1 до 91 |
106 |
Гигаоми |
Г |
від 0.1 до 91 |
109 |
Тераоми |
Т |
від 0.1 до 1 |
1012 |
Обозначення номиналів ставиться на корпусі резистора замість коми (5К1, Е47).
Номиналі резисторів підлягають рядам: Ki=mi, i= 0, 1, ...
Перший ряд: Е620%, m=101/61.47
Другий ряд: E1210%, m=101/121.21
Третій ряд: E245%, m=101/241.1
Використають також Е48, Е96, Е192.
Для прецiзаційних резисторів є свій ряд:
0.01%, 0.02%, 0.05%, 0.1%, 0.2%.
Для мiнiатюрних резисторів є свої обозначення:
Ж- 0.1%, У- 0.2%, Д- 0.5%, Р- 1%, Л- 2%, И- 5%, С- 10%, В- 20%, Ф- 30%.
Для резисторів існують спеціальні ряди по напругі і потужністі.
Ряд по потужності (Вт):
0.01, 0.025, 0.05, 0.125, 0.25, 0.5, 1, 2, 5, 8, 10, 16, 25, 30, 50, 75, 100, 160, 250, 500.
Ряд по напругі (В):
100, 250, 350, 500, 700, 1000, 1500, 3000, 5000.
Рівень шумів: Uш= (4KTf); [мкВ ].
ЕДС шумів: Eш=Uш/Е0; [мкВ/В].
Температурний коефіціент опору (ТКО):
- для непроволочних (від 2 до 10*10-4);
- для проволочних (від 0 до 2*10-4).
Модель опіру:
Див. Рис. 38,
де RR- опір резистора;
RК- опір контактів;
LК- iндуктивність насечкi вивідів резистора;
CR- паразитна ємкість резистора;
RС, CR- опір і ємкість між резистором і корпусом.
UR(t)= RIR(t)- для резистора,
UR(t)= R[UR(t)]IR(t)- для варистора,
UR(t)= R(Т)IR(t)- для терморeзистора,
UR(t)= R(Ф)IR(t)- для фоторезистора.
Якщо врахувати усі ці елементи, то одержимо:
IR(t)=ICR(t)+IRC(t)+IR(t);
t
0
UR(t)= LRdIR/dt+IR(RR+RK).
