- •Конспект лекцій
- •Елементна база в радiоапаратобудуванi
- •Мета, завдання і зміст курсу
- •1. 2. Використання еб еа в радiоапаратобудуванi
- •3. Відхилення параметрів еб еа та прогнозирування їх якості
- •3.1. Імовірна оцінка відхилення параметрів еб еа
- •3.1.1. Загальні положення
- •3.1.2. Розрахунок виробничих допусків еб еа
- •3.1.3. Розрахунок допусків з впливом влагi, температури, старіння
- •3.2. Прогнозування якості еб еа на основі засобу распознавання образу
- •3.2.1. Загальні положення
- •3.2.3. Засіб узагальненої крапки
- •3.2.4. Імовірносний підхід
- •3.2.5. Метод потенційної функції
- •3.2.6. Дискрiмiнантний аналіз
- •4. Резистори
- •4.1. Загальні положення, класифікація параметрів
- •4.1.1. Позначення резисторів
- •4.2. Резистори постійні
- •4.2.1. Непроволочні резистори
- •4.2.2. Дротові резистори
- •4.3. Резистори перемінного опіру
- •4.3.1. Недротові резистори
- •4.3.2. Дротові резистори
- •4.4. Резистори спеціального призначення
- •4.4.1. Варистори
- •4.4.2. Фоторезистори
- •5.2. Конденсатори постійної ємкості
- •5.2.1. Конденсатори з неорганичним диелектриком
- •5.2.2. Конденсатори з органічним диелектриком
- •5.2.3. Плівочні конденсатори
- •5.2.4. Електролітичнi конденсатори
- •3.2.5. Конденсатори на суперiониках
- •5.2.6. Інші конденсатори
- •5.3. Конденсатори перемінної ємкості
- •5.3.1 Загальні положення
- •5.3.2. Основи проектування кпе по заданим функціональним характеристикам
- •5.3.2.1. Загальні положення
- •5. 4. Конденсатори спеціального призначення
- •6. Iндуктивні елементи
- •6.1. Загальні положення, класифікація параметрів
- •6.2. Iндуктивні елементи без магнітопровіда
- •6.2.1. Iндуктивні елементи без каркаса
- •6.2.2. Iндуктивні елементи з каркасом
- •6.5. Дроселі вч
- •8. Лінії затримкі
- •8.1. Основні поняття
- •8.2. Електричні лінії затримкi
- •8.3. Ультразвукові та магнітострикціонні лінії затрикi
- •9.2. Електричні фільтри
- •9.3. П’єзоелектричнi і механичні резонатори фільтрів
- •9.3.1. Загальні положення
- •9.3.2. П’єзоелектричнi резонаторні фільтри. Прямий і зворотний п’єзоеффект.
- •9.3.3. Електромеханичні резонатори і фільтри
- •9.3.4. Акустоелектронні фільтри. Фільтри на пзз
- •9.4.2. Цифрові фільтри
- •10. Елементи і пристрої пам’яті
- •10.1. Загальні положення
- •10.2. Запомiнаючі пристрої на ферромагнитних матеріалах
- •10.3. Запоминаючі пристрої на цмд
- •10.4. Запоминаючі пристрої на пав, мсв і пзз
- •10.5. Криогенни запомiнаючі пристрої
- •11. Елементи і пристрої відображення інформації
- •11.1. Загальні положення
- •11.2.6. Лазери
- •11.3. Пасивні індикатори
- •11.3.1. Жiдкокристалічнi індикатори
- •11.3.2. Електрохiмичні індикатори
- •12. Пристої функціональної електроникi
- •12.1. Акустоелектронні елементи і пристрої
- •12.1.1. Трансформатори, фазообертувачi і атенюатори на пах
- •12.1.2. Фур’є процессори, конвольвіри, активні пристрої на пах
- •12.2. Оптоелектронні пристрої і елементи
- •12.2.1. Загальні положення
- •12.2.2. Оптрони
- •12.2.3. Пристрої керування випромінювання
- •12.2.4. Дефлектор
- •12.3. Елементи і пристрої коммутацiї
- •12.3.1. Загальні положення і класифікація
- •12.3.2. Електромагнітне реле
- •12.3.4. Геркони і феррiди
12.2.4. Дефлектор
Дефлектор - це пристрой, який змінює просторове положення оптичного сигналу.
Див. Рис. 228, 229.
Для дискретной зміни.
Застосовують ще ПАХ на ефекті фотоупругістi.
Див. Рис. 230.
Співвідношення Вульфа-Брега для ПАХ хвилІ: sin=В/ПАХ.
Крім того: IРПАХ, т. є. змінюя потужність ПАХ, ми спромагаємось ще і модуліровати сигнал.
Светловід- це пристрой передачі сигналу, основанний на ефекті повного відбивання.
Див. Рис. 231.
sin=n12-n22.
Структура. Див. Рис. 232.
Використаються спецстекла.
12.3. Елементи і пристрої коммутацiї
12.3.1. Загальні положення і класифікація
Пристрої коммутацiї призначени для переключення електричних ланцюгів під дією керуючих впливів (електричних чи неелектричних).
Роздивимось: контактні і безконтактні.
В першому випадку використовують фізичний чи електричний контакт (фізичний дотик).
В другому випадку- умову проходження електричного току.
Контактні:
1) Що переключаються;
2) Раз’ємні;
3) Разборні;
4) Неразборні.
До них відносяться: електромагнітні реле, вимикачі, геркони, феррiди, герконові реле, виделкі.
Раз’ємнi можна вважати:
1) Штекери;
2) Виделки;
3) Клеми;
4) Раз’єми.
Разборні і неразборні включають в себе:
1) Пайку;
2) Сварку;
3) Вскрутку;
4) Всвiнтку.
Бесконтактні:
1) Оптоелектричнi коммутатори;
2) Напівпровідникові коммутатори;
3) Криогенні коммутатори (ефекти Джозефсена).
Модель електричного контакту. Див. Рис. 233.
де RМ1, RМ2- опір металевих частин контакту;
RВ1, RВ2- опір виступів відповідного контакту;
RСТ1, RСТ2- опір стягування;
RПР- опір плівки;
LК1, LК2- iндуктивність відповідних контактів;
CОК- загальна ємкість;
C01, C02- паразитна ємкість відповідних контактів.
R=RВ1+RВ2+RСТ1+RСТ2+RПЛ=КЕh/Q(1-);
де - питомий опір;
E- модуль пружністі;
h- висота виступів;
Q- зусилля при контакті;
- коефіціент Пуасона;
К- численний коефіціент, залежить від форми контактів, матеріала, чинників т. і.
Форми контактів. Див. Рис. 234.
12.3.2. Електромагнітне реле
Існують: перемінного і постійного струму.
Постійного струму. Див. Рис. 235.
Параметри:
1) Коефіціент запасу спрацьованність: КЗСР=JРСР/JСР;
2) Коефіціент запасу відпускання: КЗОТП=JРОТП/JОТП;
3) Коефіціент повернення: К=JОТП/JСР;
4) Час спрацьованністі і час відпускання: tСР=tТР1+tДВ1; tОТП=tТР2+tДВ2,
де tСР- час спрацьовування;
tОТП- час відпускання;
tТР1, tТР2- час трогання;
tДВ1, tДВ2- час руху.
Поляризованні реле. Див. Рис. 236.
ФД=ФУП+ФУЛ;
ФП: Ф1=ФУЛ+ФП/2;
Ф1=ФУП+ФЛ/2,
де П- поляризація;
У- керуючий;
П- праве;
Л- ліве.
Див. Рис. 237.
Хорошая чутливість.
Електромагнитні реле перемінного струму.
Живлення котушки реле пропорційно sin струму, тягове зусилля має дві складних, одна з яких постійна, а інша перемінна з удвоенной частотою.
Для усунення пульсацiї включають короткозамкнуті вiтки.
Див. Рис. 238.
ФА=ФГ+ФК;
ФВ=Ф1-ФК;
Ф=ФА+ФВ;
Q(t)=QА(t)+QВ(t);
QА(t)=QmA-QmAcos2Wt;
QB(t)=QmB-QmBcos(2Wt-2).
Необхідно: QmAQmB;
90о.
