- •3 Фактори, які знижують ефективність заняття фізкультурно-спортивною діяльністю
- •4. Впровадження відомостей про адаптацію на різних ієрархічних рівнях фізичного виховання і спортивного тренування.
- •5 Оі стародавньої Греції(міфи,зародження,програма,соц значення,занепад
- •7. Політичні, економічні, історико-теоретичні передумови відродження Олімпійських ігор сучасності.
- •8 .Використання дії фізичних факторів на живі організми в фізичному зростанні особистості
- •9. Роль п.Кубертена у відродженні Олімпійських ігор.
- •12.Врахування загальних закономірностей обміну речовин в організації фізичного виховання і спортивного тренування.
- •14. Дидактичне забезпечення енергетики м’язової діяльності і біохімічних змін в організмі під час м’язової діяльності різного характеру і тривалості.
- •18.Дидактичне забезпечення врахування біохімічних основ і закономірностей спортивного тренування в річному циклі спортивного тренування
- •20.Біохімічний контроль у спорті
- •22. Використання закономірностей біохімічної адаптації в процесі спортивного тренування.
- •17. Наука як система знань та сфери її впливу.
- •19. Основи методології науково-дослідної діяльності.
- •23. Філософські концепції науки.
- •27.Конституювання неокласичної науки
- •29. Постнеокласична парадигма науки
- •35. Мета, зміст, завдання і методика побудови тренувань по періодам і етапам річного макроциклу для спортсменів вищої кваліфікації. Види і направленість мезоциклів та мікроциклів.
- •36. Біокібернетика та математика в дослідженнях адаптації до рухової діяльності та прогнозуванні її ефекту.
- •37. Сутність процесу навчання.
- •38. Проблеми сучасної онтокінезіології та врахування їх в фізичному вихованні та спортивному тренуванні.
- •39. Принципи навчання у вищій школі. Формування національної самосвідомості людини у фізичному вихованні та спортивному тренуванні.
- •45. Мета, завдання, предмет науки у сфері фізичного виховання і спорту.
- •46. Задачі та структура управління в національній системі фізичного виховання України.
- •47. Діалектико-методологічна основа наукових досліджень у фізичній культурі.
- •49. Системний підхід у науковому пізнанні.
- •50) Побудова педагогічних технологій в фізичному вихованні та спортивному тренуванні.
- •51) Напрямки виховної роботи в вищій школі.
- •52) Управління при самостійних заняттях фізичними вправами різних верств населення.
- •53) Просвітницька діяльність у системі фізичного виховання. Роль вчителя фізичної культури у просвітницькій діяльності.
- •54) Формування науково-педагогічного світогляду спеціалістів фізичної культури і спорту
- •55. Характеристика й класифікація сучасних інструментальних методів контролю за підготовленістю спортсменів.
- •56. Методологічні основи теорії фізичної культури та теорії спорту.
- •57. Фактори, які визначають ефективність фізичного виховання та спортивного тренування.
- •58. Формування здатності до креативно-інноваційної діяльності майбутніх вчителів фізичної культури.
- •59. Основні методи біологічного моніторингу розвитку спеціальної працездатності спортсменів.
- •60. Моделі педагогічного впливу, структура та планування багаторічного та річного спортивного тренування.
- •61. Відбір та орієнтація в процесі багаторічного спортивного тренування
- •62. Педагогіка майбутнього. Прогностична модель вчителя фізичної культури.
- •63. Біодинаміка м'язів: механічні властивості м'язів; механіка м'язового скорочення: групові взаємодії м'язів.
- •64. Дидактичні основи фізичного виховання та спортивного тренування в розвитку спеціальної працездатності, як передумови спортивної майстерності.
- •65. Основи моделювання у фізичному вихованні і спорті
- •66. Технологія управління адаптивним функціонуванням організму спортсмена.
- •67. Основні концептуальні положення побудови педагогічних технологій формування рухових навичок у фізичному вихованні.
- •68. Фактори, які визначають рівень фізичної культури учнів та рівень спортивних досягнень спортсменів.
- •69. Задачі фізкультурно-спортивної роботи з населенням в напрямку активації рухової функції.
- •70. Шляхи інтенсифікації та удосконалення фізичного виховання і системи підготовки спортсменів.
54) Формування науково-педагогічного світогляду спеціалістів фізичної культури і спорту
Фахівець з фізичної культури та спорту повинен бути здатним до креативно-іноваційної діяльності, здатним проектувати, конструювати і перетворювати окремі складові цієї діяльності, доцільно розробляти, моделювати засоби педагогічного впливу та ефективно застосовувати їх в практиці - добиватись високої точності управління терміновими і кумулятивними ефектами адаптації як в руховому, так і інтелектуальному аспектах. Креативно-іноваційна діяльність - це раціональна, доцільна, зростаюча, спонукаюча евристична і управлінська високо адаптивна поведінка фахівця в просторі педагогічної майстерності. Креативно-іноваційна діяльність - це творче виконання вимог професійної роботи з елементами аксіології, кіберакмеології, евристики, постійно зростаючих педагогічних компетенцій, творчого мислення на основі якісно сформованого науково-педагогічного світогляду особистості.
Дмитрієв С.В., 2003 наголошує на важливості формування позиції відношення до світу. Світогляд є ядром структури особистості спрямовує процес усвідомлення навколишньої дійсності і виконує роль орієнтира у практичній та перетворювальній діяльності (Бургун І.В., 2001).
Світогляд - це система узагальнених знань про природу, суспільство і місце людини у світі, а також спрямованих на її основі поглядів і переконань. Залежно від того, які знання людина застосовує для пояснення явищ, предметів навколишньої дійсності розрізняють науковий і ненауковий світогляд.
Зміст наукового світогляду тісно пов’язаний з розумовим вихованням особистості, її обізнаністю, розвитком пізнавальних здібностей, вмінням мислити. Бургун І.В., 2001 зазначає, що учня необхідно навчити всіх видів мислення (діалектичному, логічному, абстрактному, узагальнюючому, категоріальному, теоретичному, індуктивному, дедуктивному, алгоритмічному, технічному, репродуктивному, продуктивному, системному), оволодіння якими можливе за умови таких мисленевих операцій як аналіз, синтез, порівняння, класифікація. Особлива роль у розумовому вихованні належить формуванню інтелектуальних умінь, чому сприяє робота з різними типами завдань: дослідницькими, порівняльними, використання алгоритмів.
Основу наукового світогляду становлять погляди і переконання, які стають внутрішньою позицією особистості, коли поряд з емоційним та інтелектуальними елементами світогляду актуалізується воля особистості, яка сприяє реалізації світоглядних ідей в практичній діяльності - досягається цілеспрямованість, рішучість, принциповість, самовладання. Формування наукового світогляду тривалий багатогранний процес, який потребує розвитку здібностей людини до навчально-пізнавальної діяльності.
Одним з підходів до побудови технології формування науково-педагогічного світогляду фахівців з фізичної культури та спорту може бути евристично-кіберакмеологічний, який дозволяє розробити проект педагогічної евристично-кіберакмеологічної технології формування науково-педагогічного світогляду у майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. Акмеологія - інтеграційно-комплексна наука про закономірності технологій розвитку професіоналізму і творчості як акмеологічних форм оптимального здійснення різних видів професійної діяльності.
Педагогічна акмеологія - наука про шляхи досягнення професіоналізму в праці педагога (Бодалев А.А., Деркач А.А., Тарасова В.Н.), механізми вдосконалення людської діяльності на базі новітніх гуманітарних технологій.Кіберакмеологія (Антонов В.М., 2005) - керований процес адаптивного опанування технологіями професійного зростання особистості. Евристика - здатність, розвинуті інтелектуальні здібності людини до відкриття нового, ефективного научіння, зростання адаптивності, дослідницького пошуку, набуття наукового досвіду проектування, конструювання, винахідництва та ін.. Постійні евристичні акти в пізнавальній діяльності людини створюють необхідні адаптації, компетенції та забезпечують доцільність адаптивної поведінки людини. Креативна здатність - це можливості людини як системи до саморозвитку самоудосконалення упродовж певного часу за рахунок утворення функціональних систем її поведінки - це результат розвитку здібностей людини до змінювання навколишнього середовища чи своєї поведінки за рахунок розвиненої уяви, фантазії, компетенції, набутого досвіду.