- •3 Фактори, які знижують ефективність заняття фізкультурно-спортивною діяльністю
- •4. Впровадження відомостей про адаптацію на різних ієрархічних рівнях фізичного виховання і спортивного тренування.
- •5 Оі стародавньої Греції(міфи,зародження,програма,соц значення,занепад
- •7. Політичні, економічні, історико-теоретичні передумови відродження Олімпійських ігор сучасності.
- •8 .Використання дії фізичних факторів на живі організми в фізичному зростанні особистості
- •9. Роль п.Кубертена у відродженні Олімпійських ігор.
- •12.Врахування загальних закономірностей обміну речовин в організації фізичного виховання і спортивного тренування.
- •14. Дидактичне забезпечення енергетики м’язової діяльності і біохімічних змін в організмі під час м’язової діяльності різного характеру і тривалості.
- •18.Дидактичне забезпечення врахування біохімічних основ і закономірностей спортивного тренування в річному циклі спортивного тренування
- •20.Біохімічний контроль у спорті
- •22. Використання закономірностей біохімічної адаптації в процесі спортивного тренування.
- •17. Наука як система знань та сфери її впливу.
- •19. Основи методології науково-дослідної діяльності.
- •23. Філософські концепції науки.
- •27.Конституювання неокласичної науки
- •29. Постнеокласична парадигма науки
- •35. Мета, зміст, завдання і методика побудови тренувань по періодам і етапам річного макроциклу для спортсменів вищої кваліфікації. Види і направленість мезоциклів та мікроциклів.
- •36. Біокібернетика та математика в дослідженнях адаптації до рухової діяльності та прогнозуванні її ефекту.
- •37. Сутність процесу навчання.
- •38. Проблеми сучасної онтокінезіології та врахування їх в фізичному вихованні та спортивному тренуванні.
- •39. Принципи навчання у вищій школі. Формування національної самосвідомості людини у фізичному вихованні та спортивному тренуванні.
- •45. Мета, завдання, предмет науки у сфері фізичного виховання і спорту.
- •46. Задачі та структура управління в національній системі фізичного виховання України.
- •47. Діалектико-методологічна основа наукових досліджень у фізичній культурі.
- •49. Системний підхід у науковому пізнанні.
- •50) Побудова педагогічних технологій в фізичному вихованні та спортивному тренуванні.
- •51) Напрямки виховної роботи в вищій школі.
- •52) Управління при самостійних заняттях фізичними вправами різних верств населення.
- •53) Просвітницька діяльність у системі фізичного виховання. Роль вчителя фізичної культури у просвітницькій діяльності.
- •54) Формування науково-педагогічного світогляду спеціалістів фізичної культури і спорту
- •55. Характеристика й класифікація сучасних інструментальних методів контролю за підготовленістю спортсменів.
- •56. Методологічні основи теорії фізичної культури та теорії спорту.
- •57. Фактори, які визначають ефективність фізичного виховання та спортивного тренування.
- •58. Формування здатності до креативно-інноваційної діяльності майбутніх вчителів фізичної культури.
- •59. Основні методи біологічного моніторингу розвитку спеціальної працездатності спортсменів.
- •60. Моделі педагогічного впливу, структура та планування багаторічного та річного спортивного тренування.
- •61. Відбір та орієнтація в процесі багаторічного спортивного тренування
- •62. Педагогіка майбутнього. Прогностична модель вчителя фізичної культури.
- •63. Біодинаміка м'язів: механічні властивості м'язів; механіка м'язового скорочення: групові взаємодії м'язів.
- •64. Дидактичні основи фізичного виховання та спортивного тренування в розвитку спеціальної працездатності, як передумови спортивної майстерності.
- •65. Основи моделювання у фізичному вихованні і спорті
- •66. Технологія управління адаптивним функціонуванням організму спортсмена.
- •67. Основні концептуальні положення побудови педагогічних технологій формування рухових навичок у фізичному вихованні.
- •68. Фактори, які визначають рівень фізичної культури учнів та рівень спортивних досягнень спортсменів.
- •69. Задачі фізкультурно-спортивної роботи з населенням в напрямку активації рухової функції.
- •70. Шляхи інтенсифікації та удосконалення фізичного виховання і системи підготовки спортсменів.
50) Побудова педагогічних технологій в фізичному вихованні та спортивному тренуванні.
Традиційні педагогічні технології фізичної культури створюють лише передумови для деякої модернізації самого процесу формування фізичного розвитку людини, але не формування фізичної культури особистості. Педагогічні технології фізичної культури повинні передбачати інтеграцію фізичного навчання та фізичного виховання, фізичного розвитку й фізичного збереження здоров’я особистості. Технології: мультимедійні технології пов’язані зі створенням мультимедійних продуктів: електронних книг, енциклопедій, комп’ютерних фільмів, баз даних. У цих продуктах об’єднуються текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація. Інтегровані технології – відносно новий різновид інноваційних технологій, який припускає, що викладач за можливості чітко визначає реакції, поняття, ідеї й навички, які мають бути засвоєні студентами, а потім за допомогою багатостороннього підходу допомагає їм спрямувати власну діяльність на досягнення цих цілей. Технології ігрового навчання – це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється в процесі включення молодих у навчальну гру (ігрове моделювання явищ, «проживання» ситуації). Цей метод інноваційних технологій може бути відображений в організації навчальних занять із фізичної культури. Технології індивідуалізації процесу навчання – це такий різновид організації навчально-виховного процесу, при якому вибір педагогічних засобів і темпу навчання враховує індивідуальні особливості молодих людей, рівень розвитку їхніх здібностей та сформованого досвіду.
51) Напрямки виховної роботи в вищій школі.
Виховання як процес цілеспрямованого систематичного формування особистості, зумовлений законами суспільного розвитку, дією багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів. До об’єктивних факторів належать: соціально-історичні особливості, культурні традиції країни, прийнята в ній система освіти. До суб’єктивних факторів належать: особистісні якості педагогів, рівень їхньої педагогічної майстерності, психологічні особливості та ціннісні орієнтації учасників виховного процесу.
У системі професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах має продовжуватися процес реалізації вимог програми виховання всебічно розвиненої особистості. У виховній роботі зі студентською молоддю варто використовувати різні форми: безпосередню навчальну, виробничу діяльність, участь у громадських справах, поводження у побуті. Дбаючи про створення оптимальних умов для виховної роботи, не варто виносити завдання виховання за рамки навчального процесу. Треба зважати на дієвість і впливовість великого спектра форм діяльності, які сприяють формуванню всебічно розвиненої особистості. Це навчальні заняття (лекції, семінари, практичні заняття), практика, наукові гуртки, творчі студії, екскурсії, походи, різноманітні форми і види суспільно корисної праці та ін.
Навчально-виховний процес у ВНЗ спрямований на дорослу людину. Тому його основним завданням є створення умов для саморозвитку, самовираження і самореалізації особистості. Виховання студента в університеті розглядається не як окремі і випадкові педагогічні впливи, а як цілісну систему педагогічного супроводу його життєдіяльності. Воно реалізується як ваудиторній(виховуюче навчання), так і упозааудиторній (створення умов для раціональної самоорганізації студентської діяльності, культури, праці та дозвілля) роботі.
У вихованні студентів, розвитку їх творчих здібностей, формуванні необхідних майбутньому фахівцеві якостей важлива роль належить спеціально організованій позааудиторній виховній роботі. Форми її організації у вищому навчальному закладі можуть бути масові, групові та індивідуальні. Методи формування свідомості – це методи різнобічного впливу на свідомість, почуття і волю учнів з метою формування у них поглядів і переконань. До неї належать: бесіда, лекція, диспут і метод прикладу. Їх ще називають методами переконування.