- •2. Анатомія верхньої та нижньої щелепи. Їх функціональні особливості. Поняття та локалізація контрафорсів,зон слабкого опіру.
- •3. Рефлекторні механізми,що забезпечують функціонування та координацію зубощелепної системи( ну типо наверне оно)
- •5. Групи жувальних м*язів та їх функції в нормі. Механізми рухів нижньої щелепи. Нервово-м*язевий апарат.
- •11. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •16. Лікувально-евакуаційне забезпечення і види медичної допомоги постраждалим
- •22.Механізм дії шин, обов’язкові умови для фіксації шин.
- •23.Показання до проведення лігатурного звязування зубів.
- •24.Протипоказання до проведення лігатурного звязування зубів
- •25.Лігатурне звязування зубів за допомогою металевої лігатури: за Лімбергом, Айві
- •26. Лігатурне звязування зубів за допомогою металевої лігатури: за Вільгою, Гейкіним
- •27.Помилки та ускладнення при проведенні лігатурного звязування зубів
- •28.Індивідуальні дротяні шини не лабораторного виготовлення: Тігерштедта, Збаржа, Ентеліса
- •29.Види гнутих дротяних шин за Тігерштедтом
- •35.Лікування переломів щелеп зі зміщенням уламків у вертикальному напрямку
- •36. Лікування переломів щелеп зі зміщенням уламків у сагітальному напрямку
- •37. Лікування переломів щелеп зі зміщенням уламків у трансверзальному напрямку
- •39.Організація спеціалізованої ортопедичної допомоги і лікування щелепно-лицевих поранених
- •40.Тимчасові та стаціонарні (лабораторні) шини
- •41.Клінічні етапи виготовлення шини Вебера, Ванкевич, Лімберга, Гунінга-Порта.
- •42.Використання ортопедичних засобів при остеопластиці та пластиці м’яких тканин щелепно -лицевої ділянки.
- •43.Показання до застосування формуючих апаратів
- •44.Показання до застосування фіксуючих шин та апаратів. Техніка їх виготовлення.
- •45.Апарати, що застосовуються при пластиці пристінкової ділянки рота. Техніка їх виготовлення.
- •46.Апарати Бетельмана, які застосовуються при пластиці нижньої губи і м’яких тканин підборіддя. Техніка виготовлення.
- •52.Капово-штанговий апарат Грозовського, техніка виготовлення.
- •53.Репонуючий апарат Катца, показання до застосування, техніка виготовлення.
- •54.Репонуючі апарати Курляндського з дугою, гвинтом, резонуючою петлею. Техніка виготовленя.
- •55.Репонуючі апарати Шура.
- •56.Головні шапочки(стандартні, індивідуальні). Техніка виготовлення і застосування.
- •57.Етіологія, патогенез, клініка контрактур нижньої щелепи.
- •58.Класифікація контрактур.
- •59.Контрактури снщс, їх види, методи лікування.
- •61. Апарати для механотерапіїпозасуглобових контрактур: Лімберга, Ядрової. Їх конструкції, механізм дії.
- •62.Профілактика контрактур та ортопедичні методи їх лікування.
- •63. Причинни виникнення неправильного зрощення відламків щелеп та наслідки такого зрощення.
- •64. Патоморфологія та патологічна анатомія несправжнього суглоба.
- •65. Клініка та касифікація несправжніх суглобів нижньої щелепи.
- •66. Протезування при несправжніх суглобах нижньої щелепи.
- •67. Показання до протезування при несправжніх суглобах нижньої щелепи незнімними та знімними протезами.
- •68. Порушення змикання зубних рядів як наслідок неправильного зрощення відламків щелеп. Діагностика. Лікування.
- •69. Причини виникнення, клінічні прояви мікростомії.
- •70. Особливості лікування мікростомії. Показання до протезування розбірними конструкціями зубних протезів.
- •81. Протезування після резекції верхньої щелепи.
53.Репонуючий апарат Катца, показання до застосування, техніка виготовлення.
Аппарат А. Я. Катца состоит из колец или коронок и рычагов (рие. 165). Кольца или коронки изготовляют на отломки зубов и припаивают к ним на вестибулярной поверхности овальной или четырехугольной формы трубки диаметром 3—3,5 мм. В трубки вводят соответствующей формы концы проволоки. Противоположные концы проволоки, огибая углы рта, образуют изгиб в противоположную сторону и соприкасаются друг с другом. На соприкасающихся концах проволоки делают нарезки. Для репозиции отломков разводят концы рычагов и фиксируют их при помощи лигатурной проволоки в месте нарезок.
Раздвигание отломков производят медленно и постепенно (в течение нескольких дней или недель) до сопоставления их в правильном положении.
С помощью аппарата А. Я. Катца возможны применение отломков в вертикальном и сагиттальном направлениях, поворот отломков вокруг продольной оси, а также надежная фиксация отломков после их сопоставления.
54.Репонуючі апарати Курляндського з дугою, гвинтом, резонуючою петлею. Техніка виготовленя.
Аппарат В. Ю. Курляндского с пелотом на беззубый отломок (рис. 166). На отломок с зубами изготовляют назубную металлическую каппу, к которой с язычной стороны укрепляют плоскую трубку. На беззубый отломок изготовляют пелот с углублениями на внутренней его поверхности. После фиксации каппы на зубах и введения пелота в полость рта в трубку одним концом вводят соответствующей формы пластинку. На противоположном конце этой пластинки имеется отверстие с нарезками, в которые по типу винта вводят стержень. Противоположный конец стержня упирается в одно из углублений пелота и раздвигает отломки при его повороте. После репозиции отломков съемное винтовое приспособление снимают и отломки укрепляют при помощи одночелюстной шины.
55.Репонуючі апарати Шура.
Аппарат Шура.
И
зготовление
аппарата Шура начинается со снятия
оттиска с опорных боковых зубов.
Изготавливают опорные коронки обычным
штампованным способом без препарирования
зубов и припасовывают их в полости рта.
Вместе с коронками снимают оттиск с
нижней челюсти , отливают гипсовую
рабочую модель , на которой расположены
опорные коронки. Заготавливают стержень
толщиной 2-2,5 мм и длинной 40-45 мм, ½ этого
стержня расплющивают и соответственно
ему готовят плоскую трубку, которую
припаивают к опорным коронкам с щечной
стороны. С язычной стороны опорные
коронки спаивают с проволокой толщиной
в 1 мм, для укрепления конструкции.
После проверки опорной части аппарата в полости рта в трубку вводится расплющенная часть стержня, а круглую выступающую часть загибают так, чтобы свободный ее конец при закрытом рте и смещенном отломке располагался вдоль щечных бугров зубов-антагонистов верхней челюсти. В лаборатории к круглому концу стержня припаивают наклонную плоскость высотой 10-15 мм и длиной 20-25мм вдоль расплющенного конца стержня, находящегося в трубке.
На рабочей модели наклонную плоскость устанавливают по отношению к зубом-антаганистам под углом 10-15 градусов. В процессе лечения наклонную плоскость приближают к опорным зубам путем сжатия изогнутой дужки. Периодически (каждые 1-2 дня) приближением наклонной плоскости к ее опорной части корректируют положение отломка и приучают больного при закрывании рта ставить отломок нижней челюсти все в более правильное положение. Когда наклонная плоскость вплотную приблизится к своей опоре, отломок нижней челюсти установится в правильное положение. Через 2-6 месяцев пользования этим аппаратом даже при наличии большого дефекта кости больной может свободно, без наклонной плоскости устанавливать отломок нижней челюсти в правильное положение. Таким образом аппарат Шура отличается хорошим репонирующим действием, небольшим размером и простотой применения и изготовления.
