51. Поняття судової балістики і її взаємозв’язок та об’єкти. Поняття вогнепальної зброї і критерії її визначення.

Судова балістика - галузь криміналістичної техніки, що займається вивчення науково-технічних прийомів і засобів виявлення, огляду, вилучення та криміналістичного дослідження зброї, боєприпасів і компонентів їхнього спорядження. Балістика розвинулась на основі військової науки, є самостійною галуззю криміналістичної техніки пов'язаною з трасологією, теорією ідентифікації, судовою фотографією та судовою медициною. Об'єкти балістики: 1) ручна вогнепальна зброя, 2) пристрої та предмети, що не є вогнепальною зброєю, але схожі з нею, 3) окремі частини зброї та приналежності до неї, 4) місця сховища і зберігання зброї, 5) боєприпаси (патрони, кулі, гільзи, шріт/дротик, картеч, клейтухи, порох), 6) перешкоди зі слідами застосування вогнепальної зброї (кульові, картечні, рикошетні сліди, сліди розриву, кіптяви/копоті, опалення, металізації,мастила), 7) засоби виготовлення і спорядження боєприпасів, 8) сліди відображення на кулях і гільзах. Вогнепальна зброя - механізм (пристрій) в якому снаряд (куля, шріт або картеч) приводиться в рух тиском газів, що утворюються при згоранні вибухових речовин (пороху), і конструктивно характеризується наявністю ствола в якому здійснюється згорання вибухової речовини та спрямування снаряду до цілі з'єднаного із пристроєм запалу бойового заряду. Загальний критерій визначається цільовим призначенням – знищувати живу силу та технічні спорудження. Згідно з цим критерієм зброєю по конструкції може бути будь-який предмет (пристрій), який володіє вражаючою дією. З криміналістичної точки зору, для того, щоб цей предмет (пристрій) був віднесений до вогнепальної зброї він повинен відповідати таким спеціальним критеріям: 1)Рух снаряда повинен здійснюватися за допомогою енергії вибухових речовин, що утворюються при їх згоранні; 2)Предмет (пристрій) у своїй конструкції повинен мати ствол – порожню трубку для спалення в ній вибухової речовини;3)Даний предмет у своїй конструкції повинен мати пристрій для спалаху займистої і вибухової речовини;4)Снаряд повинен мати достатню вражаючу дію;5)Конструкція предмета – зброї повинна мати достатню міцність

52. Поняття, види і умови пред’явлення для впізнання.

Пред'явлення для впізнання – це слідча дія ідентифікаційного характеру, мета якої полягає у впізнанні об'єкта, який спостерігався раніше, впізнаючим при обставинах, які цікавлять слідство і проведення якого здійснюється з дотриманням процесуальних вимог (від цієї слідчої дії відрізняють оперативне впізнання особи, яке доказового значення не має). В залежності від того чи пред’являється об’єкт внатурі чи ні, впізнання ділиться на: - безпосереднє - опосередковане - впізнають за фотознімками, голосом, мовою, озн. зовнішн., аудіо та відеозаписами... Класифікація впізнання: за видами об’єктів що пред’являються для впізнання за характером і видами відмінних ознак об’єктів (статичні, динамічні) за ознаками осіб яким об’єкт пред’являється для впізнання Види: 1) впізнання особи: за ознаками зовнішності. 2) за голосом. 3) за ходою; 4) впізнання предмета впізнання тварини. 5) впізнання місцевості. впізнання за аудіозаписом. 6) впізнання за відео/кіно записом (кіно запис часто не супроводжується звуком). впізнання за фотографіями. Умови: 1) впізнають лише об'єкт, що має відношення до справи. 2) тільки якщо впізнаючий може ідентифікувати об'єкт. 3) не допускаючи попереднього ознайомлення. 4) пред'являти серед схожих за загальними ознаками однорідних об'єктів. Умовами пред’явлення для впізнання є: пред’являти той об’єкт що має відношення до події і озн. якого зберегл. в памяті особи що буде його впізнавати; впізнання можливе коли впізнаючий спроможний ідентифікувати цей об’єкт; не допускати попереднього ознайомл. особи що буде впізнавати з об’єктом впізнання; об’єкт має впізнаватись не менш як біля 2-3 подібних; можливість відтворен. умов, в яких сприйм. об’єкт.