Зміни шкіри та її придатків, які виникають при акромегалії.
Акромегалія – набряклість, гірсутизм, шкіра товщає, ущільнюється, з'являються глибокі складки (особливо на потилиці), шкіра волога і жирна, з вираженими порами внаслідок гіпертрофії потових і сальних залоз (жирна себорея), гіпертрихоз обумовлений гіпертрофією волосяних фолікулів. Гіперпігментація шкірних покривів.
Зміни шкіри та її придатків, які виникають при хворобі та синдромі Іценко-Кушинга.
Хвороба… шкіра суха, спостерігається виражений судинний малюнок на грудях, кінцівках, ціанотичний відтінок шкіри грудей, спини, обличчя. Часто акроціаноз. Стриї (смуги розтягування) широкі, червоно-фіолетові, локалізовані на грудях, животі, внутрішній поверхні плечей, стегон, в області грудних залоз. Гіперпігментація шкіри. Гіпертрихоз, гірсутизм обумовлений підвищенням синтезу андрогенів в наднирниках. У жінок розвивається облисіння за чоловічим типом. Нерідкі гнійничкові висипання на обличчі, грудях, спині.
Синдром… шкіра за виглядом нагадує мармур і схильна до пігментації. Численні вугри на шкірі обличчя, спини і грудей, гірсутизм. Наявність шкірних смуг (striae rubrae) по боках живота, грудної клітки, на стегнах, молочних залозах і в пахвових ямках.
Ожиріння та методи корекції фігури. Поняття “нормальної ваги”. Захворювання, які супроводжують ожиріння.
Ожиріння – хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується надмірним нагромадженням жирової тканини в організмі, обумовлене порушення обміну речовин. В основі якого лежить надходження енергії з калоріями їжі перевищує енергозатрати.
Класифікація ступеня ожиріння за ІМТ (ВООЗ, 1997)
Тип маси тіла |
ІМТ (кг/м2) |
Ризик супутніх захворювань |
Дефіцит маси тіла |
<18,5 |
Низький (підвищений ризик інших захворювань) |
Нормальна маса тіла |
18,5-24,9 |
Звичайний |
Надмірна маса тіла (перед ожирінням) |
25-29,9 |
Підвищений |
Ожиріння 1 ст. |
30,0-34,9 |
Високий |
Ожиріння II ст. |
35,0-39,9 |
Дуже високий |
Ожиріння III ст. |
>40 |
Надзвичайно високий |
Нормальна вага це вага при якій людина не відчуває дискомфорту ні фізичного, ні психологічного і визначається за формулою кожній людині окремо.
Лікування ожиріння
Немедикаментозне (навчання хворих, раціональне збалансоване харчування, підвищення фізичної активності, зміна способу життя);
Медикаментозне лікування;
Хірургічне лікування.
Основою немедикаментозного лікування є харчування, яке обмежує поповнення енергії ( обмежується жири і алкоголь).
Медикаментозне лікування
Показаннями до медикаментозного лікування є:
ІМТ>30 кг/м2; а також ІМТ>27 кг/м2 у поєднанні з: абдомінальним ожирінням, спадковістю до цукрового діабету II типу і серцево-судинних захворювань, артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом II типу, дисліпідеміею.
Неефективність немедикаментозного лікування (зниження маси тіла менше 7% протягом 3 міс).
Необхідність швидко знизити масу тіла і підтримати її на досягнутому рівні.
Протипоказом для призначення фармакотерапії – вагітність, лактація, дитячий вік.
У разі морбідного ожиріння (ІМТ >35 кг/м2), супутніх захворювань, неефективності консервативного лікування (зниження маси тіла за 3 міс менше ніж на 10 кг) показано хірургічне лікування. Використовуються: операції на шлунку (вертикальна і горизонтальна гастропластика, бандажування шлунка), комбіновані втручання (гастрошунтування,біліопанкреатичне шунтування).
Захворювання, які супроводжують ожиріння: ішемічна хвороба серця, стенокардія і інфаркт міокарда, підвищений кров'яний тиск, цукровий діабет, інсульт, подагра, остеоартрит, остеохондроз, целюліт, гірсутизм, жирова хвороба печінки, жовчно-камяна хвороба, астма, апное.