1.3 Система доменних імен dns та її основи

Система доменних імен DNS (Domain Name System) – це розподілена база даних, яка дозволяє додаткам в TCP/IP визначати взаємовідповідальність між хостами і їх IP – адресами.Вона також містить інформацію, яка використовується при доставці електронної пошти. СлужбаDNS основна на взаємодії глобально розташованих серверів в Internet не існує центрального сервера, що накопичує всі поточні данні про імена. Кожна окрема організація, представлена в Internet як самостійно адміністративна структурна одиниця (site), - будь то університетський корпус, факультет університету, приватна фірма або її підрозділ – підтримує особисту частину про цієї бази даних і свій сервер імен, який відповідає на запити від будь – яких других систем (клієнтів) в Internet. Система доменних імен надає можливість набору і процедур, регламентуючих взаємодію серверів імен із клієнтами.

Додаток отримує від свого хоста доступ до DNS через визначник (resolver) Визначник встановлюється в додаток – він не являється частиною ядра операційної системи, на відміну від реалізованих в ньому основних протоколів TCP/IP. З іншої сторони, протоколи TCP/IP, які являються частиною ядра операційної системи, оперують лише IP – адресами і самі по собі не взаємодіють із DNS. Тому будь – який додаток повинен володіти здібністю самостійно конвертувати імя хоста у відповідну IP – адресу призначення ще до того, як вона звернеться до TCP для встановлення зєднання або до UDP для відправлення дійтаграми.

Ми зосередимося на тому, яким чином визначники спілкуються із серверами імен через протоколи транспортного рівня ( в основному використовується UDP) в своєму обміні повідомленнями.

Імена в DNS утворюють ієрархічно організований простір.

Ви набираєте імя, а маршрутизатори, що опрацьовують мережний потік даних, підставляють замість нього відповідні цифри IP – адреси. Система доменних імен (DNS), що описує комп’ютери й організації, у яких вони встановлені, улаштована дзеркально стосовно цифровій IP – адресації. Якщо в IP – адресі найбільше загальна інформація зазначена зліва, то в доменних іменах вона – справа. Доменні імена можуть багато чого сказати про конкретну адресу, як очевидно з такого опису :

com – комерційні домени США, тобто ці адреси належать фірмі або компанії ;

edu – в американських адресах позначає утворювальну організацію. Wisc.edu, наприклад, відповідає Університету шт. Висконсін ;

gov – домен верхнього рівня для комп’ютерів урядових організацій США ;

mil – ставиться до військового відомства США ;

net – ставиться до організацій, що управляють мережами ;

org – як правило, застосовується для приватних компаній, що не підходять під вищевказані категорії. Так, Internet Society використовує домен iso.corg.

Якщо, com, .edu, .gov і mil використовується в основному стосовно до американських заснувань і організацій, то в інших країн є власні домени верхнього рівня. Доменне імя Німеччини – de,Швейцарії – ch,Італії – it, Сполучені Штати теж мають свій домен - .us. Щоб звернутися до конкретного користувача за допомогою символу@ (комерційне at)

Кожному вузлу графа співставлень мітка (label) довжиною до 63 символів. Писані і великі літери в мітках не розрізняють. Доменне імя (domain name) кожного вузла дерева являє собою список міток, розділених крапками. Список починається зліва із мітки даного вузла, і далі в ньому послідовно перераховується вузли, розташовані верх по дереву до кореня. Безімений корінь (root) має “пусту” мітку, тобто після крайньої справа крапки в доменних іменах. Доменне імя кожного вузла повинно бути винятковим, хоч одна і таж мітка може зустрічатися в іменах різних вузлів дерева.

Доменне ім’я вузла, яке закінчується крапкою, називається абсолютним (absolute domain name) або повністю означеним доменним ім’ям, FQDN (fully qualified domain name). Наприклад, sun. tuc. noao. edu. за означенням відповідають FQDN. Якщо ж ім’я не закінчується крапкою, то можна передбачити, що воно не повністю означене і повинно бути доповнене. Так, ім’я нашого хоста sun доповнюється локальним суфіксом (. tuc . noado . edu .). інтерпретація імен із двох і більше міток, не закінчується крапкою, залежить від настройки визначника: таке ім’я розуміється за повне, або “добудовується” до FQDN.

Існує три різних доменів верхнього рівня.

1. Спеціальний домен arpa, який використовує для визначення ім’я за ІР-адресою.

2. Початкові (generic) домени – сім трьох літерних доменів; в деяких джерелах їх називають організаційними (organization) доменами.

3. Національні, або географічні домени – двох літерні домени, які позначені згідно кодам країн, певним стандартом ISO 3166.