Зміст

1.2 Адресація в Internet 6

1.3 Система доменних імен DNS та її основи 10

2.1. Протокол передачі пошти – SMTP 14

2.2. Команди SMTP 15

2.3. Складові частини листа: конверт, заголовки і тіло повідомлення 17

2.4. Розвиток SMTP 18

3.1. Пошук людей, пошук даних і програм (Archie) 22

3.2. Всесвітня павутина WWW 24

3.3. Мережні новини Usenet 27

3.4. Інші служби 28

Розділ 4. Перспективи розвитку 30

Висновки 34

Вступ

Internet – глобальна комп’ютерна мережа, що охоплює весь світ. Щомісяця розмір мережі збільшується на 7-10%. Internet утворює так би мовити ядро, що забезпечує надійний зв'язок різноманітних інформаційних мереж, що належать різноманітним засновникам у всьому світі, одна з іншою.

Якщо раніше мережа використовувалась винятково в якості середовища передачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні за допомогою неї вирішуються більш складні задачі розподіленого доступу до ресурсів. Кілька років тому були створені оболонки, які мають здатність підтримувати функції мережевого пошуку і доступу до розподілених інформаційних ресурсів, електронних архівів.

Гігантські компанії спокушають швидкість, дешевий глобальний зв'язок, зручність для проведення спільних робіт, доступні програми, унікальна база даних мережі Internet.

При низькій вартості послуг користувачі можуть одержати доступ до комерційних та некомерційних інформаційних служб США, Канади, Австралії і багатьох європейських країн. У архівах вільного доступу мережі Internet можна знайти інформацію практично майже з усіх сфер діяльності, починаючи з нових наукових відкриттів до прогнозу погоди на завтра.

Крім того Internet надає унікальні можливості дешевого, надійного і конфіденційного глобального зв’язку по усьому світі. Це являється дуже зручним для фірм котрі мають свої філії по усьому світі, транснаціональних корпорацій і структур керування. Звичайно, використання інфраструктури Internet для міжнародного зв’язку обходиться значно дешевше прямого комп’ютерного зв’язку через супутниковий канал або через телефон.

Кожна серйозна ділова людина, чи то вона фаховий програміст чи системний користувач, не може уявити собі повноцінну роботу без використання такого потужного, оперативного і зручного сполучення як звичайна телефонна лінія, модем та комп’ютерна мережа. Комп’ютерна мережа – це та глобальна ідея, що об’єднує розрізнених власників комп’ютерів, що систематизує й керує хаотично запропонованими вимогами і запитами по швидкому інформаційному обслуговуванню, миттєвим опрацюванням комерційних пропозицій послугами особистого конфіденційного листування і т.д.

Усе вище сказане переконливо вказує на актуальність дослідження, запропонованого в даній роботі.

Метою цього дослідження є вивчення можливостей тих послуг, які надає нам глобальна комп’ютерна мережа Internet, та розгляд напрямків та перспектив розвитку цієї мережі.

Дана мета реалізується через виконання наступних завдань:

1. Опрацювання наукової літератури з відповідного питання.

2. Аналіз різних послуг глобальна комп’ютерна мережа Internet та вивчення діапазону їх практичного використання.

3. Виділення основних напрямків розвитку глобальна комп’ютерна мережа Internet.

Дана курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літератури, яка використовувалася для написання роботи.

Розділ 1. Протоколи мережі Internet

1.1 Загальний огляд протоколів Internet

Для організації з’єднань між мережами необхідний відповідний протокол. На комп’ютерній мові протокол – це набір домовленостей, що визначає обмін даними між різноманітними програмами. Протоколи задають засоби передачі повідомлень і опрацювання помилок у мережі, а також дозволяють розробляти стандарти , не прив’язані до конкретної апаратної платформи. Всі параметри – від швидкості передачі даних до методів адресації при транспортуванні окремих повідомлень – задаються протоколами, використовуваними в даній конкретній мережі. У Internet базовим протоколом служить TCP/IP (Transmission Control Protocol/ Internet Protocol). IP відповідає за адресацію мережних вузлів, а TCP забезпечує доставку повідомлень за потрібною адресою. Ці протоколи були запропоновані в 1974 р. Робертом Кеном (Robert Kahn), одним з основних розроблювачів ARPANET, і вченим Вінтом Керфом (Vinton C. Cerf). В даний час Кен є президентом американської Корпорації національних дослідницьких ініціатив (CNRI), Керф – президентом Internet Society і віце-президентом CNRI. Варто мати на увазі, що TCP/IP не єдиний протокол, придатний для об’єднання різноманітних мереж. Internet у дійсності перетворилася в багато протокольну мережу, що інтегрує інші стандарти.

Основне, що відрізняє Internet від інших мереж – це її протоколи – TCP/IP. Взагалі, термін TCP/IP звичайно означає усе, що пов’язано з протоколами взаємодії між комп’ютерами в Internet.Він охоплює ціле покоління протоколів, а також прикладні програми, і навіть саму мережу. TCP/IP – це технологія міжмережевої взаємодії, основна технологія Internet. Мережа, що використовує технологію Internet,називається “Internet”.

Свою назву протокол TCP/IP одержав від двох комунікаційних протоколів (або протоколів зв’язку). Це Transmission Control Protocol (TCP) і Internet Protocol (IP). Незважаючи на те, що в мережі Internetвикористовується велика кількість й інших протоколів, мережа Internet досить таки часто називають ще TCP/IP- мережею. Це відбувається тому, що ці два протоколи безумовно, є найважливішими.

Як і у всякій іншій мережі, так і в Internet існує 7 рівнів взаємодії між комп’ютерами: фізичний, логічний, мережевий, транспортний рівень сеансів зв’язку, представницький і прикладний рівень. Кожному рівню взаємодії відповідно відповідає визначений набір протоколів, тобто правил взаємодії.

Протоколи фізичного рівня визначають вид і характеристики ліній зв’язку між комп’ютерами. У Internet використовуються практично усі відомі в даний час засоби зв’язку від простого проводу до волокно – оптичних ліній зв’язку (ВОЛЗ).

Для кожного типу ліній зв’язку розроблений відповідний протокол логічного рівня, що займається керуванням передачею інформації з каналу. До протоколів логічного рівня для телефонних ліній ставляться протоколи SLIP (Serial Line Interface Protocol) і PPP (Point to Point Protocol). Для зв’язку по сітці локальної мережі – використовують пакетні драйвери плат ЛВС.

Протоколи мережевого рівня відповідають за передачу даних між пристроями в різних мережах, тобто займаються маршрутизацією пакетів у мережі. До протоколів мережевого рівня належать IP (Internet Protocol) і ARP (Address Resolution Protocol).

Протоколи транспортного рівня керують передачею даних з однієї програми в другу. До протоколів транспортного рівня належать TCP (Transmission Control Protocol) і UDP (User Datagram Protocol).

Протоколи рівня сеансів зв’язку відповідають за установку, підтримку і знищення відповідних каналів. У Internet цим займаються вже згаданіTCP і UDP протоколи, а також протокол UUCP (Unix to Unix Copy Protocol).

Протоколи представительського рівня займаються обслуговуванням прикладних програм. До програм відносяться: telnet - сервер, FTR – сервер, Gopher – сервер, NFS – сервер,nntp (Net News Transfer Protokol) , SMTP (Simple Mail Transfer Protokol), POP2 і POP3 (Post Office Protokol) і т.д.

До протоколів прикладного рівня відносяться мережні послуги і програми їх надання.