- •3.Операції банків з формування власного капіталу, залучених та запозичених коштів
- •4. Розрахунково-касові операції банків
- •5. Кредитні операції банків
- •6. Операції банків з векселями
- •7. Операції банків з цінними паперами
- •8. Операції банків у іноземній валюті
- •9. Операції із надання банківських послуг
- •10. Забезпечення фінансової стійкості банку
4. Розрахунково-касові операції банків
Розрахункові банківські операції — рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженням клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону привели до зміни права власності на активи.
Розрахунково-касове обслуговування — послуги, пов'язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі.
Характеристика обсягів банківських розрахунків може бути визначена на підставі таких показників:
кількість клієнтів;
кількість відкритих рахунків клієнтів;
кількість структурних підрозділів, які здійснюють розрахункові і касові
операції;
кількість працівників, які здійснюють розрахункові й касові операції;
залишки на рахунках клієнтів, на коррахунку в НБУ та інших банках;
обороти за рахунками клієнтів;
касові обороти;
кількість трансакцій за розрахунковими операціями і касовими
операціями.
Важливим показником обсягів розрахункових операцій є кількість клієнтів і кількість відкритих рахунків.
Станом на 01.01.2017 кількість клієнтів які користуються послугами що надають 99 банків України, являє 61,6 млрд. осіб. Із них 59,5 млрд. фізичні особи, а 2,1 млрд. суб’єкти господарської діяльності.
Також у банках було відкрито приблизно 108,9 млрд. рахунків.
Фізичні особи відкрили 86,9 млрд. поточних рахунків, з них 78,5 млрд. у національній валюті і 8,4 млрд. у іноземній, та 17,6 млрд. вкладних рахунків, з них 15,9 млрд. у національній валюті, і 1,7 млрд. у іноземній.
Суб’єкти господарської діяльності відкрили 4,2 млрд. поточних рахунків,
з них 3,3 млрд. у національній валюті і 0,9 млрд. у іноземній, та 0,2 млрд. вкладних рахунків, з них 0,15 млрд. у національній валюті, і 0,03 млрд. у іноземній. [8]
5. Кредитні операції банків
З метою управління кредитними ризиками банки мають проводити оцінку кредитоспроможності позичальника як на стадії прийняття рішення про доцільність видачі кредиту, так і на стадії контролю за процесом погашення відсотків і заборгованості за кредитом. У зарубіжній та вітчизняній банківській практиці кредитоспроможність позичальника завжди була і залишається одним з основних критеріїв визначення доцільності встановлення кредитних відносин з клієнтом.
Кредитоспроможність (платоспроможність) - це здатність позичальника повністю та у визначений строк розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.
Головна мета оцінки кредитоспроможності позичальника - оцінка кредитного ризику та виявлення джерел погашення позичальником відсотків і заборгованості за кредитом.
Оцінка кредитоспроможності позичальника може проводитись за допомогою різних методів за вибором банку.
При подачі запиту на отримання кредиту банк проводить аналіз отриманої заявки. Цей процес складається з наступних етапів:
написання заявки, верифікація (перевірка) документів, узгодження умов
угоди;
попередня оцінка позичальника менеджером з продажу (в тому числі,
оцінка даних, отриманих при безпосередньому контакті);
перевірка кредитної історії клієнта;
перевірка даних, зазначених клієнтом в анкеті - прописка, місце роботи,
доходи і т.д.;
аналіз здатності клієнта погашати запитуваний кредит;
структурування угоди – можливий запит додаткових комфорт-факторів
(порука родичів, збільшення авансового внеску, надання додаткової застави
тощо.);
формування рішення за запитом клієнта, підписання даного рішення у
посадової особи згідно з повноваженнями.
Такі чинники впливають на оцінку кредитоспроможності:
фінансове становище позичальника (щомісячні платежі по кредиту не
повинні перевищувати 40-50% від одержуваного доходу позичальника);
вік клієнта (більшість банків воліють видавати кредити людям середнього
віку, 25-45 років.);
сімейний стан;
наявність вищої освіти;
трудовий стаж (співробітники, які часто змінюють місце роботи, не
викликають довіри у банкірів);
додаткові джерела доходів (якщо вони є, то їх потрібно обов'язково
потрібно вказати, це збільшить шанси отримати позику);
додаткове майно, яке знаходиться у вас у власності (квартира, будинок,
авто і т.д. - необхідно подати відповідні документи банку);
наявність платоспроможного поручителя.
Станом на 01.04.2017 клієнтам банків надано кредити на суму 541,5 млрд. грн.. Із них юридичним особам на суму 460,4 млрд. грн., у тому числі у іноземній валюті на суму 225 млрд. грн.. Фізичним особам надано кредити на суму 81,1 млрд. грн., у тому числі у іноземній валюті на суму 19,8 млрд. грн..
В Ощадбанку клієнтам надано кредити на суму 66,6 млрд. грн.. Із них юридичним особам на суму 63,2 млрд. грн., у тому числі у іноземній валюті на суму 26 млрд. грн.. Фізичним особам надано кредити на суму 3,3 млрд. грн., у тому числі у іноземній валюті на суму 85,2 млн. грн.. [9]
