30

ВСТУП

АТ «Ощадбанк» - одна з найбільших фінансово-банківських установ в Україні, яка стабільно працює в умовах постійної конкуренції на ринку банківських послуг та прагне бути сучасним конкурентоспроможним банком.

Ощадбанк має найбільшу мережу установ - понад 6000, тут працює майже чверть банківського персоналу України.

Стратегія банку спрямована на максимальний розвиток роздрібного бізнесу та створення умов для повного банківського обслуговування корпоративних клієнтів.

Маючи статус державного банку, АТ “Ощадбанк” прагне бути уособленням стабільності, впевненості та динамічного розвитку, національним надбанням держави та символом її респектабельності.

Сьогодні послугами банку користуються всі категорії населення, що зумовлює провідну позицію банку на ринку роздрібних банківських послуг України. Банк зосереджує свої зусилля на створенні сприятливих та вигідних умов обслуговування клієнтів, розширенні переліку банківських послуг, збільшенні присутності на ринку продуктів та послуг.

Розуміючи соціальну важливість присутності саме державного банку в найвіддаленіших куточках країни та його роль у реалізації державних програм, банк зосереджує свої зусилля на створенні сприятливих умов для обслуговування всіх верст населення, забезпеченні соціальних та компенсаційних виплат громадянам, наданні повного спектру банківських та інших операцій. Зважаючи на соціальну спрямованість, банк націлений на збереження широкої присутності в усіх регіонах України.

«Державний ощадний банк України» – як найважливіший елемент відтворювальної структури економіки організовує рух і перерозподіл ресурсів суспільства в їх грошовому виразі. Через Ощадбанк проходять грошові розрахунки і платежі господарюючих суб’єктів та населення в цілому. Оскільки Ощадбанк має розгалужену систему, тобто філії по всій Україні, завдяки цьому населення має можливість користуватися послугами Ощадбанку по всій Україні.

Саме Ощадбанк виконує важливу функцію мобілізації тимчасово вільних грошових ресурсів і перетворення їх у реальний капітал, здійснюючи різноманітні кредитні, інвестиційні та інші операції і забезпечуючи, таким чином, потреби економіки в додаткових ресурсах.

Метою практики є закріплення теоретичних знань, які були отримані в процесі навчання, формування професійного вміння приймати самостійні рішення у виробничих умовах, набуття практичного досвіду, оволодіння сучасними методами і формами організації праці в банках.

Предмет дослідження – нормативно-правове забезпечення банку, підрозділи банку, інформаційне та технічне забезпечення, показники фінансової звітності.

Об'єктом є безпосередньо Чернівецьке ТВБВ №10025/035 АТ

«Державний ощадний банк України».

Відділення АТ «Державний ощадний банк України» входить до єдиної організаційної структури банку, не є юридичною особою, відкрите на балансі філії – Чернівецького обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», підпорядковане установі, на балансі якої відкрите і є її структурною одиницею, має внутрішньобанківський реєстраційний код.

2. СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

Ліквідність та платоспроможність комерційного банку є одним з найважливіших показників, що характеризують фінансову стійкість банківської установи, вони показують достатність власних коштів того чи іншого банку для забезпечення захисту інтересів його вкладників та інших кредиторів, а також характеризують здатність банківської установи забезпечувати своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань.

Лiквiднiсть — це здатнiсть банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань. Вона визначається збалансованiстю мiж термінами i сумами погашення активiв та термінами i сумами виконання зобов’язань банку, а також термінами та сумами інших джерел та напрямів використання коштів типу видачі кредитів та понесених витрат.

Платоспроможнiсть — здатність юридичної чи фiзичної особи своєчасно i повнiстю виконати свої платiжнi зобов’язання.

Одним із найважливіших завдань управління банком є забезпечення належного рівня ліквідності. Банк вважається ліквідним, якщо він має можливість залучати грошові кошти за прийнятною ціною тоді, коли вони потрібні. Це означає, що банк повинен у будь-який час мати змогу задовольнити вимоги своїх клієнтів про зняття грошових коштів з їхніх рахунків.

Норматив платоспроможностi банку (Н3) — спiввiдношення капіталу банку i сумарних активiв, зважених щодо відповідних коефiцiєнтів за ступенем ризику. Спiввiдношення капіталу банку й активiв визначає достатнiсть капiталу банку для здійснення активних операцiй з урахуванням ризикiв, що характернi для рiзноманiтних видiв банкiвської дiяльностi. Нормативне значення нормативу Н3 не може бути нижчим 8%. Н3 по усім банках станом на 01.04.2017 становить 12,08%, по Ощадбанку він становить 11,4%.

Нормативи ліквідності – економічні нормативи, які встановлює Національний банк України з метою контролю за станом ліквідності банків: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6). Норматив миттєвої ліквідності (Н4) визначається як співвідношення високоліквідних активів до поточних зобов’язань банку. Він характеризує мінімальний обсяг високоліквідних активів, необхідний для забезпечення виконання поточних зобов’язань протягом одного операційного дня. Нормативне значення коефіцієнта Н4 повинно бути не менше 20%. Н4 по усім банках станом на 01.04.2017 становить 61,93%. Норматив поточної ліквідності (Н5) визначається як співвідношення активів з кінцевим строком погашення до 31 дня до зобов’язань банку з кінцевим строком погашення до 31 дня. Цей норматив характеризує мінімально необхідний обсяг активів банку для забезпечення виконання поточного обсягу зобов’язань протягом одного календарного місяця. Нормативне значення коефіцієнта Н5 повинно бути не менше 40%. Н5 по усім банках станом на 01.04.2017 становить 115,54%. Норматив короткострокової ліквідності (Н6) визначається як співвідношення ліквідних активів до зобов’язань з кінцевим строком погашення до одного року. Він визначає мінімально необхідний обсяг активів для забезпечення виконання своїх зобов’язань протягом одного року. Нормативне значення коефіцієнта Н6 повинно бути не менше 60%. Н6 по усім банках станом на 01.04.2017 становить 95,76%. [7]

3.Операції банків з формування власного капіталу, залучених та запозичених коштів

Регулятивний капітал (Н1) – один із найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе у процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості та стабільності банківської діяльності. Н1 банку складається із основного та додаткового капіталу.

Основний капітал банку включає статутний капітал і розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій та додаткових внесків акціонерів у статутний капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів.

Національний банк України має право визначати своєю постановою інші складові додаткового капіталу, а також умови та порядок його формування. Додатковий капітал не може бути більш як 100% основного капіталу.

Банк не має права без згоди Національного банку України зменшувати розмір Н1 нижче мінімально встановленого рівня. Н1 банку не може бути меншим за статутний капітал. Ця вимога не поширюється на новостворений банк протягом одного року з дня отримання ним банківської ліцензії. Забороняється використовувати для формування капіталу банку бюджетні кошти, якщо вони мають інше цільове призначення.

Відповідно до чинного законодавства мінімальний розмір Н1 має становити 120 млн. грн.

Н1 по усім банках станом на 01.04.2017 становить 99029,8 млн. грн..

Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу – економічний норматив Н2, встановлений Національним банком України, що відображає здатність банку своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника достатності (адекватності) регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її беруть на себе власники банку. І навпаки, чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори та вкладники банку.

Н2 встановлюється з метою запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів і вкладників банку.

Н2 визначається як співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями та на суму забезпечення кредиту (вкладень у боргові цінні папери) безумовним зобов’язанням або грошовим покриттям у вигляді застави майнових прав і зважених за ступенем кредитного ризику.

Для розрахунку адекватності регулятивного капіталу банку його активи за ступенем ризику поділяють на п’ять груп та підсумовують з урахуванням відповідних коефіцієнтів зважування.

Нормативне значення коефіцієнта Н2 для діючих банків повинно бути не менше 10%. Для банків, що розпочинають операційну діяльність, цей норматив має становити:

1. протягом перших 12 місяців діяльності з дня отримання ліцензії – не

менше 15%;

2. протягом наступних 12 місяців – не менше 12%;

3. надалі – не менше 10%. [7]

Н2 по усім банках станом на 01.04.2017 становить 13.72%.