1. Поняття про грунт та його роль у природі та житті людини.Грунт-це поліфункціональна, полідисперсна, гетерогенна, чотирифазна відкрита система в поверхневій частині кори вивітрювання гірських порід, що володіє родючістю і є комплексною функцією гірської породи, організмів, клімату, рельєфу та часу. Вперше визначення грунту дав Докучаєв у своїй праці «Лекції з грунтознавства», що вийшла на початку ХХ століття, проте воно не було достатньо повним для уяви про грунт як самостійне природнє тіло, з його точки зору було дуже важко відрізнити грунт та кору вивітрювання, оскільки ці два поняття ідеально підходили під його визначення. На сучасному етапі і науки існує три визначення грунту: функціональне (Докучаєв), атрибутивне (Вільямс) та різноманітні комплексні варіанти (Віленський, Фрідлан, Добровольський). У світі, особливо в Європі приймають визначення російських шкіл.У природі грунт виконує глобальні ф-ції:1.Забезпечення життя на землі. Грунт як середовище і умова існування рослинності, тваринного світу, мікроорганізмів.2.Забезпечення постійної взаємодії великого геологічного та малого біологічного кругообігів речовин на земній поверхні.3. Регулювання хімічного складу атмосфери та гідросфери4.регулювання біосфрних процесів(зокрема щільності життя на Землі за рахунок природної родючасті грунтів)5.Акумуляція активної органічної речовини й пов’язаної з нею енергії на земній поверхні(фотосинтез рослин, що проживають на грунті).У житті люини грунт є не менш важливим. В сільському господарстві він виступає як головний засіб та об’єкт виробництва, а його розподіл є причиною гострих соціальних конфліктів. Важливе значення має грунт у геологічній службі, оскільки виникнувши з появою життя, грунт відіграв важливу роль у історії земної кори, у формуванні тих осадових гір. порід, які з ними пов’язані.Грунти володіють різноманітними інженерно-геологічними властивостями. З грунтовими умовами й фізико-географічною структурою пов’язаний ряд захворювань( надлишок або нестачаі хім елементів впливають на якість води...). Мікроорганізми з грунту використовують для виготовлення цінних лікаських препаратів.

1. 2.Осн етапи розв знань про гр та формув гр-ства як науки.Згідно з історією грунтознавства Крупекннікова у довгому історичному процесі накопичення і систематизації законів про грунти виділяють декілька періодів, пов’язаних із загальним розвитком природознавства в історії людства:1.первинного накопичення розрізнених знань, 10-11тис р до н е; 2.відокремлення знань про грунти, введення первинного земельного кадастру 11тис до н е- 2-3тис до н е .;3.первинної систематики знань про грунти з 8ст до н е -3 ст н е.;4.інтенсивних земельно-кадастрових робіт епохи феодалізму, 15-17ст.;5.інтенсивного експериментального і географічного вивчення грунтів та їх родючості 18ст.;6.розвиток агрогеології та агрокультурхімії у Європі 19ст.;7.створення сучасного генетичного грунтознавства, кінец 19 початок 20ст.;8.розвиток докучаєвського грунтознавства і становлення науки 1916-1941.;9.інтенсивної інвентаризації грунтового покриву1941-1974.;10.інтенсифікації робіт з охорони й раціонального використання грунтового покриву.Отже,ґрунтознавство є самостійною галуззю природознавства.Як наукова дисципліна сформувалась у кінці ХІХ ст..завдяки працям видатних вчених В.В Докучаева,Костичева,Сибірцева,їхніх учнів і послідовників.Становленню наукового ґрунтознавства сприяла прогресивна найкова атмосфера середини ХІХ-поч ХХст.У цей період бурхливо розв природознавство,яке базувалось на еволюційних ідеях Ч.Лайєля в геології і Ч.Дарвіна в біології.

3. 3.Осн положення гр.-ства, його осн розділи та зв’язок… Осн положення суч гр.-ства:1.поняття про грунт як самостійне природне-істоичне тіло, яке формується в часі і просторі під впливоп факторів грунтоутворення.2.вчення про фактори грунтоутворення3.концепція грунтоутворювального процесу, як складного комплексу елементарних процесів.4.вчення про родючість грунту, що забезпечує життя на Землі і є наслідком життя.5.поняття про сучасний грунтовий покрив, як стадію в історії розвитку земної кори.6.приципи систематики і класифікації грунтів.7.вчення про зональність грунтового покриву.8. поняття про педосферу, як специфічну геосферу Землі.Осн розділи гр.-ства:а)вчення про формування й розвиток грунтів;б)вчення про грунтовий покрив, як цілісне просторое утворення взаємоповязане із зовнішнім середовищем;в)вчення про родючість грунтів і про принципи його регулювання агротехнічними і меліоративними заходами;г)вчення про охорону грунтового покриву.Протягом усієї історії становлення теоретичне ґр-ство було тісно пов’язане з фіз.-матем,хім.,біолог,геолог,географ науками.На основі наукових розробок вчених ґрунтознавців,біологів,фіз. І хім. Виникли такі розділи грунтозн:мінералогія гр,геохімія гр.,геохімія ландшафтів,фізика гр.,хімія гр.,біохімія гр. ін..

4.Глобальні ф-ції гр.За Б.Г.Розановим, екол значення гр полягає в декількох ф-ціях: 1-а провідна ф-ція гр – забезпечити життя на Землі. Це – субстрат для всього живого. 2-а важлива глобальна ф-ція – забезпечення великого геолог і малого біолог кругообігів реч на земній поверхні. В гр акумулюються біогенні елементи, він їх накопичує і перешкоджає швидкому виносу в гідросферу. Малий біолог кругообіг реч – це циркуляція хім ел в сист “грунт-продуценти“. Частина елементів виноситься атм опадами в гр води і річки, а далі в моря і Св океан. Там із них форм осад г.п, які в геолог іст Землі можуть знову вийти на поверхню. Так функціонує вел геолог кругообіг. 3-я глобальна ф-ція гр – регулювання хім складу атм і гідросфери. Гр постійно обмінюються газами з приземним шаром тропосфери, поглинають кисень і віддають вуглекислий та ін гази. Грунтове “дихання“ разом з фотосинтезом і диханням живих організмів підтримують постійний склад повітря і всієї атм. 4-та за ф-ія гр – регулювання біосферних процесів, зокрема, густоти живих організмів на земній поверхні. Грунт має певні вл-сті, які обмежують життєдіяльність деяких груп організмів. Дуже сухий або дуже вологий; кислий або лужний, бідний ел живлення або родючий грунти, взаємодіючи з кліматом, регулюють розселення різних видів, популяцій, їх густоту та ін параметри життєдіяльності організмів.5-а глобал ф-ція – накопичення у верхніх шарах земної поверхні активної орган реч – гумусу і зв′язаної з ним хім енергії. Гумус зберігається в грунті досить довго, забезпечуючи його родючість.Усі наведені глобал ф-ції грунту мають різноманітні прояви в різних районах планети.

Значення гр в житті людського суспільства.Серед матеріальних умов, які необхідні для життя людей, особливе місце займає ґр покрив Землі. Він є першою передумовою і природною основою в багатьох галузях нар господарства. Без ґрунту неможливе суспільне виробництво. В різних галузях виробництва, які використ землю, враховують різні вл-сті ґр. В промисловості ґр і ґрунтоутворюючі породи функціонують лише як фундамент, на якому відбувається процес виробництва. Виробництво продукції в цьому випадку не залежить від властивостей ґр. В будівництві важливе значення мають рельєф, механ і хім склад ґр і ґрунтоутворюючих порід.Галуззю народного господарства, яка повністю базується на використанні ґр, їх осн вл-сті родючості, є землеробство. В цій галузі ґр є економічною основою, осн засобом виробництва. Крім того, ґр в землеробстві виконує ще 2 ф-ції: одночасно він є предметом праці і продуктом праці.Порівняно з ін засобами виробництва ґр має ряд специфічних особливостей.Всі засоби виробництва, крім ґр, є результатом людської праці; ґр є природно-іст тілом, продуктом самої природи і як засіб виробництва передує праці. Засобом виробництва ґр стає в процесі праці.Ґр є незамінним засобом виробництва. В ін галузях виробництва замість одних можна використати ін, досконаліші засоби виробництва. В землеробстві ґрунт не можна замінити ніякими іншими засобами.грунт. покрив планети просторово обмежений. Його площу неможливо розширити. Крім того, використання ґр пов'язано з постійністю місця, з його фіз непереміщенням.На відміну від ін засобів виробництва, які в процесі використання фіз і морально зношуються, ґрунт є вічним засобом. За правильних умов використ він не зношується, а в разі дбайливого до нього ставлення поліпшується, родючість його підвищується.Слід мати на увазі, що не лише ґр, його родючість визначають ефективне ведення с/г, а й ін засоби виробництва. Проте всі вони проявляють себе через ґр, через його родючість.

8.Поняття про грунтотвірні фактори, їх значення та взаємозв’язок.Під факторами та умовами грунтоутворення розуміються зовн по відношенню до гр компоненти прир середовища, під впливом і за участю яких формується грунт покрив земної поверхні. Фактори гр.-рення – це об'єкти навколишнього серед, які безпосередньо (матеріально) діють на материнські г.п. Початок ученню про фактори та умови грунтоутворення поклав В.В. Докучаєв. Ним установлено, що формув грунт покриву зв'язано з фіз-геогр серед та іст його розв. Він дав визначення поняття гр як поверхневих мінерально-орган утворень, які мають власне походження і є рез-атом сукупної дії: 1) материнської г.п, 2) живих і мертвих організмів; 3) клімату; 4) рельєфу місцевості; 5) віку країни.Після В.В.Докучаєва накреслилися різні підходи до оцінки ролі факторів у процесах грунтоутворення. Наприклад, К.Д.Глінка серед факторів грунтоутворення відводив провідну роль клімату й рослинності, хоча утворення рендзин (дерново-карбонатних грунтів) пояснював впливом переваги материнських порід. С.О.Захаров (1928) поділяв усі фактори на активні та пасивні. До активних він відносив біосферу, атмосферу і гідросферу, а до пасивних – материнську породу й рельєф місцевості. У кінці 30-х років XX ст. почалася дискусія про головний, або провідний фактор грунтоутворення. В.Р.Вільямс, зокрема, віддавав перевагу біологічному. Значення вчення про фактори грунтоутворення виняткове, тому що знаючи співвідношення між типом і властивостями грунтів, з одного боку, і факторами грунтоутворення – з іншого, легше зрозуміти використання на практиці властивостей грунтового покриву, інтерпретувати дані досліджень, пояснити походження грунту, напрямок його розвитку.

4. 9.Вплив грунтових вод на формування та розвток грунтів.На значних терит суші земної кулі ґр формуються під прямим впливом ґрунт вод (гідроморфні ґр)Наявність ґрунт вод на глибині гумусного горизонту і в ґрунто-утворюючій породі є одним з критеріїв оцінки водного режиму ґр, його агровиробничих властивостей. Ґр волога може бути тимчасовою, сезонною. Форм.вона в рез-ті інфільтрації дощової, снігової або зрошувальної води. Близький до поверхні водоносний горизонт може утв в рез-ті виходу напорних підземних вод.Доведено, що ґр. води, які залягають на глибині більше 10—12 м, не впливають на ґр-рення. При заляганні на глибині 7—10 м вони впливають на ґр-рення через росл, які засвоюють вологу на цій глибині. Якщо ґр води залягають на глибині 4—7 м, то в нижній частині ґрунт профілю з'являється капілярна волога, яка несе з собою водорозчинні солі. Постійний приток вологи забезпечує живл росл і тим посилює акумуляцію орган реч. Крім того, під впливом цієї вологи змінюється хім склад нижніх горизонтів ґр. Це так звані напівгідроморфні ґр. До цієї групи належать чорні тропічні ґр, ґр прерій і лучних степів.При незначній глибині грунт вод (1—3 м) капілярна волога бере активну участь в ґр-ренні, в житті росл, у формув хім складу ґр. У верхніх горизонтах ґр акумулюються хім сполуки. Значна к-сть капілярної вологи витрачається на випаровув і транспірацію. Такі ґр наз гідроморфно-акумулятивними, вони часто є засоленими.Джерела надходження води в ґрунт води дуже різноманітні. Здебільшого це інфільтрація атм опадів, зрошувальних вод, через русло річки, через іригаційні споруди, надходження паводкових вод тощо.При високому заляганні ґрунт вод (1,0—1,5 м) в заплавах і дельтах річок, низинних болотах розвив глейовий або торфово-глейовий процес ґр-рення. Ґр води в цих умовах є постійно діючим фактором акумуляції механ часток і хім елементів. Тут форм високородючі гідроморфні заплавні ґр (алювіальні лучні, торфо-глейові, дернові, глейові, алювіальні, лучно-болотні).Своєрідне підводне ґр-рення відбув на мілководдях заток, озер, водосховищ тощо. Біогенним фактором тут є росл гідатофіти і гідрофіти (водорості, очерет, стрілолист, рдест, латаття, сусак тощо). На дні водоймища накопичується спочатку тонкий глинястий алювій, в який занурені корені рослин. Тут же живе величезна к-сть мікроорганізмів, нижчих і вищих тварин. З часом утв брижі, драговина, відкладається сапропель, торф.

Осн приципи і напрямки охорони гр.Осн напрями охорони ґр. 1.Підвищення родючості. 2.Запобігання водній і вітровій ерозії. 3.Запобігання повторному засоленню. 4.Додержання суворої економії під час відведення земель для нар-господар використ. 5.Проведення рекультивації угідь після гірничих і торфовиробок.Формування бережливого ставлення до ґрунту починається з дошкільного віку. Організовуючи з дітьми вирощування рослин на ділянці дошкільного закладу, слід сформувати у них переконання в тому, що не можна лише брати у землі - треба їй давати. Лише за такої взаємодії можна одержувати хороший урожай.Слід пропонувати дітям восени вкопувати опале листя в гр, показуючи навесні, що земля від цього стає темнішою, родючішою. Висаджуючи рослини, треба вносити органічні і мінеральні добрива, переконуючи дітей у необхідності піклування людини про родючість землі.

Методи гр.-ства.М-ди дослідження грунтів:1.Профільний(вивч гр з поверхні на всю глибину його товщі).2.Морфологічний(пізнання вл-стей гр за зовн ознаками).3.Порівняльно-географ(зіставлення гр і відпов факторів грунтоутворення).4.М-д грунт ключів(генетико-географ аналіз невеликих ділянок, підставлення одержаних висновків на вел терит).5.М-д грунт монолітів(фіз моделювання грунт процесів на грунт колонках неорушної будови).6.Балансовий(вивч надходження і витрати реч в од об’єму гр за визначений проміжок часу).7.Аерокосмічний(візуальне вивч фотографій земної поверхні, пряме дослідження з літаків).8.Радіоізотопні(вивч міграції ел на осн мічених атомів).9.Лаболаторно-експериментальні м-ди(фіз, хімі, біолог для визнач речовинного складу гр). 10. Роль грунтотвірних порід як фактора грунтоутворення .Материнські породи істотно вплив на гранулометричний, хім і мінерал склад гр; фіз, фіз-механ вл-сті; водно-повітр, тепловий і поживний режими. Вони є матеріальною осн гр і передають йому свої вл-сті. Особливо це помітно на ранніх стадіях грунтоутворення. Первинний гр відображає ознаки кори вивітрювання. З віком взаємозв'язки поступово зменш. Рівень грунт родючості залежить від складу і вл-тей материнських порід. Як відомо, літосфера землі скл з магмат, метаморф і осад г.п. Магмат породи утв із силікатних розплавів (магми). Грунтоутворюючими вони бувають дуже рідко. Кислі магмат породи (граніти, гранітогнейси, піщаники) утв грунти з низькою прир родючістю. На осн андезитах, габро-базальтових породах форм гр, багаті поживними ел і катіонами, з високою родючістю, нейтральні або слаболужні з високим вмістом гумусу. Метаморф г.п – вторинні масивно-кристалічні породи (мармур, кварцити, сланці, гнейси тощо), утв з магмат чи осад. Мають невелике значення в грунтоутворенні. Осад породи – відкладення продуктів вивітрювання масивно-кристалічних порід або залишків організмів. Розрізняються за своїм походженням. їх характер відіграє найбільшу роль у процесах грунтоутворення. Наприклад, рендзини (дерново-карбонатні гр) у нечорноземній зоні – приклад того, як на карбонатних породах у цій зоні форм родючі гр. Дуже велике значення мають грунтоутворюючі породи в практиці зрошувально-осушувального землеробства. Засоленість материнських порід легкорозчинними солями в цих ум може бути причиною вторинного засолення гр, їх осолонцювання. Важкий грансклад, низька пористість, незначна водопроникність можуть призвести до оглеєння.

11.Роль живих організмів як фактора грунтотворення .Біолог фактор - це провідний чинник рельєфоутворенння. Тільки під впливом живих організмів материнська ґрунтотвірна порода набуває родючості, що визначається як здатність ґр забезпечувати росл організми всім необхідним для реалізації їх продуктивності.У процесі рельєфоутворенння приймають участь ті ж організми, що і у вивітрюванні. Росл є осн джерелом надходження в ґр орган сполук, які переробляються мікроорганізмами, переважно бактеріями та грибами. Так, в 1 г ґр може бути до кількох мільярдів нітрифікуючих, амоніфікуючих, залізо- та ін видів бактерій.Акт участь у процесі рельєфоутворенння відіграють тварини - найпростіші, комахи, черви, дрібні хребетні та ін. К-сть найпростіших у ґр, хоч і менша, ніж бактерій, але досить значна - від 10 до 100 тис. на 1 г. Велика роль у процесі рельєфоутворенння належить дощовим черв'якам, які сприяють утв гумусу, розпушують і перемішують ґр. Так, на одному гектарі родючого чорнозему може жити 2 т дощових черв'яків, які за рік переробляють до 80 т ґр маси.Комахи, їх личинки та дрібні хребетні, які живуть у ґр, також розпушують його, збільшуючи водо- та повітряпроникність, переробляють росл рештки, збагачують ґр гумусом та ел мінерального живл росл.Отже, внаслідок життєдіяльності живих організмів у поверхневому шарі материнської породи накопичуються орган реч, що є осн умовою утв родючості.

1. 12.Клімат як фактор грунтотворення.Під атм кліматом розуміють середній стан атм тієї чи ін терит, що характеризується середніми показниками метеоролог ел-ів (t, опади, вологість повітря) і їх крайніми показниками. Клімат. показники відіграють важливу роль у формув характеру грунт процесів, тому що з ними тісно пов'язаний водно-повітряний і тепловий режими гр, а відпов – спрямування біолог процесів. Гол дж енергії грунтових процесів служить сон радіація, води – атм опади. Характеристики клімату за температурним режимом і режимом зволоження мають важливе значення для розуміння особл гідротермічного режиму гр. Термічні групи кліматів виділяються за рядом температурних пока зників, вони розташовуються на планеті у вигляді широтних смуг, закономірно характеризуються певними типами росл та гр, тому ці пояси (смуги) отримали назву гр-біоклімат поясів.У термічних поясах виділяють зони зволоження (групи кліматів) за коефіцієнтом зволоження. Спосіб характеристики клімату як фактора водного режиму гр був застосований у грунтознавстві Г.М.Висоцьким у вигляді коеф зволоження (Кз) терит.Важливість виділення груп кліматів за режимом зволоження обгрунтовується тим, що вода – найважливіший компонент земної атм. Вона є неодмінною ум формув усіх прир екосистем. До св кругообігу щорічно залучається 577 тис. км куб води; 505 тис. км куб випаровується з пов океану і 72 тис. км куб – з пов суші, із яких десь біля 119 тис.км куб щорічно випадає на сушу у вигляді опадів. Надходження атм опадів наростає від полюса до екватора. У середині континентів спостерігається відхилення від цієї загальної закономірності. Воно залежить від розмірів материка, відстані від моря, наявності холодних і теплих течій, висоти гірських систем. За характером зволоження прийнято виділяти такі гр кліматів (за Кз): - дуже вологі (екстрагумідні) – >1,33; - вологі (гумідні) – 1,33-1,00; - напіввологі (семигумідні) – 1,00-0,55; - напівсухі (семиаридні) – 0,55-0,33; - сухі (аридні) – 0,33-0,12; - дуже сухі (екстрааридні) – <0,12. Наприклад, для грунт зон Укр кЗ склад для: лісостепової – 1,00; лісо-лугової – 1,38; степової чорноземної – 0,67, сухих степів – 0,38. Клімат має прямий і опосередкований вплив на грунтоутворення. Прямий вплив – це безпосередня дія на грунт атм факторів: зволоження, промочування, висихання, нагрівання, охолодження тощо. Опосередкована роль клімату як фактора грунтоутворення полягає ось в чому: 1. Клімат – важливий фактор розв біолог і біохім процесів. Він зумовлює тип росл, темпи утв або руйнування орган реч, склад та інтенсивність грунт мікрофлори, фауни. 2. Атм клімат істотно впливає на водно-повітряний, температ і окисно-відновний режими гр. 3. З клімат ум міцно зв'язані процеси перетворення мін сполук у гр (напрямок і темпи вивітрювання, акумуляція продуктів грунтоутворення). 4. Клімат багато в чому визначає процеси вітрової та водної ерозії гр.

Про різнобічний вплив клімату на грунтоутв. Зазначав Докучаєв.Тепер відомо,що клімат впливає на грунтоутв я прямо(визначає гідротермічний режим гр.),так і опосередковано-через росл.,мікроорганізми і тварин.Осн.клімат факторами,які впливають на процеси грунтоутв,є сон.радіація,атм.опади,вітер.

11. 13.Роль рельєфу як фактор грунтотворення.Рельєф місцевості дуже впливає на генезис гр, структуру гр. покриву, його просторову неоднорідність. В.В.Докучаєв за рельєфом поділяв гр на нормальні, перехідні і анормальні. Перші знаходяться на вододілах, другі – гр депресій і понижень, які відчувають вплив гр вод; треті – не зовсім розвинуті. С.О.Захаров розробив положення про прямий і опосередкований вплив рельєфу на процеси грунтоутв. Пряме значення рельєфу полягає у розв ерозійних процесів, непряме виявляється через перерозподіл тепла, світла і води. С.С.Неуструєв увів поняття про гр. автоморфні, сформовані в ум вододілу і гідроморфні, які залягають у пониженнях і зазнають впливу грунт вод. У практиці польових досліджень гр застосовується наступна систематика впливу типів рельєфу на грунтоутв та геогр грунтів. Макрорельєф, тобто рельєф крупних територій, що займає площі тисячі, десятки тисяч квадратних км, формує особл грунт покриву цих терит завдяки перерозподілу атм вологи, t. На рівнинах спостерігається поступова зміна гідротермічних показників залежно від змін клімату, тому тут найбільш чітко форм широтні гр пояси (проявляється горизонтальна зональність гр); в горах змінюється розподіл гідротермічних показників, що в свою чергу змінює за обрис широтних зон, але натомість виникає вертикальна зональність гр. Мезорельєф, тобто рельєф обмежених за площею терит, з перепадом висот ±100 м, впливає, переважно, на топографію гр у границях цих ареалів: поверхні різного похилу та експозиції форм неоднаковий гідротермічний режим, різну росл і різні гр. Мікро- і нанорельєф (рельєф із перепадами висот відповідно ±1 і 0,3 м) впливають на форм плямистості, комплексності грунт покриву. Оцінити роль рельєфу у грунтоутв можна при врахуванні сумісної дії всіх факторів грунтоутв в границях конкретної місцевості. Наприклад, у гумідних і субгумідних регіонах при переважанні зволоження над випаровуваністю, в понижених ділянках рельєфу форм болотні, лучно-болотні, дерново-глейові, болотно-підзолисті гр.

12. 14.Локальні фактори грунтоутв. Крім глобальних факторів є ряд локально діючих. Це виробнича діяльність людини, ґр водн, влк попіл та ін.ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИУ процесі виробничої діяльності людина за допомогою потужних засобів впливає на навколишнє середовище, в тому числі на ґр, що призводить до значних змін в прир екол системах, до змін в процесі ґрунтоутв.Освоюючи цілинні землі, людина створює сприятливі ум для росту і розв культурних росл. Однак при цьому порушується динамічна рівновага всіх компонентів прир ландшафту: змінюється характер росл, склад мікроорганізмів і зоофауни, характер обміну реч і енергії в системі ґр — рослина тощо. Змінюється вплив ін факторів ґрунтоутв: клімату, рельєфу, материнської породи.Обробіток ґр, регулювання водного режиму (осушення, зрошення, снігозатримання), внесення добрив, хім та ін види меліорацій докорінно змінюють хім склад ґр, його фіз, теплові і водні вл-сті.Таким чином, з початком обробітку цілинного ґр починає змінюватися характер ґрунтоутв. Ґр переходить з прир до культурної фази свого розв, до культурного процесу ґрунтоутв. Суть цього процесу спрямовується на утв потужного гумусного горизонту, який повинен мати високу біолог активність, високий вміст гумусу, сприятливий структурний склад, оптимальний поживний, тепловий, водний і повітряний режими.Осн факторами впливу на ґр на всіх етапах культурного ґрунтоутв є культурні росл, механ обробіток ґр, удобрення та різноманітні меліоративні заходи. Роль даних факторів в ґрунтоутв детально вивч у курсі агрономічного ґр-ства.Систематичне поліпшення властивостей ґр і підвищення його родючості шляхом застосування агротехнічних заходів наз окультуренням ґр. В окультурених ґр створюються сприятливі ум для росту і розв росл. ҐРУНТОВІ ВОДИ

На значних територіях суші земної кулі ґр форм під прямим впливом ґрунт вод (гідроморфні ґр). Наявність ґр вод на глибині гумусного горизонту і в ґрунто-утв породі є одним з критеріїв оцінки водного режиму ґр, його агровиробничих вл-тей. Ґр волога може бути тимчасовою, сезонною. Форм вона в рез-таті інфільтрації дощової, снігової або зрошувальної води. Близький до поверхні водоносний горизонт може утворитись в рез-таті виходу напорних підземних вод.Доведено, що ґр води, які залягають на глибині більше 10—12 м, не впливають на ґрунтоутв. При заляганні на глибині 7—10 м вони впливають на ґрунтоутв через росл, які засвоюють вологу на цій глибині. Якщо ґрунт води залягають на глибині 4—7 м, то в нижній частині ґрунт профілю з'являється капілярна волога, яка несе з собою водорозчинні солі. Постійний приток вологи забезпечує живл росл і тим посилює акумуляцію орган реч. Крім того, під впливом цієї вологи змінюється хім склад нижніх горизонтів ґр. Це так звані напівгідроморфні ґр. До цієї групи належать чорні тропічні ґр, ґр прерій і лучних степів.При незначній глибині ґр вод (1—3 м) капілярна волога бере активну участь в ґрунтоутв, в житті росл, у формуванні хім складу ґр. У верхніх горизонтах ґр акумулюються хім сполуки. Значна к-сть капілярної вологи витрачається на випаровування і транспірацію. Такі ґр наз гідроморфно-акумулятивними, вони часто є засоленими.Джерела надходження води в ґр води дуже різноманітні. Здебільшого це інфільтрація атм.опадів, зрошувальних вод, через русло річки, через іригаційні споруди, надходження паводкових вод тощо.При високому заляганні ґрунт вод (1,0—1,5 м) в заплавах і дельтах річок, низинних болотах розв глейовий або торфово-глейовий процес ґрунтоутв. Ґрунт води в цих ум є постійно діючим фактором акумуляції механ часток і хім ел-тів. Тут форм високородючі гідроморфні заплавні ґр (алювіальні лучні, торфо-глейові, дернові, глейові, алювіальні, лучно-болотні).

Своєрідне підводне ґрунтоутв відбув на мілководдях заток, озер, водосховищ тощо. Біогенним фактором тут є росл гідатофіти і гідрофіти (водорості, очерет, стрілолист, латаття, сусак тощо). На дні водоймища накопичується спочатку тонкий глинястий алювій, в який занурені корені росл. Тут же живе величезна к-сть мікроорганізмів, нижчих і вищих тварин. З часом утв брижі, драговина, відкладається сапропель, торф. Влк ПОПІЛ-Вулканізм відіграє важливу роль в процесах ґрунтоутв. В р-нах діючих і недавно згаслих влк сформув так звані влк ґр, які мають високу родючість. Такі ґр пош в Італії, Чилі, Японії, Індонезії, на Філіппінах, Гавайських островах, в Центральній Америці та на інших терит.В наш час на Землі налічується близько 1000 згаслих влк, які діяли протягом четвертинного періоду, а діючих — близько 500. Діючі влк викидають велику к-сть подрібнених уламків породи, попіл, різноманітні гази (СО2, СО, Н23, ЗО2, Н2, Н, СН4). пари води, сірки, соляної кислоти тощо. Ці реч випадають на поверхню ґр і займають сотні і тисячі квадратних кілометрів. З іст вулканізму відомо, яку колосальну масу попелу, пилу, води викидали влк Кракатау (Індонезія, 1883), Везувій (Італія) та ін.Вплив вулканізму на ґрунтоутв полягає в тому, що на існуючий у цій місцевості ґрунт періодично випадають «свіжі» влк викиди. Ґр приростає догори. Гумусовий горизонт перекривається, процес ґрунтоутв припиняється.Мінералогічні складові влк викидів дуже різноманітні. Серед них виділяють дацитові, андезитові, базальтові і нефелінові ультраосновні продукти. На свіжому покриві влк опадів починається нове ґрунтоутв. В ум вологого клімату на пухких влк туфах швидко розв трав'яниста і лісова рослинність. Наново утв ґр, як правило, подібний до попереднього. Нове виверження влк знову перериває ґрунтоутв, засипаючи ґр «свіжими» викидами. Таке може повторюватись десятки і сотні разів. Тому поблизу діючих влк знаходять десятки і сотні похованих ґр.

13. 15.15.Грунтові води як фактор грунтотворення.На значних тер суші земної кулі ґр форм під прямим впливом ґрунт вод (гідроморфні ґр). Наявність ґрунт вод на глибині гумусного горизонту і в ґрунто-утв породі є одним з критеріїв оцінки водного режиму ґр, його агровиробничих вл-тей. Ґрунт волога може бути тимчасовою, сезонною. Форм. вона в рез-таті інфільтрації дощової, снігової або зрошувальної води. Близький до поверхні водоносний горизонт може утв в рез-таті виходу напорних підз вод.Доведено, що ґр води, які залягають на глибині більше 10—12 м, не впливають на ґрунтоутв. При заляганні на глибині 7—10 м вони впливають на ґрунтоутв через росл, які засвоюють вологу на цій глибині. Якщо ґрунт води залягають на глибині 4—7 м, то в нижній частині ґр профілю з'являється капілярна волога, яка несе з собою водорозчинні солі. Постійний приток вологи забезпечує живл росл і тим посилює акумуляцію орган реч. Крім того, під впливом цієї вологи змінюється хім склад нижніх горизонтів ґр. та так звані напівгідроморфні ґр. До цієї групи належать чорн тр ропічні ґр, ґр прерій і лучних степів.

При незначній глибині ґрунт вод (1—3 м) капілярна волога бере акт участь в ґрунтоутв, в житті росл, у формув хім складу ґр. У верхніх горизонтах ґр акумулюються хім сполуки. Значна к-сть капілярної вологи витрачається на випаровув і транспірацію. Такі ґр наз гідроморфно-акумулятивними, вони часто є засоленими.Джерела надходження води в ґрунт води дуже різноманітні. Здебільшого це інфільтрація атм опадів, зрошувальних вод, через русло річки, через іригаційні споруди, надходження паводкових вод тощо.При високому заляганні ґрунт вод (1,0—1,5 м) в заплавах і дельтах річок, низинних болотах розвив глейовий або торфово-глейовий процес ґрунтоутв. Ґрунт води в цих умовах є постійно діючим фактором акумуляції механ часток і хім ел-тів. Тут форм високородючі гідроморфні заплавні ґр (алювіальні лучні, торфо-глейові, дернові, глейові, алювіальні, лучно-болотні).Своєрідне підводне ґрунтоутв відбув на мілководдях заток, озер, водосховищ тощо. Біогенним фактором тут є росл гідатофіти і гідрофіти (водорості, очерет, стрілолист, рдест, латаття, сусак тощо). На дні водоймища накопичується спочатку тонкий глинястий алювій, в який занурені корені росл. Тут же живе величезна к-сть мікроорганізмів, нижчих і вищих тварин. З часом утв брижі, драговина, відкладається сапропель, торф.

14. 16.Виробнича діяльність людини як фактор грунтотворення.

ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ – це надзвичайно потужний фактор формув вл-тей ґр. Це фактор свідомого впливу людини на напрямок ґрунтоутв, який викликає зміну показників ґр. До цього впливу можна віднести перш за все хім меліорацію ґр, проведення заходів, спрямованих на регулювання повітряно-водного режиму ґр та ін. Виробнича діяльність людини на сучасному етапі розв стає провідним фактором ґрунтоутв і зміни родючості ґр. При цьому характер та важливість змін ґр залежить від соц-економ виробничих взаємовідносин, рівня розв суспільства, науки, техніки. Систематичне застосування заходів, спрямованих на покращення показників ґр з врахуванням його генетичних особл і вимог культур, веде до окультурення ґр, тобто формув ґр з більш високими показниками родючості. Неправильне використ вл-тей ґр і вживання заходів без врахування рекомендацій щодо раціонального використ земельних ресурсів приводить до погіршення вл-тей ґр, а інколи може викликати дуже шкідливі явища на тій чи ін терит (ерозія, вторинне засолення, заболочування тощо). Завдання інженера-землевпорядника разом з ін спеціалістами запобігати цим помилкам і тим самим забезпечити зростання родючості ґр.

15. 17.Грунтотвірний процес і стадії грунтоутв.Грунтотвірний процес-складний процес утв гр з г.п, що скл земну поверхню, їх розв, функціонування під впливом комплексу факторів грунтоутв в прир або антропогенних екосист Землі.Грунтоутв- процес трансформації земної реч в зоні гіпергенезу, в спеціальних ум педосфери. Він проходить у декілька стадій:1.Початкове грунтоутв(поселення живих організмів на скельні породи, або продукти їх вивітрювання).2.Стадія розв(достатньо потужний шар пухких порід, його диференціація на горизонти).3.Стадія рівноваги(між зовн факторами і диференціацією гр встановлюється рівновага).4.Еволюція гр(нарощування або зменш потужності гр, деградації або нарощування родючості гр).Розв і еволюція гр і гр покриву вцілому на земній поверхні протікає не випадково, а у відповідності із заг іст ландшафту. Вона визначається глобал геолог процесами.

16. 18.Стадійність грунтоутворення.Грунтотвірний процес-складний процес утв гр з г.п, що склад земну поверхню, їх розв, функціонування під впливом комплексу факторів грунтоутв в прир або антропогенних екосист Землі.Грунтоутв- процес трансформації земної реч в зоні гіпергенезу, в спец ум педосфери. Він проходить у декілька стадій:1.Початкове грунтоутв(поселення живих організмів на скельні породи, або продукти їх вивітрювання).2.Стадія розв(достатньо потужний шар пухких порід, його диференціація на горизонти).3.Стадія рівноваги(між зовн факторами і диференціацією гр встановлюється рівновага).4.Еволюція гр(нарощування або зменш потужності гр, деградації або нарощування родючості гр).Розвиток і еволюція гр і гр покриву вцілому на земній поверхні протікає не випадково, а у відповідності із заг іст ландшафту. Вона визначається гдобал геолог процесами.

17. 19.19.Поняття про грунтотвірний процес (загальні, елементарні процеси).Грунтотвірний процес-складний процес утв гр з г.п, що скл земну поверхню, їх розв, функціонування під впливом комплексу факторів грунтоутв в прир або антропогенних екосист Землі.Процес грунтотвор поділяються на заг, ті які відбув в усіх гр, та елементарні. Елементарні гр. пр – це специфічні прояви заг процесів. Всі вони є явищем грунтоутв , властиві виключно грунтам, яке у відпов прир сполученнях одних ЕГП з ін визначає вл-сті гр на рівні генетичних типів.

18. 2020.Грунтотвірні процеси: заг, елементарні.Грунтотвірний процес-складний процес утв гр з г.п, що скл земну поверхню, їх розв, функціонування під впливом комплексу факторів грунтоутв в прир або антропогенних екосист Землі.Процес грунтотвор поділяються на заг, ті які відбув в усіх гр, та елементпрні. Елементарні грунтотвірні процеси- це ті прир та антропогенні процеси які:1.специфічні тільки для гр і не характерні для ін прир явищ2.у своїй сукупності скл явище грунтоутв3.визначають утв у профілі специф грунт горизонтів

4.визначають будову профіля гр.5.мають місце у декількох типах гр у різних сполученнях.До них належать:біогенно-акумулятивні, гідрогенно-акумулятивні, метаморф, елювіалюні, ілювіалюно-акумулятивні, педотурбаційні та деструктивні процеси.

24. Ел 21.Ементарні грунтотвірні процеси.Елементарні грунтотв пр процеси- це ті природні та антропогенні процеси які:1.специфічні тільки для гр і не характерні для ін прир явищ

2.у своїй сукупності склад явище грунтоутв3.визначають утв у профілі специф грунт горизонтів4.визначають будову профіля гр5.мають місце у декількох типах гр у різних сполученнях.До них належать:1.біогенно-акумултивні(протікають у гр під безпосереднім впливом живих організмів, з участі продуктів їх життєдіяьності і післясмертних решток, супроводжую ться утв у профілі органогенно- акумулятивних поверхневих горизонтів).2.гідрогенно-акумулятивні(пов’язані із сучасним або минулим впливом грунт вод на грунтоутв , надежать до геохім міграційних процесів у земній корі).3.метаморф(трансформація породоутворюючих мінералів без перерозподілу компонентів у грунт профілі).4.елювіальні(руйнування і претворення грунт матеріалу в елювіальному горизонті з виносом продуктів руйнування).5.ілювіалюно-акумулятивні(акумуляція реч у середній частині профілю, закріплення винесених із елювіального горизонту сполук).6.педотурбаційні (механ перемішування грунт маси).7.деструктивні процеси(руйнування гр як природнього тіла і знищення його).