- •О. П. Мартем’янов, а. М. Токарев Історія стародавньої Греції та Стародавнього Риму
- •П ередмова.
- •Розділ 1. Історія стародавньої греції
- •Тема 1. Загальні відомості з історії стародавньої Греції
- •Предмет, географічні та хронологічні рамки історії античного світу
- •Наративні джерела з історії стародавньої Греції
- •Археологічні джерела з історії стародавньої Греції
- •Епіграфічні та нумізматичні джерела з історії стародавньої Греції
- •Природні умови стародавньої Греції та їх вплив на давньогрецьку історію
- •Населення стародавньої Греції в ііі–і тис. До н. Е.
- •Періодизація історії стародавньої Греції
- •Тема 2. Крито-Мікенська і передполісна Греція
- •Економічний розвиток і суспільно-політичний лад Мінойського Криту наприкінці ііі – у першій половині іі тис. До н. Е.
- •Суспільно-політична організація Ахейської Греції у іі тис. До н. Е.
- •Культура Егейського світу
- •«Дорійська» навала та її наслідки
- •Економічний розвиток і суспільно-політичний лад Греції у передполісний період
- •Тема 3. Архаїчна Греція
- •Основні економічні та соціально-політичні характеристики історичного розвитку архаїчної Греції
- •Велика грецька колонізація VIII–VI ст. До н. Е. Грецькі держави Північного Причорномор’я
- •Ранньогрецька тиранія та її історичне значення
- •Державний лад Спарти у VIII–VI ст. До н. Е.
- •Соціальна структура населення Спарти у VIII–VI ст. До н. Е.
- •Заколот Кілона та законодавство Драконта
- •Реформи Солона та їх роль в історії Афінського поліса
- •Тиранія Пісістрата та Пісістратидів
- •Реформи Клісфена та їх роль у становленні афінської демократії
- •Культура архаїчної Греції
- •Тема 4. Греція в класичний період
- •Греко-персидські війни першої половини V ст. До н. Е.
- •Соціально-політична боротьба в Афінах під час греко-персидських війн. Діяльність Ефіальта
- •Реформи Перікла, його внутрішня та зовнішня політика
- •Державний лад Афін у V–IV ст. До н. Е.
- •Пелопоннеська війна та її наслідки
- •Криза полісної системи. Міжполісні відносини в першій половині IV ст. До н. Е.
- •Культура Греції класичного періоду
- •Затвердження в Греції македонської гегемонії. Корінфський конгрес і його рішення
- •Тема 5. Держави Середземномор’я та Передньої Азії в елліністичну епоху
- •Східні походи Александра Македонського та їх наслідки
- •Розпад держави Александра Македонського та утворення елліністичних держав. Сутність еллінізму
- •Загальна характеристика історичного розвитку елліністичних держав Птолемеїв і Селевкідів
- •Македонія та Греція в елліністичну епоху
- •Елліністична культура
- •Розділ 2. Історія стародавнього риму
- •Тема 6. Загальні відомості з історії Стародавнього Риму. Архаїчні суспільства та найдавніші держави Італії
- •Природні умови Італії та їх вплив на процес історичного розвитку Стародавнього Риму
- •Населення Італії в іі–і тис. До н. Е.
- •Джерела з історії Стародавнього Риму
- •Періодизація історії Стародавнього Риму
- •Проблема походження етрусків. Соціально-політична організація та культура етрусків у VIII–VI ст. До н. Е.
- •6. Заснування Риму та його історія в царську добу
- •Тема 7. Рим та Італія в V – середині іі ст. До н. Е.
- •Причини, основні етапи та наслідки боротьби між плебеями та патриціями в Римі у V – на початку ііі ст. До н. Е.
- •Державний лад і суспільство ранньореспубліканського Риму
- •Завоювання Римом Італії та утворення римсько-італійської конфедерації
- •Перша Пунічна війна та її результати
- •Друга Пунічна війна та її результати
- •Війни між Римом та елліністичними державами наприкінці ііі – в першій половині іі ст. До н. Е. Та їх наслідки
- •Війни Риму на Піренейському півострові в іі ст. До н. Е. Та їх наслідки
- •Третя Пунічна війна та її результати
- •Тема 8. Стародавній Рим в епоху Пізньої республіки
- •Римсько-італійське суспільство у іі–і ст. До н. Е. Класичне рабство та його особливості
- •Повстання рабів у Римі в другій половині іі – і ст. До н. Е. Народний рух під проводом Арістоніка в Пергамі
- •Реформаторська діяльність братів Гракхів
- •Становище в Римській республіці наприкінці II – на початку I ст. До н. Е.
- •Громадянська війна в Римі 80-х рр. І ст. До н. Е. Диктатура Луція Корнелія Сулли
- •Війни Риму з Мітрідатом VI Євпатором
- •Політична боротьба в Римі у 70–50-ті рр. І ст. До н. Е. Змова Катіліни. Історія першого тріумвірату
- •Громадянська війна в Римі в першій половині 40-х рр. І ст. До н. Е. Диктатура Гая Юлія Цезаря
- •Громадянські війни в Римі наприкінці 40-х – у 30-х рр. І ст. До н. Е. Та падіння Республіки
- •Римська культура в епоху Республіки
- •Тема 9. Стародавній Рим в епоху Імперії
- •Принципат Августа
- •Внутрішня та зовнішня політика династій Юліїв-Клавдіїв і Флавіїв
- •«Золотий вік» Римської імперії в період правління династії Антонінів
- •Соціально-економічний розвиток римського суспільства в і–іі ст. Н. Е.
- •Виникнення християнства. Християнські общини в і–ііі ст. Н. Е.
- •Громадянська війна в Римі 193–197 рр. Н. Е. Римська імперія за династії Северів
- •Криза ііі ст. Н. Е. В Римській імперії
- •Реформи Діоклетіана. Встановлення системи домінату та її сутність
- •Реформи Константина і. Остаточне оформлення системи домінату
- •Римська імперія в другій половині IV–V ст. Н. Е. Падіння Західної Римської імперії
- •Римська культура епохи Імперії
- •Інформаційні ресурси
- •Історія стародавньої греції та стародавнього риму:
- •61022, М. Харків, майдан Свободи, 4.
Тема 9. Стародавній Рим в епоху Імперії
Питання та методичні рекомендації
Принципат Августа
Відповідь на питання слід розпочати з визначення причин падіння Республіки та утворення Імперії. Після цього зверніться до юридичних основ монархічної влади Августа, зробивши при цьому акцент на набутті ним республіканських владних повноважень і почесних титулів. Поясніть, чому нова політична система отримала назву «принципат». Характеризуючи державний устрій Риму при Августі, слід відзначити збереження в ньому всіх основних республіканських інститутів, визначити реальні повноваження сенату, коміцій і магістратів, характер і ступінь їхньої залежності від принцепса. Особливу увагу необхідно приділити початку формування при Августі імператорського бюрократичного апарату. Після цього дайте оцінку соціальній політиці першого імператора. При розгляді цього питання рекомендується орієнтуватися на такий план: ставлення Августа до сенаторського стану, вершників і плебсу; його політика стосовно муніципальної знаті; законодавчі заходи Августа, що стосувалися рабів. Означте, на які верстви суспільства спирався у своїй діяльності принцепс. Продовжуючи розповідь, дайте характеристику новим засадам провінціального управління в наступному порядку: поділ провінцій на сенатські та імператорські; певне упорядкування системи оподатковування та судочинства; допуск до керування представників місцевого провінційного населення. Покажіть сутність перетворення Августом збройних сил Римської держави, враховуючи при цьому значення таких факторів: регулярний характер армії; її комплектування на добровільних засадах як з римських громадян, так і з провінціалів; надання воїнам певних пільг після закінчення служби; підпорядкування командного складу безпосередньо принцепсу; створення преторіанської гвардії. Далі визначте основні напрямки зовнішньої політики Августа. Проаналізуйте політику римлян на Сході, їхні відносини з парфянами, боротьбу з германськими та іншими племенами на Півночі та скажіть, чи можна, на вашу думку, вважати зовнішню політику Августа успішною? Підбиваючи підсумок, дайте характеристику принципату як системи державного ладу, визначте співвідношення в ньому монархічних елементів і республіканських інститутів.
Внутрішня та зовнішня політика династій Юліїв-Клавдіїв і Флавіїв
Питання про історію Римської імперії І ст. н. е. передбачає, власне, звернення до внутрішньої та зовнішньої політики династій Юліїв-Клавдіїв та Флавіїв. Насамперед стисло висвітліть династичну політику імператора Августа та події, внаслідок яких до влади прийшов Тіберій. Вкажіть на посилення імператорської влади при ньому, зменшення ролі традиційних органів влади, початок боротьби принцепсів із сенатською опозицією. Розгляньте фінансову та провінційну політику Тіберія. Назвіть основні тенденції у його зовнішній політиці та розкажіть про придушення повстань у провінціях. Після цього дайте загальну оцінку правлінню Калігули. Характеризуючи принципат Клавдія, зробіть основний акцент на бюрократизації державного апарату, появі імператорських канцелярій, розкажіть про зміни в політиці по відношенню до провінцій, активізацію військових дій та розширення кордонів Римської держави. Після цього визначте становище Римської держави при Нероні, розкрийте причини різкої зміни поведінки принцепса у другій частині його правління, розкажіть про поступове зростання опозиційних настроїв у Римі, повстання в провінціях Британії, Галлії, Іспанії та Іудеї, римську політику на Сході та обставини смерті Нерона. Продовжуючи відповідь, проаналізуйте події громадянської війни 68–69 рр. н. е., визначте її характер і значення. Розкажіть про прихід до влади Веспасіана Флавія. Дайте характеристику внутрішній політиці цього імператора, його фінансовим заходам, змінам у ставленні до провінцій. Назвіть основні риси внутрішньої та зовнішньої політики Тіта й Доміціана. Особливу увагу при цьому зверніть на характерну для часів їх правління фінансову кризу в державі, посилення абсолютистських тенденцій при Доміціані, його невдачі в боротьбі проти даків і, нарешті, на обставини загибелі цього принцепса. Наприкінці підбийте підсумок діяльності імператорів династій Юліїв-Клавдіїв і Флавіїв.
