- •Розділ 1. Наукові основи раціонального й ефективного використання землі в сільському господарстві
- •1.1 Земля – основний засіб виробництва в сільському господарстві.
- •1.2. Суть, показники і методика визначення економічної ефективності використання земельних ресурсів.
- •Розділ 2. Наявність та економічна ефективність використання земельних ресурсів в господарстві
- •2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства
- •Динаміка забезпеченості підприємства основним капіталом і його використання
- •Результати господарської діяльності підприємства
- •2.2. Земельні ресурси сільськогосподарського підприємства та результати їхнього використання.
- •Грошова оцінка землі
- •2.3. Економічна ефективність використання земельних ресурсів у господарстві
- •Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності використання земельних ресурсів
- •3.1. Інтенсифікація рослинництва
- •Динаміка рівня інтенсивності , результату та економічної ефективності інтенсифікації виробництва зернової культури
- •Шляхи підвищення ефективності використання земельних ресурсів
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Динаміка забезпеченості підприємства основним капіталом і його використання
Показник |
2014 р. |
2015 р. |
2016 р. |
2016р. у % до 2014 р. |
Вартість основного капіталу, тис.грн |
4504,50 |
4539,50 |
4470,50 |
99,25 |
на 1 га с.г угідь |
45,50 |
45,85 |
45,16 |
99,25 |
на 1 середньорічного працівника |
643,50 |
412,68 |
319,32 |
49,62 |
Капіталовіддача, грн |
0,06 |
0,07 |
0,08 |
130,99 |
Капіталомісткість продукції, грн |
15,89 |
13,63 |
12,13 |
76,34 |
Норма прибутку, % |
-14,81 |
-4,16 |
-7,67 |
51,76 |
Розрахувавши таблицю «Динаміка забезпеченості підприємства основним капіталом і його використання» ми дійшли до таких висновків, що показник вартості основного капіталу порівнюючи 2016 та 2014 роки зменшився на 0,75%: порівнюючи 2015 з 2014 роком зріс на 0,78%, а порівнюючи 2016 та 2015 роки зменшився на 1,52%. Коефіцієнт капіталовіддачі з кожним роком збільшувався починаючи з 2014 р він становив 0,06 грн., в 2016 році –0,08грн., і в 2015 році – 0,07коп. Також аналізуючи коефіцієнт капіталомісткості продукції ми визначили , що він зменшувався з кожним роком починаючи з 2014 року і закінчуючи 2016 роком: 2014 рік – 15,89 грн.,2015 рік – 13,63 грн., 2016 рік – 12,13 грн., незважаючи на те, що коефіцієнт капіталовіддачі з кожним роком збільшувався. Показник норми прибутку протягом років від’ємний та означає, що підприємство приносить не прибутки, а збитки. Але протягом 2014-2015 років відбулася позитивна тенденція до збільшення норми прибутку, хоча в 2016 році вона знову зменшилася. Загалом даний показник зріс на 52%.
Важливе значення для характеристики підприємства відіграє його спеціалізація. Однією форм суспільного поділу праці є спеціалізація виробництва – це переважний розвиток однієї або декількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих підприємствах, областях, районах.
Спеціалізація сільського господарства – це переважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції в окремих регіонах, підприємствах чи їхніх підрозділах. Відповідно до цього вона характеризується й переважним розвитком тих галузей сільського господарства, які забезпечують виробництво даних видів продукції. У свою чергу, спеціалізація потребує зосередження засобів виробництва та робочої сили для організації розвитку цих галузей і виробництва певних видів продукції [3, с.76].
Основними показниками, які характеризують спеціалізацію є структура товарної (реалізованої) продукції.
Допоміжні показники: дохід за реалізовану продукцію, величина матеріальних і трудових витрат на виробництво окремих видів продукції, посівні площі тощо.
Отже, спеціалізація аграрного підприємства визначається структурою грошових надходжень від реалізації товарної продукції, в якій відображується економічне значення окремих сільськогосподарських галузей в господарстві. За економічним значенням галузі сільськогосподарського підприємства розподіляються на головні, додаткові, підсобні.
Головні галузі мають найбільшу частку в структурі товарної продукції. Вони характеризують виробничий напрям господарства і визначають його спеціалізацію.
Додаткові галузі мають меншу частку в товарній продукції господарства порівняно з головним. Вони забезпечують сприятливі умови для розвитку головних галузей і ефективніше використання земельних угідь, засобів виробництва і трудових ресурсів. Раціональна виробнича структура передбачає поєднання головних і додаткових сільськогосподарських галузей.
Визначимо спеціалізацію нашого підприємства.
Таблиця 2.2
Структура грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції
Показник |
2014 р. |
2016 р. |
2016р. у % до 2014 р. |
||
тис.грн |
% |
тис.грн. |
% |
||
Соя |
408,60 |
100,00 |
361,00 |
100,00 |
88,35 |
Всього у рослинництві |
408,60 |
100,00 |
361,00 |
100,00 |
88,35 |
Всього по підприємству |
408,60 |
100,00 |
361,00 |
100,00 |
88,35 |
Проаналізувавши таблицю 2.2 «Структура грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції» ми дійшли таких висновків, що підприємство виробляє лише один вид сільськогосподарської продукції, а саме сою (яка відповідно становила 100% питомої ваги в структурі грошових надходжень від сільськогосподарської продукції в 2014-2016 роках). Порівнюючи 2016 та 2016 роки можна побачити зменшення випуску продукції на 11,65%. Також аналізуючи структуру грошових надходжень можна відмітити, що господарство спеціалізується на вирощуванні сої.
Кінцеві результати господарській діяльності підприємств формуються під впливом трьох основних чинників - підсумків виробничій діяльності, виражених в витратах виробництва, ринкових умов, виражених у рівні попиту і цін на продукцію підприємства, і податків. Показниками результатів діяльності підприємств є валовий прибуток, прибуток і загальна рентабельність.
Прибуток, яка виступає найважливішим показником результатів господарської діяльності підприємства, формується як різниця між валовою виручкою і собівартістю виробництва і реалізації. З огляду на вплив на формування прибутки різних факторів, виділяють декілька видів прибутку:
балансовий прибуток, що представляє собою різниця між валовою виручкою і валовими витратами
Він характеризує фінансовий результат усіх видів господарської діяльності підприємства;
валовий прибуток, що утворюється шляхом віднімання від чистого доходу від реалізації продукції собівартості продукції.
Рентабельність – це відносний показник, який характеризує рівень ефективності господарської діяльності. Рівень рентабельності господарської діяльності підприємства визначається відношенням чистого прибутку до операційних витрат і виражається у %.
Існують такі види показника рентабельності:
Рентабельність окремих виробів розраховується як відношення прибутку від виробу до собівартості самого виробу:
Рі=(Ці-Сі)/Сі *100
Рентабельність продукції характеризує вигідність виробництва продукції, яка випускається або реалізується підприємством; цей показник використовується при внутрішньогосподарських аналітичних розрахунках, при контролі прибутковості, при впровадженні нових видів продукції. Розраховується як відношення валового прибутку від реалізації до собівартості реалізованої продукції:
Рп=Пв/С *100
Рентабельність виробництва (інвестованих ресурсів) розраховується як відношення прибутку від реалізації до вартості основних фондів, власного чи акціонерного капіталу [6,с.122].
Розрахуємо результати господарської діяльності ТОВ ім. Бузницького для аналізу рентабельності підприємства.
Таблиця 2.3
