Блок теоретичних завдань

1. Теоретичне питання, що потребує розгорнутої відповіді 10 %

2. Методологічне питання, що потребує розкриття певної методики 10 %

Блок практичних завдань

3, 4. Типові та комплексні задачі приблизно однакового рівня складності по 10 %

Максимальна оцінка результатів іспиту 40 %

У разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж у 20 %, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку.

У цьому випадку отримані результати поточного контрою не враховуються.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається за результатами вагомості окремих видів робіт в загальній 12 бальній шкал оцінок МЕГІ.

Відповідна вагомість встановлюється за модулями, тобто результатами поточного контролю знань (за умови, що студент набрав 4 бали і більше) та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 5 % і більше).

До залікової екзаменаційної відомості заносяться середньозважені результати в балах поточного контролю та іспиту (загальна підсумкова оцінка), а також результати самостійної роботи, що відображаються в оцінки рівня виконання індивідуального завдання. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою 12 бальної системи оцінювання (дає можливість всебічно оцінити рівень фахової підготовки) з обов’язковим переведенням оцінок у національну шкалу, систему оцінок, що формує вагу окремих видів робіт (100 %) та шкалу ECTS в такому порядку (табл. 10):

Таблиця 10

Порівняльна таблиця систем оцінювання з необхідністю розрахунку рівня вагомості окремих видів робіт студента

За национальною шкалою:	За шкалою ECTS	Відповідні оцінки в системі 100 %	За шкалою МЕГІ	Диференційовані оцінки за шкалою МЕГІ в 100 % системі
5 (відмінно)	А	100-90	12	100-95
			11	94-90
			10	89-85
4 (добре)	B	89-81	9	84-81
4 (добре)	C	80-71	8	80-75
			7	74-71
3 (задовільно)	D	70-61	6	70-61
			5	60-55
3 (задовільно)	E	60-51	4	54-51
2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	FX	50-35	3	50-35
2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом	F	0-34	2	34-20
			1	19-0

Згідно з положеннями ects в умовах кмсонп порядок оцінювання і передбачає обов’язкове переведення оцінок з власної системи в оцінки національної шкали та шкали естs.

5.6 Оцінка рівня знань при складанні іспитів

Оцінювання знань, умінь і навичок студентів в межах навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів ПМК і, у разі необхідності, семестрового контролю знань. У тому випадку, коли студенти успішно виконали всі види поточних контрольних заходів, семестровий контроль ( іспит або залік ) для них може не проводитись.

Іспити проводяться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань.

Оцінка «відмінно»	студент має систематичні та глибокі знання навчального матеріалу, вміє без помилок виконувати практичні завдання, які передбачені програмою курсу, засвоїв основну й ознайомився з додатковою літературою, викладає матеріал у логічній послідовності, робить узагальнення та висновки, наводить практичні приклади у контексті тематичного теоретичного матеріалу
Оцінка «добре»	студент повністю засвоїв навчальний матеріал, знає основну літературу, вміє виконувати практичні завдання, викладає матеріал у логічній послідовності, робить певні узагальнення та висновки, але не наводить практичних прикладів у контексті тематичного теоретичного матеріалу чи припускається незначних помилок у формуванні термінів, категорій, невеликих арифметичних помилок у розрахунках при виконанні практичних завдань
Оцінка «задовільно»	студент засвоїв матеріал не у повному обсязі, дає неповну відповідь на поставлені теоретичні питання, припускається грубих помилок у розрахун­ках при виконанні практичного завдання
Оцінка «незадовільно»	студент не засвоїв навчального матеріалу, дає неправильні відповіді на поставлені теоретичні питання, не вміє або неправильно виконує розрахун­ки при виконанні практичних зав дань

Складання академічної заборгованості студентами усіх форм навчання з дисципліни передбачає виконання модульних (контрольних) та екзаменаційних завдань.

Приклад побудови завдання для модульного поточного контролю.

Поточний контроль (ПМК 1)

з курсу «Теорія галузевих ринків»

за напрямком «Модуль 1 - Конкуренція, конкурентноздатність, конкурентні переваги: сутність і механізм дослідження »

Варіант № 10.

Теоретичне завдання.

7.1 Вивчення прийомів і методів реалізації політики стимулювання конкурентів.

7.2 Матричні методи аналізу конкурентних переваг.

7.3 Конкурентна карта ринка як систематизація конкурентних переваг.

Тести.

1. Економічна ефективність від встановлення того чи іншого виду зв'язків споживачів з постачальниками визначається у вигляді:

а) матеріаломісткості даного виробництва;

б) додаткового прибутку в результаті здійснення даного виду зв'язків;

в) коефіцієнта використання ефективності сировини і матеріалів;

г) величини виробничого циклу.

2. Головним критерієм оптимальності плану матеріально-технічного постачання підприємства є:

а) досягнення синхронності в діях усіх ланок матеріально-технічного постачання;

б) мінімізація усіх його видатків по управлінню рухом матеріально-технічних ресурсів;

в) встановлення надійних зв'язків постачальників із споживачами матеріалів;

г) застосування прогресивної системи постачання.

3. До заходів, що здатні підвищити рівень конкурентоспроможності підприємства, належать:

а) із надання покупцям знижок з прейскурантної ціни;

б) ефективна рекламна кампанія;

в) зниження вартості післягарантійного ремонту;

г) всі відповіді є правильними.

4. Складовою економічної стратегії підприємства, що реалізується у зовнішній сфері, є стратегія:

а) ціноутворення;

б) зниження виробничих витрат;

в) інвестування діяльності;

г) стимулювання персоналу.

5. Головною метою економічної стратегії підприємства є:

а) дослідження ринків товарів і послуг;

б) задоволення попиту споживачів у товарах і послугах;

в) ефективне використання ресурсів і отримання максимального прибутку;

г) досягнення і підтримка конкурентної переваги.

Практичне завдання.

Завдання. За представленими вихідними даними побудувати матрицю „Мак-Кінсі” (Конкурентоспроможність повару/Привабливість ринку) та сформувати стратегію розвитку для товарів А та Б.

Таблиця 1 Оцінка конкурентноздатності продукції.

Показники	Типи продуктів
	А	Б
Відносна частка ринку	3,3	6,0
Співвідношення витрат із прямим конкурентом	2,9	4,2
Відмінні властивості продукту, що оцінюються споживачами	4,6	5,1
Можливості контролю за збутом	5,1	4,3
Популярність і позитивний імідж	3,9	2,8

Таблиця 2 Оцінка привабливості ринків.

Показники	Типи продуктів
	А	Б
Прогнозовані темпи росту ринку	5,1	4,5
Частка ринку лідера	4,9	3,1
Стабільність технологій	3,8	2,1
Ризик появи продуктів замінників	5,4	1,9
Бар’єри для входу нових виробників	6,0	3,0
Популярність і позитивний імідж	3,9	2,0

Зразок екзаменаційного білета