12.Конституційні принципи трудвого права.

У – осн. НПА держави, її правові положення  вища юридичну силу  джерелом, базою і підґрунтям для ТП.

 Принципи щодо заборони використання примусової праці – добровільне застосування і залучення найманої праці.

 Принцип своєчасного отримання винагороди за працю – ч. 7 ст. 43 КУ .Мінімальна зарплата. В Україні зарплата повинна виплачуватись не рідше, ніж за 16 днів.

 Принцип заборони звільнення без відповідної норми закону (ч. 2 ст. 43)

 Заборона залучення праці неповнолітніх та вагітних жінок на роботах, які шкідливо впливають на їх здоров’я.

 Право особи на відпочинок ( відпустка + чергування робочі дні-дні відпочинку)

 Право особи на страйк – як засіб вирішення соціально-економічних спорів

 Право особи на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї досягається через механізм реалізації права на працю

 Право на державну службу і службу в ОМС

 Щодо свободи об’єднання в громадські інституції для захисту і здійснення своїх прав та свобод

 Право на судовий захист

 Право на звернення до Уповноваженого з прав людини + в міжнародні інституції

 Добровільність найманої праці в межах законодавства України

 Принципи трудової правосуб’єктності окремих трудових відносин

 Право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом

13.Галузеві принципи трудвого права

Галузеві принципи трудового права – система засадничих положень та керівних ідей, які відображають стан соціально-економічних відносин в державі, стан соціальної політики в державі, а також положення актів трудового законодавства і забезпечує побудову найоптимальніших у даних умовах моделей правового регулювання суспільно-трудових відносин, що відображають специфіку трудового права як самостійної галузі права та самостійної правничої науки.

Відображають цілісність та єдність

- галузі права

- норм трудового права

Оскільки КЗпП – чинний, то основні галузеві принципи випливають з його норм.

Ч. 1 ст 43 КУ, ст. 2, ст. 21 КЗпП

1. принцип свободи найманої праці

• Ґрунтується на ч.1 ст. 43 КУ.

• Особа, яка реалізує право на працю, має можливість вибору трудової поведінки

• Зумовлює систему морально-психологічних якостей особи (робота має відповідати внутрішнім якостям людини)

• Свобода і для роботодавця (можливість обрати найбільш підготовленого працівника)

• Наявність волевиявлення з 2 сторін

• Права та обов’язок обох сторін тісно взаємопов’язані

• Обумовлена суспільною потребою у найманих працівниках, дотриманні соціальних гарантій

Ст. 22 КЗпП – заборонена необґрунтована відмова у прийнятті на роботу (декларативна норма)

Ст. 21 КЗпП – трудовий договір: сторони самі визначають його умови; впливають на зміст

14.Потання ,ознаки та види джерел трудвого права

Джерела ТП – зовнішні форми вираження та закріплені норми ТП, які приймаються уповноваженими на те органами, в т ч уп. учасниками Т відносин, як правило в узгоджувально-договірному порядку з метою ефективного регулювання сусп.-труд відносин. Ознаки:

• Містять норми ТП і спрям на регулювання суч сусп.-труд відносин

• Передбачає систему труд прав, об, трудоповноважень учасників Т відносин

• Хар поєднанням заг та спец норм

• Відн акти, які ухвалюються роботодавцем, норм-правові договори, конвенції і рекомендації МОП, акти МІН соц. політики – дискусійне питання у зв з реорганізацією, акти труд законодавства

Структура: КУ, КЗпП, інші НПА.

1) за принципом юридичної сили:

1. КУ

2. міжнародні договори, згоду наякі – ВРУ

3. ЗУ, КЗпП

4. підзаконні НПА

5. локальні правові акти

примітка_Костюк: «законодавство про працю» – більше за «трудове законодавство»

2) за характером прийняття:

? акти, що приймаються органами держави (закони, укази, постанови тощо

? акти, що приймаються за угодою сторін між пра¬цівниками і власниками або уповноваженими ними органами (угоди, колективні договори та інші)

? акти, що приймаються органами міжнародно-право¬вого регулювання праці (конвенції, рекомендації МОП).

3) «форма правового акта» ? закони, ? укази, ? декре¬ти, ? постанови, ? розпорядження, ? накази.