4. Функції економічної теорії. Методи економічної теорії.

До функцій економічної теорії можна віднести:

1. Теоретична - вивчає і пояснює процеси і явища економічного життя спільноти.

2. Світоглядна - формування системного, наукового світогляду.

3. Критична - на основі пізнання законів, керуючих економічними процесами і явищами, випрацьовується механізм господарювання, його структура і елементи, активно впливаючі на суб’єкти ринкової економіки і визначаючі їх доцільну поведінку.

4. Методологічна - дозволяє визначати економічну теорію, як основу для розвитку цілого ряду інших економічних дисциплін (маркетинг, статистика, менеджмент, ціноутворення).

5. Прогнозувальна - наукові прогнози розвитку економіки, виявлення перспектив суспільного розвитку.

6. Освітня - дозволяє формувати у громадян економічну культуру, логіку, основні поняття про ринок.

7. Практична - рекомендації щодо вдосконалення дійсної економічної ситуації, зниження рівня інфляції, збільшення валового національного продукту і т.д., розробка конкретних принципів і способів раціонального господарства.

Економічна теорія використовує як загальнонаукові так і специфічні вузькогалузеві методи дослідження.

До загальнонаукових можна віднести:

1. Метод аналізу і синтезу - аналіз передбачає поділ розглянутого об’єкта чи явища на окремі частини і визначення властивостей окремого елемента. З допомогою синтезу отримують повну картину явища в цілому.

2. Метод індукції і дедукції - при методі індукції відбувається дослідження окремих фактів, принципів і формування загальних теоретичних концепцій на основі отримання результатів (від приватного до загального). Метод дедукції передбачає дослідження від загальних принципів, законів, коли положення теорії розподіляють на окремі думки.

3. Метод системного підходу - розглядає окреме явище чи процес як систему, яка складається з певної кількості взаємозв’язаних між собою елементів, котрі взаємодіють і впливають на ефективність усієї системи в цілому.

4. Метод математичного моделювання - передбачає побудову графічних, формалізованих моделей, які у спрощеному вигляді характеризують окремі економічні явища чи процеси.

5. Метод наукової абстракції - дозволяє виключати з розгляду окремі невагомі взаємовідносини між суб’єктами економіки і концентрувати увагу на розгляді кількох суб’єктів.

Лекція 2. Економічні потреби суспільства.

1. Мотиви виробничої господарської діяльності

2. Економічні потреби суспільства, їх сутність, класифікація

3. Економічні інтереси: їх сутність та класифікація

4. Проблема економічного вибору. Альтернативна вартість.

5. Крива виробничих можливостей.

1. Мотиви виробничої господарської діяльності.

Спонукальним мотивом господарської діяльності і окремої особи, і суспільства в цілому виступають потреби.

Основна суперечність економічного розвитку саме й полягає в суперечності між потребами, що постійно зростають, і обмеженістю виробничих ресурсів.

Кінцевою метою суспільного виробництва є задоволення всього різноманіття потреб людей.

2. Економічні потреби суспільства, їх сутність, класифікація.

Потреба - це природний та постійний потяг людини до визначених умов життя, відсутність яких викликає негативні відчуття і прагнення змінити такий стан речей. Вони є об'єктивною основою "ідеальних спонукань" — інтересів, бажань, цілей людини.

Класифікація потреб

За рівнем необхідності	За об’єктами	За суб’єктами	За формами задоволення	За роллю у суспільному виробництві
Потреба у предметах першої необхідності Потреби у предметах розкоші	Матеріальні потреби Духовні потреби	Особисті потреби групові потреби Суспільні потреби	Індивідуальні потреби Колективні потреби	Потреби у предметах споживання Потреби у засобах виробництва

Ілюстрацією ієрархії людських потреб може стати піраміда Маслоу, складена американським психологом Абрагамом Маслоу (англ. Abraham Maslow)

Зако́н зроста́ння потре́б — закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв'язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб людей, розвиток яких (зв'язків) сприяє появі нових потреб та засобів їх задоволення.