3. Види підприємницької діяльності.

За ознакою предмета діяльності учасників відповідних пра­вовідносин підприємницьку діяльність можна класифікувати на­ступним чином:

1. Виробнича підприємницька діяльність, в процесі якої виробляється певна продукція);

2. Невиробнича підприємницька діяльність, у межах якої виділяється:

•надання послуг (виконання ре­монтних робіт, надання інформаційних послуг, здійснення транс­портних перевезень);

• торгівля;

• інша невиробнича діяльність (діяльність на фінансо­вому ринку).

За ознакою суб'єкта, учасника відповідних правовідносин, підприємницька діяльність поділяється на:

1. Підприємництво без створення юридичної особи (просте). Воно здійснюється фізичними особами, що набули в установлено­му порядку статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

2. Підприємництво зі створенням юридичної особи (складне) [10, c.31].

Залежно від наявності обмежень щодо здійснення підприємниць­кої діяльності її можна розподілити на:

1. Вільну підприємницьку діяльність.

2. Дозвільну підприємницьку діяльність cуб’єкти підприємницької діяльності.

4. Суб’єкти підприємницької діяльності.

На рис. подано класифікацію суб’єктів підприємницької діяльності в Україні. Відповідно до цієї класифікації підприємець може зареєструвати свою діяльність як фізична, юридична особа. Декілька співвласників можуть бути зареєстрованими як господарське товариство.

Українське законодавство передбачає такі суб’єкти підприємницької діяльності в залежності від форми власності:

• приватні підприємства;

• державні підприємства;

• комунальні підприємства;

• колективні підприємства.

В Україні допускається діяльність підприємств з іноземним капіталом, а також спільних підприємств.

Лекція 12. Результати діяльності підприємства

1. Витрати виробництва та їх класифікація.

2. Структура і значення собівартості.

3. Види собівартості. Шляхи зниження собівартості продукції.

4. Сутність та види прибутку.

5. Розподіл прибутку.

6. Прибуток і рентабельність

1. Витрати виробництва та їх класифікація.

Економічна теорія вирізняє такі основні види витрат виробництва фірми:

Постійні витрати (англ. Fixed Costs) — витрати, величина яких не змінюється залежно від зміни обсягу випуску продукції і які фірма повинна сплачувати навіть тоді, коли вона нічого не виготовляє.

Змінні витрати (англ. Variable Costs) — витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягу виробництва.

Валові витрати (загальні витрати,англ. Total Costs) є сумою постійних і змінних витрат за кожного конкретного обсягу виробництва.

Середні витрати — витрати на одиницю продукції, що випускається.

Прямі витрати — витрати, що можуть бути безпосередньо пов'язані з визначеною діяльністю чи видом продукції.

Поточні витрати — витрати, що визнаються в період їх здійснення та відображаються в обліку за рахунками витрат.

Граничні витрати (МС)— витрати необхідні для випуску додаткової одиниці продукції найефективнішим (найдешевшим) чином. МС=ΔТС/ΔQ

Кількість праці	Обсяг виробленого продукту	Додаткова продукція як результат збільшення кількості праці	Граничний продукт
2	400	400	—
4	600	200	100
6	640	40	20
8	660	20	10
10	670	10	5

Альтернативні витрати це вигода, втрачена внаслідок невикористання економічного ресурсу в найдохіднішій зі всіх можливих сфер і галузей господарювання.

Витрати майбутніх періодів — грошові витрати, що були здійснені в даному періоді, але на собівартість продукції будуть віднесені в майбутньому періоді, частинами.

2. Структура і значення собівартості.

Собівартість — це сукупність витрат, виражена в грошовій формі, яка йде на виробництво і збут продукції

До собівартості входять такі витрати:

• вартість спожитих у процесі виробництва предметів праці (си­ровини, напівфабрикатів, палива, електроенергії);

• перенесена вартість засобів праці;

• витрати на оплату праці;

• видатки на реалізацію продукції.