4. Кількісна і якісна оцінка праці. Заробітна плата

Як самостійній економічній категорії „праці” притаманні кількісні й якісні характеристики. Кількісна характеристика праці полягає у тому, що вона є витратою певного обсягу енергії. З економічної точки зору кількісна характеристика проявляється в таких поняттях, як чисельність зайнятих, тривалість робочого дня, трудомісткість, інтенсивність праці. Якісна характеристика праці проявляється в таких поняттях і категоріях, як складність роботи, професійна специфіка, якість кінцевих результатів праці (продукції, послуг), ефективність витраченої праці, відповідальність за трудову діяльність.

Для кількісної оцінки праці використовують такі показники:

Продуктивність індивідуальної праці – це витрати живої праці на виробництво одиниці продукції.

На практиці продуктивність праці визначається показниками виробітку і трудомісткості.

Виробіток – кількість продукції, виробленої одним чи кількома працівниками зумовленої кваліфікації за одиницю часу.

; ;

В – виробіток, од/год.

- витрати часу, годин.

- обсяг робіт, од.

- чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб.

- дійсний фонд робочого часу з календарний період.

Таким чином, .

Трудомісткість – показник протилежного значення, він показує витрати часу одного працівника, чи колективу робітників на створення одиниці продукції.

.

Приклад.

Розрахувати величину виробітку протягом місяця, якщо відомо, що на підприємстві працює 150 осіб, в місяці 20 робочих днів, тривалість робочого дня – 8 годин, з цей час вироблено 10000 одиниць продукції.

Розв’язок. = = 0,42 од/год.особу

Залежно від засобів виміру продукції на підприємствах використовують такі методи оцінки продуктивності праці:

Натуральний метод використовується н підприємствах галузей, які виготовляють подібну продукцію.

Умовно-натуральний метод використовується в галузях, які випускають різну продукцію, проте є можливість звести витрати до єдиного вимірника за допомогою коефіцієнтів.

Трудовий метод використовується, якщо обсяги робіт вимірюються трудомісткістю. Цей метод потребує достатньо розвинутої системи нормування праці, тому зона використання його обмежена бригадою, дільницею, цехом.

Вартісний метод є універсальним. Різні обсяги робіт зводять до єдиного виміру за допомогою цін. Недоліком цього методу є вплив цінового фактора на рівень продуктивності праці , а позитивним – можливість порівнювати продуктивність праці робітників різних галузей.

Якісна цінка праці відбувається в форматі аналізу трьох основних компонентів: швидкість, витрати, конкурентний результат.

Заробітна плата – це елемент витрат на виробництво, що включається до собівартості продукції, робіт і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці.

Оплата праці (заробітна плата) – винагорода, розрахована, як правило, в грошовому виражені, яку відповідно до трудового договору власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу.

Номінальна заробітна плата – сума грошей, яку отримають працівники за свою працю за певний проміжок часу (годину, день, місяць).

Реальна заробітна плата – засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей.

- реальна заробітна плата;

- номінальна заробітна плата;

- індекс цін.

Основними функціями заробітної плати є:

• Відтворювальна – заробітна плата забезпечує нормальне відтворювання робочої сили відповідної кваліфікації;

• Стимулююча – оплата праці спонукає працівників до ефективних дій на робочих місцях;

• Регулююча – регулює принцип диференціації рівня заробітної плати залежно від кваліфікації, складності праці і т.і.;

• Соціальна – спрямована для забезпечення однакової оплати праці за однакову роботу;

• Оптимізуюча.

Державна політика оплати праці регулюється через механізм її регулювання, а саме державного регулювання і договірного.

Державне регулювання оплати праці – система впливу державної влади на рівень і організацію заробітної плати. Воно охоплює підприємства всіх форм власності і передбачає:

• Умови визначення і розміри мінімальної заробітної плати;

• Мінімальний розмір ставок (окладів);

• Норми оплати праці за особливих умов;

• Оплату праці працівників бюджетних установ.

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником роботу.