- •Українська мова
- •Українська література
- •10 Клас
- •11 Клас
- •Українська мова
- •Морфологія Коротко про всі частини мови
- •Службові частини мови й вигуки (не відповідають на питання)
- •Рід іменників та узгодження з прикметником - основні проблемні випадки Чоловічий рід
- •Середній рід
- •Жіночий рід
- •Основні правила щодо утворення правильних форм ступенів порівняння якісних прикметників
- •Числівник
- •1. Як розрізнити числівник та інші частини мови з числовим значенням?
- •2. Класифікація числівників, розряди за значенням:
- •Розряди за будовою:
- •3. Правильне узгодження числівника та іменника: основні принципи.
- •4. Відмінювання числівників. Основні принципи та найбільш типові зразки.
- •Відмінювання складених числівників Слід пам’ятати два основні правила:
- •У складених кількісних числівниках відмінюється кожне слово за своїм типом відмінювання, наприклад:
- •5. Правильне вживання числівників на позначення часу
- •Займенник
- •Розряди займенників за значенням, їх характеристики та представники
- •Співвідношення займенників з іншими частинами мови.
- •Правильне та помилкове вживання займенників: найбільш типові випадки помилок
- •Правопис неозначених та заперечних займенників
- •Прийменники
- •1. Класифікація прийменників за будовою
- •2. Класифікація прийменників за походженням
- •3. Правопис прийменників
- •4. Особливості узгодження прийменників та іменників. Складні випадки вживання прийменників із іменниками в непрямих відмінках
- •1. Класифікація часток за значенням та роллю
- •2. Правопис часток
- •Синтаксис. Пунктуація Головні члени речення
- •Другорядні члени речення Додаток
- •Означення
- •Обставина
- •Загальна класифікація речень
- •Класифікація складних речень
- •Розділові знаки в складних реченнях різних типів. Основні правила
- •Складносурядне речення:
- •2. Складне безсполучникове речення
- •3. Складнопідрядне речення
- •Cпособи відтворення чужого мовлення: пряма мова, цитата, діалог
- •Пунктуація при прямій мові
- •3. Стилістика Стилі української мови
- •4. Орфографія Спрощення в групах приголосних
- •Чергування й зміни приголосних при словотворенні
- •Апостроф
- •Подвоєння та подовження літер
- •1) Подвоєння приголосних
- •2) Подовження приголосних
- •Правопис префіксів
- •Правопис суфіксів Правопис іменникових суфіксів
- •Правильне написання та творення імен по батькові
- •Окремі імена утворюють особливі незвичні форми, які треба запам’ятати
- •Вживання великої та маленької літери у власних назвах
- •Правопис слів іншомовного походження
- •А) Подвоєння приголосних
- •Б) Передача голосних звуків
- •В) Апостроф
- •Г) м’який знак
- •Написання складних слів Складні іменники (основні правила)
- •Складні прикметники (основні правила)
- •Cкладні прислівники (основні правила)
- •Правопис частки «не» з різними частинами мови
- •Правила милозвучності. Основні випадки чергування у-в, і-й
- •Чергування у / в
- •Чергування і-й
- •Словник найуживаніших фразеологізмів
- •2. Зміст стисло
- •1) Уривок про заснування Києва (скорочено)
- •2) Уривок про напад хозарів
- •3) Уривок про помсту княгині Ольги деревлянам (скорочено)
- •«Слово про похід Ігорів»
- •1. Докладний переказ змісту поеми
- •2) Ігор рушає в похід; загрозливі віщування
- •3) Перша битва з половцями
- •4) Друга битва з половцями; поразка Ігоревого війська
- •5) Тужіння за Ігоровим військом
- •6) Сон і золоте слово Святослава
- •2. Аналіз твору
- •Характеристика основних персонажів
- •Григорій Сковорода Твори та їх аналіз
- •Аналіз поезії «De libertate»
- •4) Афоризми Григорія Сковороди а) Любов, дружба, стосунки між людьми
- •В) Щастя, радість
- •Г) Цінність часу
- •Д) Істина
- •Е) Людське самопізнання, моральні чесноти та настанови
- •Література наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Іван Котляревський
- •1. Зміст стисло
- •2. Аналіз твору
- •«Наталка Полтавка»
- •Характеристика персонажів твору
- •Пантелеймон Куліш «Чорна рада» Переказ змісту
- •Характеристика персонажів роману
- •Другорядні персонажі
- •Марко Вовчок «Максим Гримач»
- •10 Клас Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»
- •1) Скорочений виклад змісту
- •2) Короткий аналіз твору
- •Характеристика основних персонажів
- •Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
- •1) Стислий виклад змісту
- •2) Аналіз твору
- •Персонажі
- •Характеристика персонажів
- •Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля»
- •1) Зміст стисло
- •2) Аналіз твору
- •Іван Франко «Мойсей»
- •1. Виклад змісту
- •Короткий аналіз твору
- •Коротка характеристика основних персонажів
- •2) Короткий аналіз твору
- •Основні персонажі: Іван Палійчук, Марічка Гутенюк, Палагна, мольфар Юра; Міфічні істоти: щезник, чугайстир, нявка. Цитатна характеристика основних персонажів:
- •2. Аналіз твору
- •Ольга Кобилянська «Земля»
- •Виклад змісту
- •2. Аналіз твору
- •Персонажі
- •Коротка характеристика другорядних персонажів
- •Леся Українка «Лісова пісня»
- •Стислий аналіз твору
- •Характеристика основних персонажів
- •Василь Стефаник «Камінний хрест»
- •1. Стислий виклад змісту новели
- •2. Короткий аналіз твору
- •11 Клас
- •2. Стислий аналіз твору
- •Персонажі, їх цитатна характеристика Оповідач (Шехерезада), панночка Муся, контрабандист Семен Пустун.
- •2) Стислий аналіз твору
- •Цитатна характеристика персонажів:
- •Остап Вишня «Сом», «Моя автобіографія»
- •Усмішка «Сом» (зі збірки «Мисливські усмішки»)
- •1) Зміст коротко
- •Стислий аналіз
- •Усмішка «Моя автобіографія»
- •1) Зміст коротко
- •2) Стислий аналіз
- •Микола Куліш «Мина Мазайло»
- •1. Зміст стисло
- •2. Стислий аналіз твору
- •Розділ II. «Полтавський полк виходить на зорі»
- •Розділ III. «Сповідь»
- •Розділ IV. «Гінець до гетьмана»
- •Розділ V. «Страта»
- •Розділ VI. «Проща».
- •Розділ IX. «Весна, і смерть, і світле воскресіння».
- •Стислий аналіз
- •3. Персонажі, їх коротка характеристика, основні цитати про них
- •Основні персонажі
- •Другорядні образи
- •Олесь Гончар «За мить щастя»
- •1. Зміст стисло
- •2. Стислий аналіз твору
- •3. Характеристика персонажів, основні цитати про них
- •Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном»
- •1. Переказ змісту
- •Останній лист від тата
- •2. Cтислий аналіз «Три зозулі з поклоном»
- •3. Характеристика персонажів
- •Сучасний літературний процес
- •1) Літературні угруповання
- •2) Творчість Андруховича, Забужко, Римарука
- •Ігор Римарук
- •Основні твори (збірки віршів)
- •Нагороди
- •3) Утворення ауп (Асоціації українських письменників) (1997)
- •4) Основні ознаки постмодернізму
- •5) Cучасні часописи та альманахи
- •Додатки. Теорія літератури Псевдоніми письменників
- •10 Клас
- •11 Клас
- •Літературні напрями та твори з програми зно
- •Жанри всіх творів за програмою зно
- •Основні художні засоби (за програмою зно):
- •Основні тропи:
- •Прийоми поетичного синтаксису
- •Поетичний звукопис (алітерація, асонанс)
- •4. Риторичні фігури: запитання та звертання
3. Правильне узгодження числівника та іменника: основні принципи.
Числівники два, три, чотири (а також складені числівники, що містять ці слова: двадцять два, сто три тощо) вимагають від іменника називного відмінка множини: два програмісти, двадцять два хлопці, сто три будинки. Тож помилкою було би сказати: два програміста, двадцять два хлопця, сто три будинка (родовий відмінок однини тут уживати заборонено).
Дробові числівники вимагають від іменника винятково родового відмінка однини: одна друга торта, п’ять шостих апельсина, дві цілі й одна третя тонни. Тут не можна вживати множину, тож невірно було б сказати: одна друга кілограмів.
(Проте якщо числівник стоїть поруч із іменником, що має числове значення, тоді іменник узгоджується з числівником: два з третиною апельсини, п’ять з половиною кілограмів).
Так само родового відмінка однини вимагають і дробові числівники півтора, півтори: півтора місяця, півтора яблука, півтори тонни. Помилкою буде сказати: півтора місяців, півтора яблук (множину тут вживати заборонено).
Іменники при складених числівниках уживаються в тому відмінку, якого вимагає останнє слово: сто один стіл, сто три столи, сто десять столів.
4. Відмінювання числівників. Основні принципи та найбільш типові зразки.
Н. |
Р. |
Д. |
Зн. |
Ор. |
М. |
Також за цим зразком |
два, дві |
Двох |
двом |
Н. або Р. |
двома |
(на) двох |
Три, чотири, обидва, обидві, обоє, багато, кілька |
чотири |
Чотирьох |
чотирьом |
Н. або Р. |
чотирма |
(на) чотирьох |
|
П’ять, п’ятеро |
П’яти (п’ятьох) |
П’яти (п’ятьом) |
П’ять (п’ятьох) |
П’ятьма (п’ятьома) |
(на) п’яти (п’ятьох) |
Від 5 до 20, 30 |
сiм |
семи (сімох) |
семи (сімом) |
сім (сімох) |
сьома (сімома) |
(на) семи (сімох) |
|
вісім |
восьми (вісьмох) |
восьми (вісьмом) |
вісім (вісьмох) |
вісьма (вісьмома) |
(на) восьми (вісьмох) |
|
сімдесят |
Сімдесяти (сімдесятьох) |
Сімдесяти (сімдесятьом) |
Сімдесят (сімдесятьох) |
Сімдесятьма (сімдесятьома) |
На сімдесяти (сімдесятьох) |
50-80, відмінюється лише друга частина |
сорок |
Сорока |
сорока |
сорок |
сорока |
сорока |
|
Дев’яносто |
Дев’яноста |
Дев’яноста |
Дев’яносто |
Дев’яноста |
Дев’яноста |
|
сто |
Ста |
ста |
сто |
ста |
ста |
|
двісті |
Двохсот |
двомстам |
двісті |
двомастами |
(на) двохстах |
200-900, відмінюємо обидві частини |
чотириста |
чотирьохсот |
чотирьомстам |
чотириста |
чотирмастами |
(на) чотирьохстах |
|
шістсот |
Шестисот |
шестистам |
шістсот |
Шістьмастами, шістьомастами |
(на) шестистах |
|
півтора |
- |
- |
- |
- |
- |
|
півтори |
- |
- |
- |
- |
- |
|
півтораста |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Дві треті |
Двох третіх |
Двом третім |
Дві треті |
Двома третіми |
(на) двох третіх |
Ін. дробові |