2) Подовження приголосних

Пишемо дві літери

Пишемо одну літеру

1. перед я, ю, і, є в усіх відмінках іменників сер. роду 2-ї відміни:

знаряддя, знаряддю, на знарядді, мотуззя, у мотуззі, колосся, гілля, знання, у знанні, збіжжя, збіжжю, сторіччя, у сторіччі, піддашшя, на піддашші.

У родовому відмінку множини іменників, що закінчуються на –ів:

Відкриття – відкриттів, почуття – почуттів.

У похідних словах: гілля – гіллястий, гіллячка, життя – життєвий, життєпис.

У тих самих словах у формі родового відмінка множини пишемо одну літеру:

Знань, знарядь, піддаш, сторіч, угідь.

2. перед я, ю, і, е в усіх відмінках окремих іменників чол. та жін. роду 1-ї відміни:

суддя, суддями, суддів, стаття, статтями, статтею, рілля, ріллею, Ілля, Іллі, Іллею та ін.

- В родовому множини з закінченням – ей:

Стаття – статей, відповідь – відповідей.

- У словах кутя, попадя.

3. Перед ю в орудному відмінку іменників жін. роду однини 3-ї відміни, якщо в називному відмінку основа закінчується на один м’який або шиплячий приголосний:

Молодь – молоддю, мить – миттю, мазь – маззю, вісь – віссю, міць – міццю, тінь – тінню, подорож – подорожжю, ніч – ніччю, розкіш – розкішшю.

Якщо основа таких іменників закінчується на два приголосних, на шч (на письмі щ), на губні звуки (б, п, в, м, ф) або р:

Молодість - молодістю, радість – радістю, кров – кров’ю, матір - матір’ю, пригорщ – пригорщю.

4. Перед ю, є у прислівниках типу :

Зрання, навмання, спросоння, попідвіконню, попідтинню.

5. Перед ю, є у формах тепер. часу дієслова лити (литися) та похідних:

Ллю, ллєш, ллємо, ллють, виллю та ін.

С

З

Зі/зо

Тільки перед к, п, т, ф, х (фраза для запам’ятовування – кафе «Птах»):

Скористатися, сподобатися, спідлоба, стулити, стиха, сфотографувати, схил.

Перед усіма іншими приголосними, крім к, п, т, ф, х: згорнути, зжитися, ззирнутися, ззаду, зшити, зцідити, зчепитися.

Перед двома або більше приголосними, перед щ, перед приголосною та апострофом:

Зіставити, зомліти, зіщулитися, зім’яти

Пре

При

Прі

1) надає слову значення збільшеної ознаки (можна замінити на «дуже»): прегарний (дуже гарний), пречудовий, препогано (дуже погано), премудрість (велика мудрість).

1) В усіх дієсловах, а також їхніх похідних (іменниках, дієприкметниках, прислівниках та ін.) для надання відтінків значення наближення, приєднання, частковості дії, її результату:

Приходити, пригортати; прискорювати, прискорений, прискорення, прискорено; приваблювати, привабливий, привабливість, привабливо; применшувати, применшення, применшений, применшено;

приземлитися, приземлення

Лише в трьох словах: прізвище, прізвисько, прірва.

2) в окремих словах, які слід запам’ятати: презирливий, презирство, слова старослов’янського походження: преподобний, превелебний, преосвященний, престол

2) У словах, утворених шляхом сполучення прийменника «при» та самостійної частини мови:

Приярок, пригірок, прикордонний, приморський