3. Стилістика Стилі української мови

Стилі

Сфери вживання

Ознаки

Приклади

1. Розмовно-побутовий

Спілкування людей у побуті, усне спілкування

1) широке вживання загальновживаних слів, простих речень, часто неповних, звертань

2) невимушеність, спонтанність

3) переважно діалогічна форма

4) використання слів із виразним експресивним позитивним або негативним забарвленням, використання зменшено-пестливих слів (з додаванням пестливих суфіксів): матіночка, мамуся, малесенький і т. п.

5) використання стилістично знижених, просторічних слів, з відтінком засудження: задавака, хапуга, базікало; стилістично знижених синонімів: вдарити – врізати, довбонути, заліпити.

6) використання розмовних варіантів слів: заліковка – залікова книжка; хімічка – вчителька хімії.

«- Андрійку, ледацюго, знову забув заліковку? Вгадала?

- Вгадали!»

2. Офіційно-діловий

Документи (укази, акти, резолюції, ухвали, закони, заяви, протоколи)

1) слова вживаються в прямому значенні, відсутні слова пестливі, грубі, немає художніх засобів, неповних речень.

2) максимальна точність, конкретність, лаконічність

3) максимальна стандартизація, уніфікація спеціальної термінології, канцеляризми, сталі обороти («згідно з ухвалою Вищого господарського суду від 01. 11. 2002 р.», «Я, Гордієнко Андрій Степанович, прошу прийняти до розгляду…» і т. п.)

Характерна лексика: акт, протокол, резолюція, апеляція, експерт, ратифікація і т. п.

«Я, Степаненко Галина Петрівна, доручаю Іванчук Олені Сергіївні одержати в поштовому відділенні зв’язку належну мені пенсію за липень місяць».

3. Публіцистичний

Письмова (стаття, нарис, фейлетон), усна (публічні виступи)

1. політична загостреність, емоційність, засоби емоційного впливу на читачів, спроби їх у чомусь переконати. У текстах публіцистичного стилю простежується поєднання елементів розповіді про певні явища, пам’ятки, твори тощо з елементами роздумів, полеміки, намагання переконати читачів у правильності якоїсь точки зору, викликати цікавість до певних явищ.

2. використання слів на позначення суспільно-політичних явищ: боротьба, авангард, гуманізм, демократія, диктатура, суспільний ідеал

3. використання слів урочисто-піднесеного звучання (безсмертя, героїзм, доленосний, злодіяння, неподоланний, твердиня тощо), слів із викривальним забарвленням (запроданець, мракобіс, загарбник)

4. часто вживаються риторичні питання, окличні речення (Хіба можна не захоплюватися подвижницькою діяльністю Кобзаря?)

«Ми як учасники з’їзду письменників звертаємося до всіх літераторів, незалежно від їх політичних поглядів. Єднаймося та шукаймо порозуміння в ім’я розвитку українського красного письменства, подальшого поступу національно-культурного відродження!»

«Цього тижня вшановували Анатолія Борисовича Солов’яненка. Вечір, присвячений творчості видатного співака, відбувся в Національній опері України.

Сьогодні дедалі частіше звертаються до так званих альтернативних історій: мовляв, якби Україна не мала Анатолія Солов’яненка? Проте важливіше усвідомити, чому вона не вберегла свого золотого солов’я. Не подарувала йому, хоч як це дивно звучить, можливості працювати і в такий спосіб не подовжила його віку?»

4. Науковий

Наукові праці, дисертації, дослідження, підручники

1. логічна стрункість викладу думки, нейтральність

2. вживання слів у прямому значенні

3. широке використання складних речень із чітким логічним зв’язком

4. наявність наукових термінів, абстрактної лексики: полісемія, дифтонг, семантика, система, типологія, аналітичний тощо

«Семантична класифікація ґрунтується на відмінності між двома різновидами протилежності – контрарної та комплементарної»

«Матеріали пам’яток дають змогу простежити, як формувалися ці нові синтаксичні зв’язки числівників з іменниками. Спочатку числівники мали один тип граматичного зв’язку з іменниками – керували ними і називному-знахідному, і в непрямих відмінках».

5. Художній

Художня література

1. слова, як правило, використовуються в переносному значенні

2. широке використання художніх засобів (метафори, порівняння, епітети і т. п.)

«Високо, трохи не серед неба, стояв місяць, ясний, блискучий, повний. Синє небо аж лисніло, а ясний місяць неначе одлип від неба, висів, як блискуча куля, над самісінькім містом»

6. Конфесійний

Спілкування вірян, мова церковних богослужінь, релігійних текстів

1. урочистість, піднесеність, символізм

2. архаїчна лексика, вживання архаїзмів, старослов’янізмів (блаженний, священний, єси і т. п.)

3. релігійні поняття (Трійця, Бог-Отець, Святий Дух, Матір Божа і т. п.)

«Нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі»