1. Класифікація часток за значенням та роллю

Назва групи

Характеристика

Представники та приклади їх вживання

1. Формотворчі

Беруть участь у творенні форм наказового та умовного способу дієслова

Хай (нехай), бодай, би (б)

Хай працює, нехай прийдуть (наказовий спосіб дієслова)

Сказав би мені правду; тоді я би повірив тобі (умовний спосіб)

2. Словотворчі

Беруть участь у творенні нових слів, входять до їх складу (за їх допомогою утворюються відповідні нові слова – інші частини мови: займенники, іменники, сполучники тощо)

Аби, де, будь, небудь, казна, хтозна, що, як, не, ні та ін.

Абихто, дещо, будь-де, де-небудь, казна-що, хтозна-який, щонайкращий, якнайцікавіший, неправда, ніхто

3. Модальні

Вносять різні смислові відтінки в речення, виражають почуття і ставлення того, хто говорить, до висловленого

А) Припущення, сумніву, невпевненості щодо вірогідності повідомлення: мов, немов, немовби, наче, неначе, ніби, нібито, навряд чи

Галя нібито не чула.

Навряд чи я тобі повірю.

Б) Підсилення, категоричного увиразнення, виділення цілого речення або окремих його частин:

аж, таки, же, ще, саме, якраз, так, навіть

Я якраз був разом із нею.

Саме вона несе за це відповідальність!

Місяць так і сяє.

В) волевиявлення, спонукання до дії:

Давай, давайте, годі.

Давайте підемо до Андрійка!

Годі ж нудитись!

Г) обмежувально-видільні: тільки, лише, хоч би, виключно.

Тільки вона може мене заспокоїти

4. Заперечні

Виражають повне або часткове заперечення змісту повідомлення

Частки не, ні, ані.

Він про таке і не мріяв.

Ніщо не спинить життя: ні постріли, ні зрада.

Частки ні, ані паралельно виступають і як єднальні сполучники.

5. Стверджувальні

Виражають впевненість мовця у тому, про що він говорить

Так, еге, егеж, атож, аякже.

Атож, хіба він може про це щось знати!

6. Питальні

У питаннях слугують для вияву сумніву, здивування, недовіри

Чи, чи ж, чи не, хіба, невже.

Хіба це правда?

Невже сусідка сказала правду?

7. Вказівні

Для підкреслення, виділення окремих компонентів висловлювань.

Ось, осьде, онде, ген, от, то, ото, це, оце

Ось вривається він у хмари й ось виринає.

То мої брати.

Разом

Окремо

Через дефіс

1. Частки аби, ані, чи, де, що, як у складі будь-яких частин мови:

Абищо, абиякий, аніскільки, анітрохи, дедалі, дещо, чимало, щовечора, щогодини, щодуху, щонайкращий, якби, якнайшвидше.

1. Частка що в сполуках дарма що, хіба що, тільки що.

1.Частки бо, но, от, то, таки, якщо вони виділяють значення окремого слова: іди-бо, давай-но, тільки-но, так-от, як-от, отакий-то, стільки-то, якось-то, важкий-таки, все-таки, дістав-таки.

Примітка: Якщо між часткою та словом стоїть ще одна частка, то всі три слова пишуться окремо: стільки ж то, чим би то.

Якщо частка таки стоїть перед словом, якого вона стосується, вона пишеться окремо:

Він таки забіг до друга (проте: він забіг-таки до друга).

2. Частки би, то, що при творенні сполучників: щоб, якби, немовбито, нібито, абощо.

Частка же у складі стверджувальних часток авжеж, атож.

2. Частка то в сполученнях що то за, що то, чи то.

2. Компоненти будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна- у складі займенників та прислівників:

Будь-який, будь-де, хто-небудь, казна-хто, хтозна-де.

3. Частка ні з займенниками та прислівниками: ніхто, нічий, ніде, нізащо, нізвідки, нітрохи.

3. Частка ні, вжита для заперечення наявності предмета чи ознаки, зокрема у фразеологізмах:

ні живий ні мертвий, ні кроку далі, ні сюди ні туди.

4. Частка ні у складі займенників, якщо в непрямих відмінках вона відділяється від займенників прийменниками:

ні в кого, ні до кого, ні з ким, ні на якому.