29. Характерні особливості танців Полісся та Волині.

На Заході Волині та Полісся межують з державою Польша, на Півночі з республікою Білорусь, на півдні-захід, Івано–Франківщина, Закарпатська область, Тернопільська область, Хмільницька область, Житомирська область, Київська область, Чернігівська область і Сумська область.

До складу Полісся та Волині входять частини області: Волинська область, Північна частина Житомирської області, Рівненьська область, Північна частина Чернігівської області, Волинська область с обласними центрами м. Луцьк, Рівненська область, м. Рівне.

Популярні та відомі ансамблі Полісся та Волині:

– Державний заслужений ансамбль пісні та танцю України - «Льонок» м. Житомир, балетмейстер і художній керівник Іван Сльота.

- Фольклорний ансамбль національного обряду «Родослов» - управління культури Житомирської області держадміністрація художній керівник заслужений працівник культури Олександр Крутоус, головний балетмейстер Рафаіл Малиновський, балетмейстер Світлана Барановська.

- Народний хореографічний ансамбль танцю «Сонечко» - Житомирської школи хореографічного мистецтва та народної хореографії «Юність» державного педагогічного університету І. Франка, художні керівники та балетмейстери постановники народні артисти України Тетяна та Михайло Гузули.

- Державний академічний Волинський народної хореографії м. Луцьк, Волинської області обласної Філармонії, художній керівник, та головний диригент, заслужений діяч мистецтв України Олександр Стадник, балетмейстер постановник Валерій Смірнов.

- Самодіяльний народний ансамбль танцю «Волинянка» - Луцького міського будинку культури балетмейстер Ілья Богданець, художній керівник Едуард Шихман.

- Зразковий ансамбль («Барвінок») «Волиняночка» Луцького народу «Просвіта», художній керівник балетмейстер Олег Козачук.

- Заслужений аматорський ансамбль танцю України «Полісянка» - Рівненського міського будинку культури, художній керівник і балетмейстер, заслужений діяч мистецтв Віктор Марущак.

- Ансамбль пісні і танцю «Сіверські клейноди» - Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм, художній керівник Сергій Вовк, балетмейстер Вячеслав Вітковський.

- Народний ансамбль танцю «Умова» - Житомирського училища культури і мистецтв ім. Огієнко, художній керівник та балетмейстер Р. Малиновський.

Популярні танці Полісся та Волині:

- «Крутях», «Буянський скакунець», «Волинська полька», «Залицяйник» «Український танець з бубнами»

- «Волиняночка» - м. Луцьк, балетмейстер Е. Шахман.

- «Чибирайчик» - ансамбль танцю «Волиняночка» балетмейстер О. Козачок».

- Вокально-хореографічна композиція «Волинь моя», балетмейстер В. Смірнов.

- «Крутяк» - Волинь.

Полісся

- «Риндзя» - ансамбль «Родослов» балетмейстер Р. Малиновський, м. Житомир

- Поліський танець «Перепілочка» ансамбль «Полісяня», м. Рівне балетмейстер В. Марущак.

- Сучасна поліська жартівлива полька «Посмішечка», ансамбль танцю «Умова» м. Житомир» - училище культури Р. Малиновський.

- «Полька лопотуха», «Ойра», «Поліська полька», «Поліська полька», «Польські притупи» м. Рівне.

- Вокально-хореографічна композиція «На Івана Купала», ансамбль

- «Сіверські клейноди» - балетмейстер В. Вітковський, «Танець з Бубнами».

В малюнках хороводів переважають лінії, змієподібні лінії і кола.

Найпопулярнішим танцем є традиційна полька, що будується найчастіше по колу і виконується в парах із різними перегинаннями корпусу, поворотами вправо чи вліво, притулами «угинаннями», «вихилясами» та «викрутасами». Хореографічна лексика тісно пов'язана з музикою. При виконанні руху важливе значення має його зв'язок із метроритмічною будовою музичного супроводу, його темпом, ритмом, динамікою. Так, полька - дводольний танець у помірно-швидкому темпі, як уважається, чеського походження. Однак на Поліссі він прижився віддавна і став своєрідною емблемою місцевої фольклорної традиції. Музичний супровід має вплив на манеру та характер виконання того чи іншого па.

На Поліссі переважають мелодії, музичні розміри яких складають 2/4, 3/4. У досліджуваному регіоні побутують, в основному, полькові мелодії виразно інструментального характеру. За своїми формами поліські польки поділяються на двочастинні та тричастинні мелодії. Козачкові мелодії зустрічаються рідше і їх називають «просте». Це твори з таким же помірно-швидким темпом і розміром 2/4, однак у кадансах речень замість очікуваних типових «козачкових» зворотів має виразно коломийкові закінчення двома чвертками. Гопак виявляє просту двочастинну форму, у якій кожне речення виразно завершується ритмічною фігурою, яку прийнято називати власне «козачковою». Такі й подібні термінологічні неузгодження між локальними та науковими визначеннями потребують подальшого дослідження, котре передбачає розв'язання складних проблем походження тієї чи іншої мелодії та відповідних їй танцювальних рухів.