Покажчик імен

А

Абульханова-Славська К. 44

Адлер А. 98

Акбашев Т. 25

Альошина Ю. 185

Ананьєв Б. 9, 71

Анохін П. 95, 96, 164, 299

Арджирис К. 134

Б

Балл Г. 44

Бернс Р. 74

Бєлов В. 48

Бодальов О. 183, 185

Бодров В. 132

Бондаренко О. 48, 183, 185

Болтивець С. 48

Боришевський М. 44, 50

Братусь Б. 42, 46, 48

Брехман І. 25

В

Васильєва О. 42, 48, 59

Волков С. 25

Г

Галецька І. 7, 9, 60, 65, 110

Гехт К. 102

Гешен І. 15, 179

Говорун Т. 50

Гримак Л. 129 Гроф С. 73

Гундаров І. 25

Гурвич І. 14 Гутцвіллер Ф. 111

Д

Давиденко Д. 42

Е

Елліс А. 65, 66, 67

Енкельман Н. 61, 62, 63

Еріксон Е. 144

Ж

Жанрі О. 111

З

Зіглер Д. 43

К

Каган В. 71

Казначеєв В. 301 Калітеєвська Є. 42

Калью П. 63, 65

Карпенко З. 49

Климов Е. 157

Корсаков С. 18

Котова А. 48

Куніцина В. 147

Л

Лалонд М. 27

Ленгле А. 21

Литвак М. 44

Ложкін Г. 9, 17, 20, 50, 71, 73, 80, 93, 98, 104

Ломов Б. 147

Лоулер Е. 161

М

Магльований А. 48

Маслач К. 130, 131, 231

Маслоу А. 36, 42, 51, 107, 108, 159, 160

Матараццо Д. 8, 12, 13

Мей Р. 21

Мерль Г. 71

М’ясищев В. 20, 37

Н

Никифоров Г. 7, 14, 29, 30, 31, 34, 74, 75, 86

Ницше Ф. 109

Носкова О. 6, 7, 17, 20, 71, 73, 80, 97, 98, 104

О

Ожегов С. 25, 301

Олпорт Г. 42, 55, 56, 57, 58, 59

Орлов Ю. 42

П

Пезешкіан Н. 39

Перлз Ф. 36

Петренко В. 25, 42

Петровська Л. 185

Портер Л. 161 Пучальський К. 24

Р

Ранк О. 73

Ратайчак З. 148

Роджерс К. 28, 38, 42, 149

Розін В. 44 Ромен А. 86

С

Сафонов В. 147

Сельє Г. 123, 124, 126

Скрипкина Т. 156

Сосновський Т. 7, 9, 127

Столін В. 183, 185

Т

Татенко В. 50

Тейлор Ш. 9, 148

Тимофєєв В. 89

Титаренко Т. 50

Тойч Ч. 73

Толкунова І. 17, 20, 71, 73, 80, 93, 98

Ф

Філатова Ф. 42

Франкл В. 59, 60, 61, 109, 217

Фрейд З. 27, 35, 56, 73, 117, 118

Фрейденбергер Х. 130

Фромм Е. 143

Х

Хаббард Р. 73

Херцліх К. 24

Х’єлл Л. 43

Ш

Шостром Е. 94

Ю

Юнг К. 27

Я

Яценко Т. 48

Навчальне видання

Коцан Ігор Ярославович Ложкін Георгій Володимирович Мушкевич Мирослава Іванівна

Психологія здоров’я людини

Навчальний посібник

Редактор і коректор Г. О. Дробот

Верстка М. Б. Філіповича

Підп. до друку 15.01.2009. Формат 60×84¹/₁₆. Папір офс. Гарн. Таймс. Друк цифровий. Обсяг 18,37 ум. друк. арк., 16,3 обл.-вид. арк. Наклад 300 пр. Зам. 2147. Редакційновидавничий відділ ―Вежа‖ Волинського національного університету імені Лесі Українки (43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13). Друк – РВВ ―Вежа‖ ВНУ ім. Лесі Українки (м. Луцьк, просп. Волі, 13). Свідоцтво Держ. комітету телебачення та радіомовлення України ДК № 3156 від 04.04.2008 р.

1 Статус психології здоров’я як галузі прикладної психології, за словами І. Гешен, визначають такі чинники: 1. Виокремлено відповідні секції у психологічних товариствах у різних країнах, із яких перша − 38-ма секція психології здоров’я Американського психологічного товариства – створена 1978 року. Так 55 000 членів найбільшої у світі державної організації психологів визнали виникнення нової галузі прикладної психології. 2. Зросла кількості часописів, присвячених психології здоров’я. Перший із них – ―Психологія здоров’я‖

1 Максименко С. Д. , Шевченко Н. Ф. Психологічна допомога тяжким соматично хворим: Навч. посіб.– К.: Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України; Ніжин: Міланік, 2007.– С. 6.

1 Копінг; копінгові стратегії (англ. coping, coping strategy) – це те, що робить людина, аби подолати стрес (англ. to cope with). Поняття об’єднує когнітивні, емоційні і поведінкові стратегії , які використовуються щоб подолати запити щоденного життя.

Уперше термін з’явився в психологічній літературі у 1962 році. Л. Мерфі застосував його, щоб вивчати, яким чином діти долають кризи розвитку (Г. Нікольська, Р. Грановська, 2000, с. 70). Через читири роки, 1966 році, Р. Лазарус у своїй книзі ―Psychological Stress and Coping Process‖ (―Психологічний стрес і процес його подолання‖) звернувся до копінгу для описання усвідомлених стратегій подолання стресу й інших подій, які викликають тривогу (Frydenberg, 2002).

1 Із розділу ―Психологія здоров’я‖, підготовленого І. Галецькою в рамках програми досліджень ―Критерії психологічного здоров’я студентської молоді‖ (0105 U 002222) і відображеного в книзі ―Психологія здоров’я: теорія і практика‖.− С. 93.

1 Із розділу, підготовленим І. Галецькою ―Критерії психологічного здоров’я‖ в книзі ―Психологія здоров’я: теорія і практика‖.− Л., 2006.− С. 118.

1 Цит. за: Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности (Основные полдожения, исследования и приминение).– СПб., 2003.– С. 288−290.

1 Існування таких неврозів було підтверджено В. Франклом експериментально. За даними, отриманими за допомогою спеціально розробленого опитувальника, близько 20 % пацієнтів клінік мають ноогенний невроз за походженням (Frankl V. The Doctor and The Sole. From Psyhotherapy to Logotherapy.− Bantam books.− Toronto; N-Y.; L., 1971.– P. XI).

1 Галецька І., Сосновський Т. Психологія здоров’я: теорія і практика.– Л.:

Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006.– С. 111.

1 Галецька І., Сосновський Т. Психологія здоров’я: теорія і практика.– Л.:

Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006.– С. 104−106.

1 Галецька І., Сосновський Т. Психологія здоров’я: теорія і практика.– Л.:

Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006.– С. 106.

1 Цит. із книги ―Психологія емоцій‖.− К.; СПб.: Питер, 2003.– С. 144−145.

1 Цит. за: Психическая саморегуляция. Вып. 2 / Под ред. А. С. Ромена.– Алма-Ата, 1974.– С. 7.

1 Психология: Словарь / Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского.– 2-е изд., испр. и доп.– М.: Политиздат, 1990.– 494 с.

2 Там само.

3 Психология: Словарь / Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского.– 2-е изд., испр. и доп.– М.: Политиздат, 1990.– 494 с.

1 Вітенко І. С. Психологічні основи підготовки медичних кадрів.– Х.: Основа, 1995.– С. 193−194.

2 Вітенко І. С. Психологічні основи підготовки медичних кадрів.– Х.: Основа, 1995.– С. 194.

1 Из статьи Л. А. Байковой ―Сущность социального здоровья детей и молодежи, его критерии, показатели и диагностика‖. Психология здоровья: психическое, психологическое и социальное здоровье гендерно-возрастных групп населения: Материалы Междунар. науч.-практ. конф., 9−12 октября, 2008 года / Под ред. Л. А. Байковой, Ю. В. Назаровой.− Рязань: ЗГУ им. С. А. Есенина, 2008.– 320 с.− С. 4.

1 Соціально-психологічні детермінанти синдрому ―Професійного вигорання‖ у різних сферах діяльності / Л. М. Калініна. ―Соціально-педагогічні аспекти збереження та зміцнення здоров’я дітей та молоді в Україні‖: матеріали Всеукраїнської студ. наук.-практ. конф. (12–13 квіт. 2007 р.).– Мелітополь, 2007.− С. 30−37.

1 Професійний стрес працівників органів внутрішніх справ України (концептуалізація, прогнозування, діагностика та корекція) 2003 року: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.06 / О. В. Тімченко; Нац. ун-т внутр. справ.− Х., 2003.

2 Там само.

1 Синдром ―професійного вигорання‖ та професійна кар’єра працівників освітніх організацій / Під ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки, Т. В. Зайчикової.– К.: Міленіум, 2004.– 264 с.

2 Психология менеджмента: Учеб. для вузов / Под ред. Г. С. Никифорова.– СПб.: Питер, 2004.– 639 с.

1 Психология менеджмента: Учеб. для вузов / Под ред. Г. С. Никифорова.– СПб.: Питер, 2004.– 639 с.

1 Бодров В. А. Психологический стресс: развитие и преодоление.– М.: Речь, 2006.– 523 с.

1 Кріс Арджирис – психолог із Гарвардської школи бізнесу. Дослідив більше 6 тис. керівників і адміністраторів різних країн. Виявив, що основною поведінкою досліджуваних у ситуаціях непорозумінь є захисна поведінка. Захисна поведінка проявляється серед організацій у кожній країні, незалежно від того, яка в ній культура, сфера діяльності чи розмір групи.

К. Арджирис є одним із засновників гуманістичного напряму менеджменту. Займався розробкою моделей інтелектуального навчання, які б заміняли стандартні процедури трудових операцій. Поглибив концепцію організаційної поведінки.

1 Островская И. В. Синдром ―профессионального выгорания‖ у сестринского персонала // Медицинская сестра.– 2004.− № 2.– С. 32−37.

2 Форманюк Т. В. Синдром ―эмоционального сгорания‖ как показатель профессиональной дезадаптации учителя // Вопр. психологии.– 1994.− № 6.– С. 69−71.

3 Орел В. Е. Феномен выгорания в зарубежной психологии: Эмпирические исследования и перспективы // Психол. журн.– 2001.– Т. 22.− № 1.– С. 90−101.

1 Максименко С. Д. , Шевченко Н. Ф. Психологічна допомога тяжким соматично хворим: Навч. посіб.– К.: Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України; Ніжин: Міланік, 2007.– 115 с.– С. 6.

1 Прохоров А. О. Психические состояния и их функции.− Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1994.– 168 с.

2 Осницкий А. К. Психологический анализ агрессивных проявлений // Вопр. психологии.− 1994.− № 6.

1 Румянцева Т. Г. Агрессия и контроль // Вопр. психологии.− 1992.− № 5−6.

2 Дикая Л. Г., Махнач А. В. Отношение человека к неблагоприятным жизненным событиям и факторы его формирования // ПЖ.− 1996.− № 3.− С. 137−148.

1 Дикая Л. Г. Психическая саморегуляция функционального состояния человека (системно-деятельностный подход).– М.: Ин-т психологии РАН, 2003.– 318 с.

1 Сафонов В. С. Особенности доверительного общения: Автореф. дис... – М., 1978.

1 Зі статті С. Ворожбита ―Соціально-психологічні функції явища довіри‖ (http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=62&c=1370). ² Зі статті С. Ворожбита ―Соціально-психологічні функції явища довіри‖ (http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=62&c=1370).

2 Там само.

1 Зі статті С. Ворожбита ―Соціально-психологічні функції явища довіри‖ (http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=62&c=1370).

1 Зі статті С. Ворожбита ―Соціально-психологічні функції явища довіри‖ (http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=62&c=1370).

1 Андре Сальтер (Andrew Salter) народився в Уотербері, штат Коннектикут, у 1914 році. Професію психолога отримав в університеті Нью-Йорка й універ-

1 Психологічні основи підготовки медичних кадрів.– Х.: Основа, 1995.– 216 с.− С. 145−146.

1 Методики 10.110.5 перекладені українською мовою із зазначених джерел, не адаптовані і подаються з метою ознайомлення.

1 Опросник предложен и апробирован Е. А. Ольшанниковой и Л. А. Рабинович (1974) (см.: Рабинович Л. А. Дифференциально-психофизиологический анализ эмоциональности как черты темперамента: Автореф. дисс. ... канд. психол. наук.− М., 1974).