14. Інформаційні жанри фотожурналістики. Фотозамітка

Фоторепортера часто називають ловцем миттєвостей. Під поняттям «мить» мається на увазі новий факт. Фотожурналіст знімає для газети й журналу, а читачам не потрібен застарілий матеріал. Тому від фоторепортера потрібна оперативність у роботі. І не тільки це.

Отже, для творів інформаційних жанрів характерні:

– констатація нового факту чи події, які відбувається;

– оперативність відображення;

– злободенність змісту.

Творам публіцистичним властиве більш широке охоплення дійсності. Відображається, як правило, не один факт, а декілька. Факти в даному випадку являють собою не емпіричну констатацію реальності, а служать засобом аргументації, розкриття явища. Навіть тоді, коли фотожурналіст загострює увагу на одному факті, розглядає його не ізольовано, а намагається виявити ті «нитки», якими він пов’язаний з однією або декількома сторонами дійсності.

Для жанрів публіцистичного виду властиві:

– широта охоплення дійсності;

– багатоаспектність дослідження;

– масштаб узагальнень і висновків.

Слід зазначити, що, як і самі жанри, їхні види у практиці рідко виявляються в чистому вигляді. Нерідко доводиться спостерігати проникнення елементів однієї форми в іншу.

Фотозамітка являє собою форму оперативного відображення позитивних і негативних сторін соціальної дійсності.

Знімки з’явилися на газетних і журнальних сторінках як ілюстрації до текстових публікацій. Фотоілюстрація вже містила в собі деякі ознаки фотозамітки. Справді, знімок пояснювальний текст, зовсім не дублював у буквальному сенсі словесний опис якого-небудь об’єкта, він повідомляв додаткову та якісно іншу інформацію. Фотографічне зображення не може бути рівнозначним, тотожним словесному. В іншому випадку в ньому відпала б необхідність. Про фотозамітку ми говоримо тоді, коли акцент в інформуванні переноситься на знімок, коли знімок відіграє провідну роль у відображенні факту, повідомленні новини.

Фотозамітка відома з двадцятих років минулого століття. Репортажний спосіб зйомки стає плідним у розвитку фотозамітки, а людина – головним об’єктом відображення. Але найсуттєвіші досягнення пов’язані саме з використанням у фотозамітці репортажного підходу до відображення реалій.

Фотозамітка в сучасній пресі неоднотипна. Її характеризують відмінності творчих підходів до відображення дійсності – така реальність. Можна лише говорити про перспективність або неперспективність того чи іншого підходу. Визначаючи особливості розвитку жанру, слід мати на увазі використання обох способів зйомки – репортажного і постановочного. Перспектива, як вважають дослідники, за репортажним способом відображення. Зміни, які проявляються у жанрі фотозамітки, стосуються обох його компонентів – фотографічного й текстового. Характерна структурна ознака сучасної фотозамітки – націленість на органічний зв’язок обох компонентів.

Уміння підготувати фотозамітку передбачає здатність фотожурналіста знайти об’єкт, який буде цікавий газеті або журналу, і подивитися на нього очима даного жанру. Фотозамітка становить форму відображення фактів суспільного життя. У газетах нерідко публікації цього жанру мають позначення «фотофакт». Тим самим зазначається їх сутнісна ознака, точно вказується на призначення фотозамітки. Але в житті незліченна безліч фактів. Фотожурналіст же може фіксувати тільки ті моменти, очевидцем яких він є. Таким чином, це повинен бути новий факт, почерпнутий із сучасності. Не випадково багато фотозаміток починаються словами «вчора» і навіть «сьогодні», або публікуються під рубрикою типу «Фото номера», або розміщуються в новинних підбірках разом із текстовими нотатками.

Наступна характеристика факту – це його актуальність. Газета або журнал віддадуть перевагу тій фотозамітці, яка пов’язана з тими моментами суспільного життя, які хвилюють читачів. Яким би соціально значущим факт не був, але, якщо він вчасно не потрапив на газетну смугу, його вплив на читача знизиться. Оперативність – неодмінна вимога до роботи фоторепортера. Зазначені дві якості факту у фотозамітці – новизна й актуальність – існують у нерозривній єдності саме завдяки оперативності фотоінформації.

Важливою ознакою фотозамітки є й характер відображення. Фотозамітка констатує факт. І хоча констатація факту обмежується фіксацією його як такого, без прояснення зв’язків з іншими фактами або лише позначенням таких зв’язків, це зовсім не означає, що фоторепортеру відводиться роль пасивного реєстратора дійсності. Навпаки, оперативність фотожурналіста передбачає активність його життєвої позиції, яка знаходить вираз у відборі фактів. Характер же відображення вказує насамперед на особливість оповіді, яка не завжди безпосередньо розкриває ставлення фотожурналіста до дійсності.

Нарешті, фотозамітка повинна нести достовірну інформацію. Нерідко достовірність невірно ототожнюють з наочністю фотоінформації. Не можна ототожнювати названі поняття. Наочність – властивість мови фотографії. Достовірність – показник справжності, правдивості. Фотожурналіст повинен керуватися принципами, які зумовлюють правдивий показ фактів.

Такі основні характеристики фотозамітки. Охоплення дійсності в публікаціях цього жанру зазвичай обмежується питаннями: що? хто? де? коли?

Отже, фотозамітка – жанр оперативної інформації про актуальні факти сучасної дійсності. Цей жанр використовується в періодичній пресі для відображення як позитивних сторін суспільного життя, так і негативних.

Можна виділити три різновиди фотозаметок: некоментовану, коментовану і розгорнуту.

Розглянемо кожну з них. Нерідко на газетних і журнальних сторінках читач знайомиться з новинами, поданими в короткій формі. Фотознімок відображає суспільно важливий факт, текстове пояснення (текстовка) наближена до телеграфного повідомлення. Показано шматочок життя без будь-якого авторського трактування, оцінки. Читач сприймає відображений факт у контексті своїх знань, уявлень, досвіду, а також в контексті інших газетних матеріалів. Такий різновид фотозаміток називається некоментованою.

У періодичній пресі можна зустріти й такі фотозамітки, які, повідомляючи про якийсь факт дійсності, позначають його місце в ряду інших фактів, містять оцінний елемент. У цих фотопублікаціях читач ніби чує голос автора, зауважує його ставлення до факту. Даний різновид фотозаміток, що передає ставлення автора до факту, називається коментованою фотозаміткою. Підкреслимо, оцінний момент в даному випадку не відділяється від факту, зливається з показом самого факту та не порушує інформаційно-констатаційної суті фотозамітки.

Нарешті, слід виділити ще один різновид фотозамітки – розгорнутої. Мова йде про фотопублікації, у яких факт отримує деталізоване відображення. Деталізація міститься як в тексті, так і в знімках. В останньому випадку фотозамітка являє собою кілька знімків, пояснених текстом. У редакційних колективах такі фотопублікації іноді називають розширеною фотоінформацією. У розгорнутій фотозамітці «розширення» інформації досягається за рахунок деталізованого зображення або опису одного факту. У цьому важлива відмінність названої фотозамітки від фотокореспонденціі. Не останню роль відіграє й те, як розміщена, яке місце в газеті чи журналі посіла фотозамітка. Можна виділити кілька форм подачі публікацій цього жанру.

Найчастіше фотозамітка розташовується автономно серед текстових матеріалів. Включається вона і в новинні підбірки, займаючи місце серед текстових заміток і тим самим підкреслюється жанрова спорідненість з ними.

Іноді фотозамітка «відкриває» текстову публікацію, повністю зберігаючи свою структуру (фотографія і текстовка), у цьому випадку вона несе подвійне навантаження: формально є ілюстрацією текстового матеріалу, а по суті своїми засобами висвітлює тему.

Показово, що настільки лаконічному жанру, яким є фотозамітка, нерідко відводиться ціла сторінка або навіть розворот.