20. Оцінка кредитоспроможності позичальника

Кредитоспроможність – наявність у позичальника/контрагента банку передумов для отримання кредиту та його здатність повернути кредит і відсотки за ним у повному обсязі та в обумовлені договором строки.

У світовій банкпрактиці розрізняють 3 осн способи моделювання рівня кредит-сті позичальника:

моделі, які ґрунтуються на статистичних методах оцінювання;

моделі обмеженого експертного оцінювання;

моделі безпосереднього експертного оцінювання.

Статистичні моделі оцінювання являють собою процес визначення рейтингу виключно на основі кількісного, статистичного аналізу. Кредитний рейтинг розраховується за певною формулою, що має як кількісні параметри (фінансові коефіцієнти), так і деякі стандартизовані та приведені до кількісного значення якісні фактори (наприклад, галузеві особливості, кредитна історія тощо).

Моделі обмеженого експертного оцінювання базуються на викор стат моделей з подальшим коригуванням на основі певних якісних параметрів, залежно від думки кредитного експерта. Банк може визначати кількість балів для оцінювання якісних параметрів, обмежуючи таким чином вплив суб’єктивних факторів

Моделі безпосереднього експертного оцінювання викор 50% банків при визначенні кред-сті великих і середніх позичальників. При цьому кредитні спеціалісти розраховують фінансові коефіцієнти, їхні значення інтерпретують індивідуально для кожного позичальника.

Механізм оцінювання кред-сті позичальника:

1) Аналіз якісних показників:ділова історія позичальника;ринкова позиція та міра залежності від циклічних і структурних змін в економіці;ефективність менеджменту;наявність забезпечення (застава, гарантія, порука).

2) Оцінка фін стану позичальника – це вивчення показників його фін стану на основі аналізу фінансової звітності з урахуванням визначених НБУ економічних показників.

Критерії оцінки фін стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутр. положеннями щодо проведення активних кред операцій (кредитних) та методикою проведення оцінки фін стану позичальника (контрагента банку)

Оцінку фін стану позичальника/контрагента банку з урахуванням поточного стану обслуговування позичальником/контрагентом кредитної заборгованості банк здійснює кожного разу під час укладання договору при здійсненні кредитної операції, а надалі для:

банків – не рідше, ніж один раз на місяць;

інших юридичних осіб – не рідше ніж один раз на 3 місяці;

фізичних осіб – періодичність оцінки їх фін стану визначається банками самостійно з урахуванням стану обслуговування боргу та строковості кредиту, але не рідше, ніж один раз на рік.

Для здійснення оцінки фін стану позичальника-юридичної особи банк має враховувати такі основні показники його діяльності:платоспроможність, фін стійкість;обсяг реалізації;обороти за рахунками;склад та динаміка кредиторсько-дебіторської заборгованості;собівартість продукції);прибутки та збитки;рентабельність;кредитна історія .

Оцінка фін стану позичальника-банку здійснюється не рідше ніж 1р на місяць з викор методів, що викор у вітчизняній та світовій банківській практиці, у тому числі з урахуванням:інф позичальника-банку про дотримання екнормативів і нормативу обов’язкового резервування коштів;аналізу якості активів та пасивів;аналізу прибутків і збитків;інф про виконання банком своїх зобов’язань у минулому;інф про надані та одержані міжбанк кредити;щорічного аудитор висновку.

Для здійснення оцінки фін стану позичальника-фіз ос банк має враховувати як кількісні показники (ек кредитоспроможність), так і якісні характеристики (особиста кредитоспроможність).

До якісних характеристик позичальника-фіз особи належать:заг матеріальний стан клієнта ;соц стабільність клієнта ;вік клієнта;кредитна історія .

До основних кількісних показників оцінки фін стану позичальника-фіз особи належать:сукупний чистий дохід;накопичення на рахунках у банку;коеф, що х-зують поточну платоспроможність позичальника ;забезпечення кредиту.