1.2 Вибір теми дослідження.

Теми курсових робіт, зазвичай, визначаються і затверджу­ються на засіданні кафедри методики музичного виховання,,співу та хорового диригування і доводиться до відома студентів. (див. Дод. 1)

Тематика курсових робіт повинна:

- відповідати задачам підготовки спеціалістів;

- враховувати напрями і проблематику сучасних науково-педа­гогічних досліджень;

- залучати студентів до роботи над проблемами, котрі дослі­джують окремі викладачі і колектив кафедри загалом;

- враховувати різноманітність інтересів студентів в музично- педагогічній теорії і практиці;

- торкатись актуальних проблем музичного виховання та на­вчання дітей;

Теми курсових робіт можуть визначатись різними спосо­бами.

1. Викладач визначає тему курсової роботи студента. Якщо педагог веде дослідницьку роботу з окремої проблеми, він може залучати до її розробки і студентів, запропонувавши їм для твор­чого пошуку перелік конкретних тем.

2. Студент працює над темою, яка сприяє подоланню трудно- щів, що виникають в його практичній діяльності. Зазвичай, такі теми обирають студенти, які до навчання у вузі мали певний досвід педагогічної роботи або ті, що поєднували навчання і роботу.

3. Студент працює над темою, що відповідає його інтересам. Самостійному вибору теми дослідження сприяють:

- перегляд аналітичних оглядів досягнень музичної педагогіки, зроблених провідними спеціалістами (в кінці таких оглядів часто вказуються невирішені проблеми);

- вибір теми, близької до проблематики раніше виконаних дослі­джень, з використанням нових, більш досконалих методів; >- ознайомлення зі спеціальною літературою і періодичними психолого-педагогічними та музичними виданнями;

- консультації з провідними вченими для виявлення маловив-чених проблем і питань, які мають актуальне значення.

Коли тема курсової роботи вибрана і погоджена з науковим керівником, складається календарний план, в якому визнача­ються строки виконання основних етапів курсової роботи. План полегшує контроль за ходом виконання дослідження і допомагає студенту самостійно і усвідомлено виконувати курсову роботу.

1.3 Курсова робота має таку структуру:

1. Титульний лист (див. Дод.2)

2. В плані послідовно викладено назви розділів та підрозді­лів курсової роботи. При цьому формулювання повинні точно відповідати змісту роботи, бути .короткими, чіткими і точно відо­бражати її внутрішню логіку. Обов'язково вказуються сторінки, з яких починається кожний розділ чи параграф роботи.

3. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, характеризується проблема, визначається об'єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза (за бажанням), методи дослідження. У вступі не бажано захоплюватись посиланнями на літературні джерела і особливо цитатами. Він повинен містити не більше 2-3 сторінок друкованого тексту.

З метою перевірки правильного формулювання основних характеристик дослідження, слід намагатись відповісти на на­ступні питання:

- при виявленні проблеми дослідження: що треба вивчити з того, що раніше не було вивчене?

- при виборі теми дослідження: чи відображена проблема до­слідження в його назві?

- при обгрунтуванні актуальності: чому цю проблему потрібно вивчати саме сьогодні?

- при визначенні об'єкта дослідження: що буде досліджува­тись?

- при визначенні предмета дослідження: які нові відношення, властивості, аспекти, функції, тощо об'єкта підлягають до­слідженню чи поглибленому вивченню?

- при формулюванні мети дослідження: який результат дослі­дження ви маєте намір отримати?

- при визначенні завдань дослідження: що потрібно 'Зробити задля досягнення мети? Чи дозволяє послідовне вирішення цих завдань досягти поставленої мети?

- при постановці гіпотези дослідження: яким із можливих шляхів треба йти, щоб досягти мети дослідження?

1.4 Основна частина курсової роботи містить теоретичний та практичний матеріал відповідно до пунктів плану курсової роботи. У теоретичному розділі, як правило, розглядається історія та тео­рія досліджуваного питання, дається критичний аналіз літератури, характеризується сучасний стан проблеми, аргументуються власні судження автора стосовно досліджуваного кола питань, робляться короткі висновки. Для написання огляду за темою дослідження доцільно використати не менше 20 джерел.

В практичній частині роботи розглядається дослідно-експе­риментальна робота. Дається докладна характеристика учнів, що досліджуються, вказується їх вік і кількість; описується матеріал, використаний у дослідній роботі, зразки якого даються в тексті або додатках. Необхідно описати весь хід роботи, а також вказати, яким способом опрацьовувались одержані дані.

Результати дослідно-експериментальної роботи можуть бути представлені в таблицях, графіках, діаграмах тощо. Тут також можна навести витяги із словесних звітів.

Важливим моментом в роботі є обговорення результатів, у ході якого необхідно відповісти на такі питання:

- Чому так сталося?

- В чому причини?

- Як можна пояснити той чи інший факт?

На цьому етапі роботи необхідно залучити теоретичні та практичні дані, одержані іншими авторами, проаналізувати від­повідність або невідповідність власних даних результатам інших дослідників, дати інтерпретацію, пояснити одержані дані. Все це доцільно робити в тій самій послідовності, в якій представлені результати в тексті. Це забезпечує логіку викладу.

Об'єм тексту курсової роботи повинен бути не менше 25-30 машинописних сторінок. Існують такі вимоги до рукопису: кіль­кість рядків на кожному листку не повинна перевищувати ЗО, а в рядку - 60 знаків (включаючи пробіли між словами і розділові знаки). Слід дотримувати поля: ліворуч - 3 см, праворуч - 1 см, зверху - 2,5 см, знизу - 2,5 см. Заголовки і підзаголовки наби­раються шрифтом - 18.

Набір на комп'ютері: шрифт - 14, інтервал - 1,5. Робота повинна бути написана логічно послідовно, літературною мовою. Не рекомендується вести виклад від першої особи однини: «я спостерігав», «я вважаю», «на мою думку» тощо. Коректніше використовувати займенник «ми». Можна використовувати такі вирази, як «на наш погляд», «на нашу думку», однак доцільно писати: на думку автора (курсової роботи) або висловлювати ту саму думку в безособовій формі: - вивчення передового до­свіду свідчить про те, що «проведені дослідження підтвердили, що...» тощо.

В курсовій роботі повинна бути дотримана єдність стилю ви­кладу, забезпечена орфографічна, синтаксична і стилістична гра­мотність у відповідності з нормами сучасної української мови.

1.5 У висновках підводяться підсумки роботи, формулю- ються основні висновки, до яких дійшов автор; вказуються їх практична значущість, можливість впровадження результатів роботи в майбутній практичній діяльності і подальші перспективи дослідження теми. В цілому висновки повинні дати відповідь на наступні запитання:

- Навіщо було здійснювати дослідження?

- Що зроблено?

- До яких висновків дійшов автор?

1.6 Список використаної літератури складається в алфавіт- ному порядку за прізвищами авторів чи назвами праць (у разі відсутності прізвища автора).

До списку включаються всі використані автором праці і лі­тературні джерела незалежно від того, де вони опубліковані (в окремому виданні, в збірці, журналі, газеті тощо. Навіть якщо в тексті автор посилається на джерело або цитати не наводились, або автор користувався якою-небудь літературою, все це слід включати до списку.

В списку застосовується загальна нумерація літературних джерел.

При оформленні кожного літературного джерела вказуються прізвище та ініціали автора, назва праці, місце та рік видання, загальна кількість сторінок.

Наприклад:

Ростовський О. Я. Педагогіка музичного сприймання. - К.: ІЗМН, 1997. - 248 с.

Якщо це колективна збірка, то оформляти її слід таким чином:

Українське мистецтво у полікультурному просторі: Навч. Посіб./ За ред. О.П. Рудницької. - К.: «Ескоб»,2000. - 208 с.

Зразок оформлення статті:

Рудницька О. П. Світоглядна функція мистецтва / / Мистецтво та освіта. - 2001. - № 3 - с. 105-109.