Кримське ханство у XVIII ст. Столиця Бахчисарай

Кримське ханство — це держава кримськота­тарського народу, що проіснувала з 1449 до 1783 р. на землях Кримського півострова, пониззя Дніпра, Приазов'я та Прикубання.

Главным городом Крымского Юрта был город Кырым, известный также как Солхат (современный Старый Крым), ставший столицей хана Оран-Тимура в 1266 году.

Усього за період існування Кримського ханства країною правили 47 ханів. Усі вони обиралися з династії Гіреїв.

Тамга — родовий знак Ґіреїв

Хаджі-Гірей

Політичний устрій: обмежена монархія з ханом на чолі. Хан обирався курултаєм — з'їздом татарської шляхти — з династії Гіреїв, але призначався турець­ким султаном; був васалом Туреччини. Не мав права підтримувати дипломатичні відносини з іншими дер­жавами, оголошувати війну та укладати мир; за нака­зом султана хан з військом приєднувався до турецької армії. Важливу роль відігравала знать — беї.

Соціальний устрій. Населення ділилося на мілети - національно-релігійні общини:

• мусульманську, (187 тис.)

• грецьку (православну), (920 тис. = 600 тис. робітників, 120 тис жінок, 200 тис діти – туми)

• іудейську,

• вірменську. 

Всім обсягом прав користувалися тільки мусудьмани: вони несли військову службк, за що їм надавали плдаткові та інші пільги

Ліси і пасовища вважалися спільною власністю всіх, оскільки те, що існує на землі, створене Аллахом і не може належати комусь особисто. Селяни були зобов’язані відпрацьовувати тиждень на рік на бея, мурзу чи хана і сплачувати десятину — своєрідний податок, який ішов на загальнодержавні потреби.

Особливості кримськотатарської культури:

— поєднання різних стилів, притаманних народам півострова;

— обов’язкове дотримання майстрами норм і вимог ісламу.

1500 р.— хан Меглі-Гірей заснував медресе — вище духовне училище для мусульманських священнослужителів.

З 1474 по 1556 рр. кримські татари грабували Литовську Русь   (Українські землі) не менше 86 разів.

1482 р. -  напад татар на чолі з кримським ханом Менґлі I Ґераєм на Київщину. Нападники здобули Київ і міський замок. До полону потрапив київський воєвода Іван Ходкевич із родиною

1769 р. – останій напад кримських татар на українські землі

Загалом протягом другої половини ХV—ХVІ ст. було здійснено близько 110 великих татаро-турецьких набігів, у результаті яких українські землі на південь від Києва були майже знелюднені й спустошені. Ці землі дістали назву Дике поле