Природнє освітлення.
Добре освітлення на спортивній споруді залежить від орієнтації будівлі, та віддалі між будівлями, від обладнання вікон, їх розмірів і т.д.
В спортивних залах, залах пдавальних басейнів, кабінетах лікарів, адміністративних приміщеннях повіяно бути забезпечене освітлення прямим світлом: вікна в спортивних залах всі проектуються в поздовжних стінах, з підвіконником на висоті не нижче 2м від підлоги. Не допускається західна і південно-західна орієнтація. Для підвищення освітленості дозволяється додаткове верхнє освітлення та освітлення за рахунок вікон в інших стінах (розміщення їх не нижче 4,5м від підлоги).
Для приблизної оцінки достатності природнього світла найчастіше визначають світловий коефіцієнт – відношення заскленої поверхні вікон до площі підлоги. В спортивних залах він повинен бути не менше 1/6, в залах плавальних басейнів - 1/5.
Визначають також коефіцієнт природнього освітлення – відношення освітлення в даній точці приміщення до одночасної зовнішньої освітленості в умовах розсіяного світла, виражене у відсотках. В спортивних садах він повинен бути не менше 1% зовнішньої освітленості.
Штучне освітлення.
При оцінці штучного освітлення в спортивних спорудах дається його якісна та кількісна характеристика.
При якісній характеристиці відмічається :
- тип джерела світла (лампи розжарювання, лампи денного світла);
- система освітлення (місцем, загальне, комбіноване);
- тип ламп (світильники прямого світла, розсіяногє, відбитого);
- висота підвісу і розміщення світильників, потужність ламп;
- особливості захисної арматури.
Для кількісної характеристики штучного освітлення проводять безпосередні виміри за допомогою люксметри і отримані результати порівнюють з відповідними гігієнічними нормами.
Норма освітленості спортивного залу в навчально виховних закладах:
Баскетбол, волейбол, гандбол -- 100-300 лк.
Гімнастика. Боротьба - 200 лк.
Легка атлетика, важка атл. – 150 лк.
В залах з трибунами більше 800 місць освітленість більше 400 лк. В палацах спорту освітленість арени підвищується до 1300-1600 лк., що необхідне для зйомок і телебачення.
Освітлення відкритих спортивних споруд є верхнім і з використанням світильників і з захисним кутом не менше 30о . На стадіонах будуються прожекторні башні 4 шт. по 60 прожекторів. Спортзали, манежі можуть освітлюватись системою верхнього, верхньо-бокового росіяноо і відбитоо світла. В басейнах можуть бути вмонтовані в ваннах джерела підводного світла. У спортивних спорудах мають бути джерела аварійного і евакуаційного освітлення. Світильники повинні періодично очиатися від пилу не рідше ніж два рази на місяць.
Профілактика шуму на спортспорудах.
По відношенню до спортивних споруд шум може бути зовнішній і внутрішній. Розрізняють шуми: постійні і непостійні (імпульсивні, змінні і т.д.). Постійні можуть виникати від роботи вентиляторів.
Постійний шум оцінюється в рівнях звукового тиску, тобто /Дб/ в певних активних полосах; непостійний - в еквівалентних по енергії рівнях звуку /ДБА/.
При слабому шумозахисті звук багаторазово відбивається стінами та стелею, час ревербертації (звучання) - дуже довгий, акустика погана. Тому нормують не тільки рірні звукового тиску, но і час ревербертації.
Рівень звуку, який проникає в спортивні приміщення з зовнішніх джерел в спортивних залах для видів спорту з музичним супроводом і критих залах ковзанок повинен бути не більшим 50 ДБА, а в решту спортивних залах - не більше 60 ДБА.