Техніка паяння

Секрет міцної і красивої пайки полягає в охайності і чистоті: Дуже важливо, щоб поверхні були чистими, без фарби, лаку або окислення. Якщо це не так - виправляємо, за допомогою надфіля, скальпеля або дрібного наждачного паперу. Наносимо пензликом трохи флюсу на місце пайки, беремо жалом паяльника трохи припою, виконуємо пайку. Все просто, але потрібен навик. З першого разу красиво і якісно не вийде.

До деталей прикладаємо жало паяльника всією лопаткою для ефективної теплопередачі. Пайка повинна бути швидкою (5 секунд) та якісною. Не забуваємо про перегрів деталей. Не вийшло з першого разу, даємо радіодеталям охолонути. Час прогріву підбираємо експериментальним шляхом - якщо занадто швидко, то деталь не прогріється і пайка вийде погана. Флюс наносимо безпосередньо перед пайкою, коли всі приготування деталей закінчені.

Гарну пайку видно відразу, припой лягає тонким і рівним шаром, блищить. Немає напливів, тріщин і сірих місць. Жало паяльника повинно бути завжди гарячим і добре залудженим – покритий тонким шаром припою. Лудіння паяльника виконують так: його розігрівають, зачищають жало напилком або наждачним папером, опускають у каніфоль і торкаються їм до шматочку припою. Після цього жало швидко труть об дерево, щоб вся його поверхня покрилася тонким шаром припою. Якщо припой не пристає навіть на добре прогрітому жалу, його потрібно ще раз зачистити і знову залудити.

Мідне жало паяльника з часом "вигорає", на ньому утворюються заглиблення – раковини.

Щоб спаяти залужені провідники або деталі, їх треба щільно притиснути один до одного та до місця їх зіткнення докласти паяльник з крапелькою припою. Дуже важливо, щоб спаяні деталі після не зсувалися з місця ще 10 секунд, поки не затвердіє припой, інакше пайка буде зіпсована.

Пам’ятайте, що під час паяння виділяються шкідливі пари олова і свинцю, тому частіше провітрюйте приміщення! Після закінчення паяння приберіть робоче місце, вимийте руки з милом.

Лаки, компаунди, клеї

Лаки - застосовуються для захисту й декоративного оздоблення металевих і неметалевих деталей, їх електроізоляції та вологозахисту.

Примітки.

• Вибір клеїв проводиться залежно від теплостійкості матеріалів що склеюють, допустимих умов експлуатації конкретних деталей і конструкцій деталей.

• Для деталей, склеєних з матеріалів з різними коефіцієнтами лінійного розширення, не рекомендуються жорсткі умови експлуатації (термоудари).

Залежно від призначення лаки діляться на просочувальні, покривні і склеювальні;

За способом сушіння – на лаки пічної (гарячої) і повітряної сушки;

За складом – на масляні (№ 152, 202, 302, 802), олійко – бітумні (№ 317, 447, 458, 460, СБ –1с , БТ – 95, БТ – 99, ГФ – 95, КФ – 95, МЛ – 92 і ін), смоляні (ВЛ- 7), кремнійорганічні (ЕФ – 1, ЕФ – 5, К – 41, К – 44, К – 57 та ін) і т. д.

Компаунди за призначенням поділяються на просочувальні, заливальні та обволікаючі. Найбільш широке застосування останнім часом отримали компаунди на основі епоксидних смол ЕД – 5, ЕД – 6 і деякі інші, які в затверділому стані мають гарну адгезію до металів, пластмас, кераміки, малою усадкою (0,5 – 4 – 1,5 %), гарну вологостійкість, високу механічну міцність і застосовуються для заливки і герметизації блоків і вузлів радіоапаратури.

Клеї застосовують для склеювання різних деталей радіоапаратури, кріплення деталей на шасі, витків обмоток та ін.. Найбільш уживаними є клеї універсальні марок БФ - склеювання металів, пластмас, поліетилену, фторопласту, пінопласту, целулоїду, силікатного скла, кераміки, феритів, шкіри, ебоніту, картону, паперу, деревини, слюди, бавовняних ниток.