Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет
будівництва і архітектури
Ю.В.Третяк
Художнє конструювання і
дизайн інтер`єра
Конспект лекцій
для студентів ІІ курсу архітектурного факультету
спеціальності 6.020208. „Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво”
Київ 2007
ББК
Рецензент О.В.Кащенко, професор
Відповідальний за випуск О.В.Кащенко, професор
Затверджено на засіданні кафедри рисунку і живопису, протокол № 1 від 3 вересня 2007 року
Третяк Ю.В.
Художнє конструювання і дизайн інтер`єра: Конспект лекцій. – К. КНУБА, 2007 – 51 с.
У конспекті лекцій розглянуто проблеми формування нової для України спеціальності – художник-дизайнер та декоратор інтер`єрів. Надані теоретичні основи дисципліни, розглянуто практичні методи і засоби формування внутрішнього інтер`єрного середовища. Розглянуто роль об`ємно-просторової композиції в художньому моделюванні інтер`єрного середовища. Визначено види обладнання та засоби його розміщення у різних типах приміщень. Визначено взаємодія і взаємовплив архітектури і художньо-прикладного мистецтва.
Призначено для студентів ІІ курсу архітектурного факультету спеціальності
6.020208. „Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво”.
Вступ
Конспект лекцій складено відповідно до навчальної програми з дисципліни „Художнє конструювання і дизайн інтер`єра” для студентів ІІ курсу архітектурного факультету спеціальності 6.020208.- „Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво”.
Конспект лекцій розглядає процес розвитку художнього конструювання та дизайну інтер`єрного середовища приміщень цивільних будівель та споруд. Аналізує історичні підвалини та визначає сучасні тенденції проектування та художнього облаштування інтер`єрів приміщень різних типів і видів.
Дизайн та художньо-декоративне оздоблення інтер’єру - вид
сучасної творчої дiяльностi, яка своєю специфiкою передбачає деяке
поєднання професiйних якостей архiтектора, дизайнера та декоратора в
однiй особi i спрямовує її на створення гармонiйно досконалих i
функцiонально доцiльних предметно-просторових середовищ.
Становленню концепції формоутворення та художнього проектування інтер’єрного середовища придiляли увагу такi видатнi архiтектори як Лє Корбюз”є, Вальтер Гропіус, Алвар Аалто, Роберт Вентурі, а з російських майстрів – Ф. Шехтель, брати Вєсніни, Б. Іофан, Г. Гольц та інші.
Формоутворення, дизайн та оздоблення інтер’єру в Україні набули
великого значення і стали актуальною творчою проблемою сучасної
вітчизняної архітектури, адже теоретична база з дизайну інтер`єрного
середовища є дуже небагатою. Література з питань дизайну,
обладнання та художньо-декоративного оздоблення інтер`єрів радянських
часів є давно морально застарілою; з багатьох питань, що освітлюють
проблему, деякі були розроблені краще – кольорові рішення, меблі та
декоративно-ужиткове мистецтво, сучасні функціональні питання не
розроблені зовсім. Професія вітчизняного дизайнера-декоратора інтер`єрів
потроху відходить від архітектурної спеціальності та проходить стадію
відродження після довголітнього забуття, але поки що не має повно-
цінного навчального забезпечення: матеріально-технічного, методоло-
гічного, тощо.
Конспект має за мету поглибити знання студентів у галузі художнього конструювання та декорування інтер`єрів, навчити їх методиці проектування, ознайомити з практичними засобами художнього оздоблення та облаштування інтер`єрного середовища.
Лекція № 1
Тема: "Мета i завдання курсу. Основні поняття i характеристики. Термінологія та історiографiя."
План
1. Художнє конструювання інтер’єра як навчальна дисциплiна.
2. Oсновнi етапи становлення i розвитку дизайну, обладнання та оздоблення інтер’єрів.
З. Художнє моделювання інтер’єра як вид творчої дiяльностi. Сутність та особливості професії художника-дизайнера (декоратора) з інтер’єрів в Україні.
Метою викладання дисциплiни є формування професiйного рiвня майбутнього художника-дизайнера в галузi художнього моделювання, проектування та декорування (оздоблення) iнтер’єрів, або, кажучи іншими словами, предметного середовища будь-якого приміщення.
Предметно-просторове середовище – беспосереднє оточення людини. Сукупність природних та штучних просторів та їх наповнення речами, що знаходяться у постійній взаємодії з людиною. 3авданням дисциплiни „Художнє конструювання і дизайн інтер`єру” є ознайомлення студентiв:
. iз закономiрностями формоутворення, обладнання і декорування інтер’єрів в контексті iз спiльними задачами просторової органiзацiї середовища; формоутворення – категорія художньої діяльності, дизайнерської та технічної творчості, що виражає процес становлення та творення форми.
. з типологiчними аспектами художнього декорування інтер’єрів;
. з методами i засобами художнього конструювання та декоративного оздоблення інтер’єру.
Інтер’єр (фр. внутрішній) – візуально обмежене штучне середовище, що забезпечує людині умови для життєдіяльності та задовольняє його фізичні та духовні потреби. Впливає на фізичний та психологічний стан людини.
Художньо-декоративне оздоблення інтер’єра - вид сучасної творчої (що створює якісно нові матеріальні й духовні цінності) дiяльностi, яка своєю специфiкою передбачає деяке поєднання професiйних якостей архiтектора, дизайнера та декоратора в однiй особi i спрямовує її на створення гармонiйно досконалого i функцiонально доцiльного предметно-просторового середовища приміщень різних будівель. Проектування та художнє оздоблення інтер’єрів, на вiдзнаку від проектування предметних комплексiв, полягає в тому, що воно здiйснюється в контексті заданих середовищних умов i орiєнтується на використання iснуючих на предметному ринку пропозицiй окремих речей i комплексiв (гарнітурів) з метою включення їх в архiтектурне середовище, що повинно мати функцiональну доцiльнiсть i естетичну виразнiсть. Предметнi комплекси - у дизайнi пiд предметним комплексом розумiють сукупнiсть матерiальних предметiв, що пов'язанi загальним задумом, призначенням, тобто становлять єдине цiле.
Становленню концепції формоутворення та художнього проектування інтер`єрного середовища придiляли увагу такi видатнi архiтектори як Лє Корбюз`є, Вальтер Гропіус, Алвар Аалто, Роберт Вентурі, а з російських майстрів – Ф. Шехтель, брати Весніни, Б. Іофан, Г. Гольц та інші. А.А. Веснін писав ще у 1934 році: „Проблема архитектурного интерьера у нас не только недоработана, но едва ли даже поставлена. А между тем мы в этом отношении могли бы очень многому научиться у классики, включая в это понятие не только греко-римскую архитектуру, но и зодчество Возрождения, архитектуру Египта, Индии и Китая.” І в ті часи, і зараз, проблема моделювання та оздоблення інтер’єру існує, ставлячи перед архітекторами і дизайнерами однакові питання краси та зручності, композиції внутрішнього простору, побудування цілісності ансамблю, визначення стилістики та стилю.
Формоутворення, дизайн та оздоблення інтер’єра в Україні набули великого значення і стали актуальною творчою і теоретичною проблемою сучасної вітчизняної архітектури та дизайну. Одна з причин сьогоденної трансформації і відношення до проблеми - це поява нової спеціальності дизайнера чи декоратора інтер’єра. При тому, що ринок українського інтер’єрного проектування та будівництва перенасичений, а конкуренція у спеціальності є досить високою, насправді гарних і професійних інтер’єрів створюється дуже небагато. У багатьох високопрофесійних архітекторів з самого початку часів будівельного буму склалося зневажливе ставлення до нового заняття – інтер’єрного декораторства. Парадокс ситуації посилюється тими обставинами, що теоретична база дизайну інтер’єрного середовища є дуже небагатою. Професія вітчизняного дизайнера-декоратора інтер’єрів потроху відходить від архітектурної спеціальності та проходить стадію відродження після майже сторічного забуття, але поки що не має повноцінного навчального забезпечення: матеріально-технічного, методологічного, тощо.
Починаючи із стародавніх часів традицiї i новаторство iснували поруч. Спіралеподібний розвиток мистецтва оздоблення інтер’єрів не є винятком та надає традицiям нове забарвлення, а новаторство тільки підтримує минуле. Збереження традицiй в художньо-декоративному оздобленні інтер’єрів виявляється або у наслiдуваннi зовнiшнiх форм iз застосуванням нових матерiалiв i технологiй, або у цитуваннi художнiх прийомiв, якi були притаманнi тій чи iншій стильовій течії минулого.
Новаторство в області художнього проектування інтер’єрного середовища не завжди буває пов’язане із соцiокультурними прiоритетами суспiльства, воно може бути запропоновано митцем й випереджати час за естетичними властивостями, але завжди вiдповiдатиме можливостям технологiї.
Таким чином:
- Художньо-декоративне конструювання інтер’єру - є сучасний вид творчої дiяльностi, корiння якої сягає початку зародження дизайну. Художнє обладнання інтер’єру є результатом об’єднання творчих зусиль архiтектора i художника-дизайнера з інтер’єрів (декоратора).
- Художньо-декоративне оздоблення інтер’єру вiдповiдає соцiокультурному розвитку суспiльства i його цiннiсним прiоритетам.
3апитання для самоперевiрки:
1. Що вивчає дисципліна „Художнє конструювання і дизайн інтер’єра”?
2. Що визначає специфiку формоутворення та обладнання інтер’єру?
3. Як вiдбувається взаємодiя архiтектури i дизайну в завданнях художнього конструювання інтер’єру?
4. Видатнi майстри та їx внесок у становлення художнього моделювання та оздоблення інтер’єрів.
Лекція № 2 (4 години)