45. Єдність чуттєвого й раціонального в пізнанні. Основні форми чуттєвого та раціонального пізнання.

Питання про співвідношення чуттєвого і раціонального пізнання здавна розглядалося філософами, а в Новий час воно стало головним (так звана проблема сенсуалізму і раціоналізму). Сенсуалісти вважали джерелом знання почуттєве пізнання, а раціоналісти думали, що тільки мислення здатне дати істину.

Чуттєве пізнання створюють чуттєві образи, отримані при безпосередньому впливі предметів і явищ дійсності на органи чуття (зір, слух, нюх, дотик, смак).

Основні форми чуттєвого пізнання: ♦ відчуття; ♦ сприйняття; ♦ уявлення.

Відчуття — безпосереднє відображення будь-якої окремої властивості об'єкта (кольору, звуку, запаху) за допомогою одного з органів відчуттів. Сприйняття — вища форма чуттєвого пізнання — відображення цілого, системи властивостей за допомогою кількох органів чуття.

Специфічною формою чуттєвого пізнання є уявлення — відтворення в психіці чуттєвого образу об'єкта на основі минулих відчуттів і сприймань.

Раціональне пізнання — це активне, опосередковане й узагальнене пізнання за допомогою знаків природної або штучної мови у формах суджень, висновків, понять.

Судження — форма відображення в людській голові наявності або браку ознаки у предмета. Судження здійснюється у формі ствердження або заперечення. Тому судження можна визначити ще й так: судження — це думка, яка стверджує або заперечує що-небудь про будь-що.

Умовивід — це процес виведення нового судження із вже наявних. Те, що виведено у процесі умовиводу, називається висновком. Ті судження, з яких виводиться висновок, називаються посиланням, або засновками. Умовивід — це закономірний зв'язок суджень, тобто, речень.

Поняття — це відображення в психіці предметів і явищ дійсності за їх загальними і сутнісними ознаками. Поняття як форма думки виражається словами і характеризується такими рисами. По-перше, тим, що відображає предмет за його загальними ознаками. Це означає, що поняття — форма відображення не тільки одиничних предметів або явищ, але й не визначеної кількості однорідних предметів і явищ і їх закономірних відносин. По-друге, поняття — це знання про сутнісні властивості і відношення речей.

Чуттєвий і раціональний моменти — це дві сторони єдиного пізнавального процесу. Логічне мислення завдяки праці і мові історично виникає з конкретно-образного, чуттєвого пізнання. Воно і зараз не може бути реалізованим без усного або письмового слова або якого-небудь іншого умовного позначення.

Отож, чуттєве сприйняття обумовлює собою логічне мислення наступним чином:

♦ постачає первинну інформацію про зовнішні об'єкти;

♦ слова і символи як зовнішня матеріальна форма вираження думки безпосередньо існують і функціонують на основі почуттів.

В свою чергу, пізнання за допомогою органів чуття ніколи не існує в чистому вигляді, тому що свої чуттєві враження людина завжди усвідомлює і виражає через посередництво внутрішньої і зовнішньої мови у формі суджень. Отже, весь процес відтворення людиною зовнішнього світу в ідеальних образах — це постійний взаємозв'язок чуттєвого і раціонального моментів пізнання.

Все вищезгадане має безпосереднє відношення до медицини, медичного пізнання, зокрема до встановлення діагнозу.

При встановленні діагнозу на першому етапі медичного огляду переважає чуттєве пізнання, однак воно завжди супроводжується мисленням. Після цього, під час визначення нозологічної одиниці в диференціальній діагностиці пріоритет Переходить до логічного мислення, яке оперує не тільки словами, а й чуттєвими образами, уявленнями.