МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Кафедра промислового, цивільного та міського будівництва

Практичні завдання

з дисципліни: «Міський транспорт, вулиці та дороги»

Виконала

ст. гр. МБГ-14

Супрун О. А.

Прийняв

доцент, к. т. н.

Попруга Д. В.

Кривий Ріг

2017

Задача 1 Визначення транспортної рухливості населення

Короткі теоретичні відомості

Проектування міських транспортних мереж передбачає виявлення очікуваного пасажиронавантаження, що, в свою чергу, вимагає визначення характеру пересувань населення як по частоті, так і за напрямом. З цією метою, все міське населення поділяють на 4 групи:

1. працівники містоутворюючих підприємств і установ;

2. працівники обслуговуючих підприємств і установ;

3. студенти ВНЗ і коледжів;

4. несамостійне (несамодіяльне, непрацююче) населення (діти дошкільного та шкільного віку, пенсіонери, домогосподарки та інваліди).

Класифікація пересувань з певною метою в найпростішому вигляді передбачає їх розподіл на 2 групи:

1. пересування, пов’язані з місцями праці та навчання (трудові, ділові, учбові);

2. пересування, пов’язані з об’єктами культурно-побутового обслуговування населення.

Загальна рухливість міського населення – це середня кількість усіх пересувань, що припадає на одного жителя в рік.

Завдання: Визначити транспортну рухливість населення за рік в місті з населенням , якщо структура населення розподіляється наступним чином:

• містоутворююча ;

• містообслуговуюча ;

• студенти ;

• несамодіяльне населення ,

а структура пересувань у рік в одному напрямі:

• трудові на одного працюючого;

• ділові на одного працюючого;

• учбові на одного студента;

• культурно-побутові на одного жителя.

Середньозважений коефіцієнт користування транспортом .

Хід роботи

1. Визначення кількості трудових пересувань N_тр

де Н — обсяг населення, чол. ( );

∆_тр — відсоток трудових пересувань ( );

p_тр — пересування в рік в одному напрямі на одного працюючого ( ).

2. Визначення кількості ділових пересувань N_діл

де N_тр — трудові пересування ( ).

3. Визначення кількості учбових пересувань N_уч

де Н — обсяг населення, чол. ( );

∆_ст — відсоток учбових пересувань ( );

p_уч — пересування в рік в одному напрямі на одного студента ( ).

4. Визначення кількості культурно-побутових пересувань N_уч

де Н — обсяг населення, чол. ( );

p_кп — пересування в рік в одному напрямі на одного жителя ( ).

5. Визначення кількості всіх пересувань по місту N

6. Визначення кількості пересувань, що припадають на одного мешканця P

де N — кількість всіх пересувань по місту, пер. ( );

Н — обсяг населення, чол. ( ).

7. Визначення кількості пересувань, що здійснюються за допомогою транспорту D

де P — кількість пересувань, що припадають на одного мешканця, пер./чол.

( );

φ — середньозважений коефіцієнт користування транспортом ( ).

Висновок

Виходячи з заданих характеристик населення та пересувань у рік в одному напрямку й середньозваженого коефіцієнту користування транспортом, визначили транспортну рухливість населення за рік в місті з населенням 230 000 жителів, отримавши наступні кількості пересувань:

1	Трудові Nтр, пер.	24 568 600
2	Ділові Nділ, пер.	1 228 430
3	Учбові Nуч, пер.	2 060 800
4	Культурно-побутові Nкп, пер.	78 200 000
5	Загальні N, пер.	106 057 830
6	На одного мешканця P, пер./чол.	461
7	За допомогою транспорту D, поїздок	332