Контрольні запитання та завдання до модуля№1 (12-20балів)

1. Клінічна епідеміологія як методологічна основа доказової медицини. 

Епідеміологія – це наука яка вивчає розподіл і детермінанти захворювань в людських популяцій

Складається з 2 частин загальна(клінічна)і спеціальної (судинна,серцева, ШКТ)

Завдання:

1. Становлення ризику та тенденції захворювання

2. Пояснює етіологію і передачу захворювання

3. Захворення щодо популяції

4. Узагальнення

Клінічна етіологія – це наука що вивчає закономірності розповсюдження будь яких захворювань, здійснює прогнозування в кожного пацієнта на основі клінічного дослідження хвороби в аналогічних випадках

Задачі

1. Прогностичні – що буде із здоровою людиною

2. прогнозування ризику хвороби

3. прогнозування перебігу хвороби

4. прогнозування її закінчення

• На відміні від інших медичних структур, клінічна епідеміологія всі досліди ставить на людях.

ГОЛОВНИЙ ПОСТУЛАТ– кожне клінічне рішення повинне базуватись на чітко доведених медичних фактах

ВИМОГИ

• Правильна організація дизайну дослідження. метод рандомізації

• Визначення критеріїв для відбору людей для дослідження

• Правильний відбір критеріїв хвороби

• Статистика

2. Кокранівська асоціація. Кокранівська база даних систематичних оглядів.

Кокранівське (Кохранівське) товариство – Арчі Кокран (1978)

• Міждународна організація, яка здійснює пошук інформації про результати лабораторних медичних втручань.

Кокранівський центр

2.Кокранівська ел. Бібліотека

3.Кокранівська база даних систематичних поглядів

4.Кокранівський центр контрольованих досліджень база даних

1.Міжнародні проблемні групи

• перевіряють і оцінюють бази даних

Статистичний огляд (мета аналіз)

• Узагальнюють результати декількох досліджень які досліджують одну і ту ж проблему (ефективність, діагностика) його використовують для заключення достовірності даних результатів.

• сумація результатів досліджень

Вимоги мета аналізу QUROM 20 =консорту.

95% СІ- для середніх значень

M±SD

3. П'ять етапів процесу доказової медицини.

1. Формулювання клінічної проблеми з використанням принципу PICO (яка інформація мені необхідна?)

Клінічно важливі компоненти:

-P- Patient (problem) – пацієнт особливості

-I- international – втручання діагностика.

-C- comparison – порівняння контролю і ліку

-O- out come – наслідок (результат) = ефективність цього втручання.

2) Пошук в інтернеті інформації та в електронних базах даних

3) Критична оцінка даних – оцінюється методична якісність дослідження (методи)

Кокранівська база даних. Принцип підбору інформації: CONSORT, CONsolidated, Standards, Of, Reporting, Trials

Критична оцінка даних за наступними критеріями:

Цей стандарт в назві рекомендує в назві використовувати «золотий стандарт» = рандомізоване контрольоване дослідження

Методи відбору людей, критерії за якими їх обрали, і чому, і, яких не брали. Опис по групах одиниць рандомізації, які бувають: індивідуальні, кластерні і географічні.

1. Діагностика – чи проводилось дослідження:

- за «золотим стандартом»

- тест на адекватні групи пацієнтів

- порівняння із стандартом не залежно від результатів тесту.

- чи був тест повторений на іншій групі досліджень

3.2) Етіологія – чи були групи які аналізуються в усьому обстеженні крім дії яка нас цікавить (етіологічний агент)

- чи було спостереження за пацієнтом достатньо довгим і уважним

- чи можна вважати етіологічний агент причиною даного захворювання

- чи була попередня дія цього агенту до фіксування результату(опромінення - онкологія) чи зростає ризик захворювання при підсиленні антигену

- Чи існують дані, що при видаленні агенту знижується ризик захворюваності

- чи підтверджуються ці дані іншими дослідниками

- чи можна описати патологічну дію даного агенту.(механізм)

3.3) Терапія : (дизайн дослідження)

- чи була група контролю

- чи було спостереження за пацієнтом достатньо довгим і уважним

4) Прогноз: - чи була репрезентативна група пацієнтів відібрана зразу після появи захворювання, чи були спостереження тривалими. Чи застосовувались об’єктивні критерії оцінки наслідків, чи виявлені підгрупи з відмінним прогнозом.

5) Ефективність лікування

4. Мета – аналіз.

Метаанализ – узагальнюють результати декількох досліджень які досліджують одну і ту ж проблему (ефективність,діагностика) його використовують для заключення достовірності даних результатів.

• сумація результатів досліджень

Алгоритм проведення

1- Встановити мету аналізу і з’ясувати який препарат ефективніший

2- Опрацювати стратегію пошуку досліджень які відносяться до цього аналізу. Рандомізовані контрольовані.

М±Sd і інші дані

3- Визначити методу відбору і статистичного аналізу даних.

4- Оцінити якість публікацій

5- Визначити критерії включення оригінальних досліджень у метаналіз

6- Знайти ці статті, які відносяться до теми мета аналізу

7- Об’єднати ці дані

Методи мета аналізу

1» Mantei-Haenszel – для моделі постійних ефектів.

2» Der Simonian and Louivd- для моделі випадкових ефектів (логічний регресійний аналіз)

Недоліки мета аналізу :

1: базується на опублікованих дослідженнях – збій лише в сторону ефективних.

2: достовірність відсутність достовірних помилок. Не може перевірити методичну чистоту проведення дослідів.

5. Достовірність та відтворюваність вимірювань.

Достовірність– показує в якому ступені отримані дані відповідають істинним значенням, тобто дійсно відображають те явище оцінка якого відбувається = точності оцінки (accuracy). Достовірними можуть бути дані а не відмінності. Достовірність даних обумовлена відсутністю систематичних помилок.

Відтворюваність– імовірність, що при повторюваних вимірюваннях деякого стійкого явища, які зроблені різними людьми на різних приладах буде отримано один і той ж результат.

6. Загальна варіація та її складові: варіація вимірювань, біологічна варіація (індивідуальна та популяційна).

1.Зміщення до середнього (regression to the mean) коли при повторному проходженні обстеження значення сходяться до норми у випадку поодинокого дослідження.

2.Варіабельність варіації вимірювання

- Частота, з якою вимірюється показник, повинна вдвічі перевищувати частоту цього показника (частота серцевого ритму 80 уд/хв. – для вимірювання пульсу прилад повинен бути здатним опрацьовувати 160 сигналів за хвилину і більше).

- повірка приладів

3.Систематичні помилки(selection bias)

- які ми отримуємо при відборі

- 1- рандомізована

- 2- репрезентативна

4.Фактори які втручаються

5. Затримка діагностики

6. Випадкова помилка

Общая биологическая вариация исследуемых показателей обусловлена внутрииндивидуальной вариацией, наблюдаемой у одного и того же человека в результате влияния биологических ритмов (разное время дня, года), и межиндивидуальной вариацией, вызванной как эндогенными, так и экзогенными факторами.

7. Основні задачі та поняття теорії ймовірностей та статистики.

Теорія ймовірності - вивчає закономірності випадкових явищ: випадкові події, випадкові величини, їхні функції, властивості й операції над ними. Моделі в теорії ймовірності описують з деяким ступенем точності випробування (експерименти, спостереження, вимірювання), результати яких неоднозначно визначаються умовами випробування.

Статистика – це багатогалузева наука.

Функції статистики:

1) пізнавальна функція – статистика вивчає кількісне співвідношення і взаємозв'язки, встановлює закономірності розвитку;

2) контрольно-організаційна функція;

3) керуюча функція – на основі наявних даних проводиться планування і керування.

Будь- яке статистичне дослідження має 4 етапи:

1) статистичне спостереження – збір даних шляхом первинного (виміряння, опитування, підрахування) або вторинного збору;

2) зведення і групування даних та результатів спостережень;

3) узагальнюючі показники (можуть бути абсолютні, середні і відносні);

4) аналіз.

Всі ці чотири етапи об'єднуються єдиним – метою дослідження.