- •Сучасні аспекти цивільного права та процесу
- •1. Правосуб’єктність фізичної особи та порядок її реалізації.
- •2. Держава, Автономна республіка Крим, територіальні громади як суб’єкти цивільних правовідносин
- •3. Наукові теорії щодо сутності юридичної особи
- •4. Класифікація правочинів: науковий та законодавчий підходи.
- •5. Правові наслідки правочинів, які вчинено під впливом помилки, обману, насильства.
- •6.Право власності на житло: актуальні питання забезпечення та реалізації
- •7. Право власності на землю: актуальні питання забезпечення та реалізації.
- •8. Набуття права власності за набувальною давністю.
- •9. Віндикаційний позов як спосіб захисту права власності: актуальні питання
- •10. Негаторний позов як спосіб захисту права власності: актуальні питання
- •11. Цесія та проблеми її здійснення в цивільному праві
- •12.Заповіт подружжя: проблемні аспекти.
- •13. Правова природа заповідальних розпоряджень заповідача
- •14. Спадкова трансмісія та спадкування за правом представлення: особливості застосування
- •15. Особливості спадкового договору.
- •16. Права покупця в разі придбання товару неналежної якості: проблеми теорії та практики
- •17. Права покупця в разі придбання товару належної якості: проблеми теорії та практики.
- •18. Розірвання договору дарування.
- •19. Особливості правового регулювання договору ренти.
- •20. Розірвання договору довічного утримання (догляду).
- •21. Договір лізингу: проблеми правового регулювання.
- •22. Оренда житла з викупом як особливий вид договору найму (оренди) житла.
- •23. Договір страхування: проблеми теорії та практики.
- •24. Договір управління майном: проблеми теорії та практики
- •25. Захист цивільних прав нотаріусом
- •26. Договір позики: проблеми теорії та практики.
- •27. Особливості правового регулювання договору банківського рахунку
- •28. Договір банківського вкладу: проблеми теорії та практики
- •29. Особливості юридичної природи договору факторингу
- •30. Договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •31. Особливості правового регулювання договору комерційної концесії
- •Стаття 1120. Обов'язки правоволодільця
- •Стаття 1121. Обов'язки користувача
- •32. Публічна обіцянка винагороди Стаття 1144. Право на публічну обіцянку винагороди без оголошення конкурсу
- •1. Особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо).
- •2. Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб.
- •3. У сповіщенні публічної обіцянки винагороди мають бути визначені завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди.
- •33. Зобов’язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •34. Деліктні зобов’язання в цивільному праві: поняття, елементи, види
- •35. Порядок визначення розміру додаткових витрат у разі завдання шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я
- •36. Класифікація принципів цивільного судочинства (науковий та законодавчий підхід)
- •37. Наукові підходи до поняття та структури цивільних процесуальних правовідносин
- •38. Підготовка справи до касаційного розгляду. Попередній розгляд справи.
- •39. Підстави і види забезпечення позову
- •40. Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу
- •2. Заходи процесуального примусу застосовуються судом негайно після вчинення порушення шляхом постановлення ухвали.
- •41. Поворот виконання: поняття, порядок вирішення питання, строк подання заяв.
- •42. Поняття позову, його елементи та види.
- •43. Поняття і сутність окремого провадження. Порядок розгляду справ окремого провадження.
- •44. Підстави, способи і порядок забезпечення доказів.
- •1. Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.
- •45. Підстави перегляду справи у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •46. Поняття та значення інстанційного перегляду судових рішень
- •47. Позовне провадження: особливості процесуальної форми.
- •48. Право на позов та право на пред’явлення позову.
- •49. Процесуальна співучасть: поняття, умови допущення і види.
- •50. Поняття, значення та види підсудності цивільних справ.
- •51. Принцип змагальності сторін
- •52. Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •53. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин: проблеми правового статусу.
- •54. Стадії цивільного судочинства у науці цивільного процесуального права
- •55. Суб‘єкти цивільних процесуальних правовоідносин: проблеми правосуб’єктності.
- •57. Анологія у цивільномута цивільному та цивільному процесуальному праві.
- •58. Апеляційне провадження: проблеми теорії та практики
- •59. Особливості розгляду цивільних справ в порядку наказного провадження
- •60. Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів
- •61. Виконання судових доручень іноземних судів і звернення суддів України з доученням до іноземних судів
- •62. Виправлення недоліків рішення судом, який його прийняв
- •63. Заочний розгляд справи, умови та порядок проведення заочного розгляду справи
- •64. Забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи
- •65. Поновлення, продовження та зупинення процесуальних строків.
- •66. Скасування судового наказу
- •67. Участь у судовому засіданні в режимі відео конференції
- •68. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії
- •69. Особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх витребування
- •70. Особливості розгляду судом справ про надання права на шлюб.
- •Сучасні аспекти цивільно-правової відповідальності
- •Окремі проблеми вчення про відповідальність в цивільному праві.
- •2. Вчення про перспективну та ретроспективну відповідальність – аналіз концепцій.
- •3. Види і форми цивільно-правової відповідальності.
- •4. Проблеми субсидіарної відповідальності.
- •5. Умови цивільно-правової відповідальності.
- •6. Обставини, що звільняють від відповідальності у цивільному праві
- •Ще однією обставиною, яка звільняє від цивільної відповідальності, є форс-мажор
- •7. Особливості цивільно-правової відповідальності малолітньої особи
- •8. Особливості цивільно-правової відповідальності неповнолітньої особи.
- •9. Відповідальність юридичних осіб.
- •10. Особливості цивільно-правової відповідальності учасників господарських товариств.
- •12. Відповідальність продавця за договором купівлі-продажу.
- •16. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі.
- •17. Відповідальність за шкоду, завдану при рятуванні майна іншої особи.
- •18. Обставини, що впливають на розмір деліктної відповідальності.
- •19. Загальні умови відповідальності за завдану майнову шкоду.
- •20.Умови відповідальності за завдану моральну шкоду.
- •21.Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист.
- •22.Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності.
- •23.Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності.
- •24.Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.
- •25.Особливості відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою.
- •26.Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.
- •27.Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
- •28.Відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.
- •29.Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •30.Право зворотної вимоги до винної особи.
- •31.Відшкодування моральної шкоди: проблеми теорії та практики.
- •32.Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я малолітньої або неповнолітньої особи.
- •33.Підстави зміни розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
- •34.Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого.
- •35. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
7. Право власності на землю: актуальні питання забезпечення та реалізації.
Стаття 373. Земля (земельна ділянка) як об'єкт права власності
1. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
2. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
3. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
4. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
5. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.
Суб'єкти права власності на землю (земельну ділянку) Стаття 374.
Право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
1 січня в Україні набув чинності новий порядок реєстрації нерухомого майна, про які бажано знати власникам нерухомості.
По-перше, виключається такий документ, як свідоцтво про право власності, натомість право на нерухомість буде підтверджуватися через Інтернет.
По-друге, реєстрацію нерухомості можна проводити у нотаріусів без обмежень.
Тому, щоб зареєструвати власність чи інші права на землю слід звертатися до суб'єктів державної реєстрації прав, наділених відповідними повноваженнями, або нотаріусів. Нотаріуси наділені повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно і можуть реєструвати права без вчинення нотаріальних дій щодо такого майна. Реєстрація права власності на земельну ділянку проводиться будь-яким державним реєстратором незалежно від місцезнаходження такої ділянки в межах області.
Суб'єктами державної реєстрації прав є:
1.органи державної реєстрації прав, створені Мін’юстом;
2.виконавчі органи місцевих рад, Київської, Севастопольської міськдержадміністрацій;
3. акредитовані суб'єкти (юридичні особи, що перебувають у трудових відносинах не менш ніж із трьома державними реєстраторами).
Саме після реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, виникає, змінюється чи припиняється право власності.
Ключовим для власників квартир і земель є те, що тепер при реєстрації нерухомості не буде видаватися свідоцтво про право на нерухомість. Факт володіння нерухомістю буде підтверджуватися рішенням реєстратора про реєстрацію права на нерухомість, яке буде оформлятися в електронному вигляді. При цьому момент, з якого право зареєстровано – це момент опублікування такого рішення на веб-порталі Міністерства юстиції України. На руки власник може отримати роздруківку згаданого рішення, але на нього не ставиться ні підпис, ні печатка реєстратора.
У той же час, досить зручним є відкриття доступу до реєстру через інтернет https://kap.minjust.gov.ua/.
Далі необхідно підготувати пакет документів, який включатиме:
витяг з Державного земельного кадастру ;
копію та оригінал паспорту заявника;
копію та оригінал ідентифікаційного номеру;
підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 розміру мінімальної заробітної плати, станом на 2016 р. - це 140 грн.);
документ - підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу чи дарування, рішення суду, свідоцтво на спадщину, тощо);
довіреність, якщо документи подаються представником;
оригінал та копію паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником.
Загальний строк розгляду поданих державному реєстратору документів складає 5 робочих днів. Зі спливом вказаного строку, за бажанням, можна буде отримати від державного реєстратора роздруківку з реєстру на бланку формату А4, проте без підпису та печатки державного реєстратора. Новий порядок передбачає, що рішення державного реєстратора розміщуються на сайті Мінюсту та має таку ж юридичну силу, як і паперове підтвердження реєстрації права.
Слід також зазначити, що Закон надає можливість скоротити п'ятиденний строк до 2 днів, проте збір за реєстрацію права в таких випадках буде значно більшим.
Після реєстрації свого права в Державному реєстрі речових прав, ви станете повноправним власником земельної ділянки та в подальшому зможете розпорядитись нею за власним розсудом.
