- •Сучасні аспекти цивільного права та процесу
- •1. Правосуб’єктність фізичної особи та порядок її реалізації.
- •2. Держава, Автономна республіка Крим, територіальні громади як суб’єкти цивільних правовідносин
- •3. Наукові теорії щодо сутності юридичної особи
- •4. Класифікація правочинів: науковий та законодавчий підходи.
- •5. Правові наслідки правочинів, які вчинено під впливом помилки, обману, насильства.
- •6.Право власності на житло: актуальні питання забезпечення та реалізації
- •7. Право власності на землю: актуальні питання забезпечення та реалізації.
- •8. Набуття права власності за набувальною давністю.
- •9. Віндикаційний позов як спосіб захисту права власності: актуальні питання
- •10. Негаторний позов як спосіб захисту права власності: актуальні питання
- •11. Цесія та проблеми її здійснення в цивільному праві
- •12.Заповіт подружжя: проблемні аспекти.
- •13. Правова природа заповідальних розпоряджень заповідача
- •14. Спадкова трансмісія та спадкування за правом представлення: особливості застосування
- •15. Особливості спадкового договору.
- •16. Права покупця в разі придбання товару неналежної якості: проблеми теорії та практики
- •17. Права покупця в разі придбання товару належної якості: проблеми теорії та практики.
- •18. Розірвання договору дарування.
- •19. Особливості правового регулювання договору ренти.
- •20. Розірвання договору довічного утримання (догляду).
- •21. Договір лізингу: проблеми правового регулювання.
- •22. Оренда житла з викупом як особливий вид договору найму (оренди) житла.
- •23. Договір страхування: проблеми теорії та практики.
- •24. Договір управління майном: проблеми теорії та практики
- •25. Захист цивільних прав нотаріусом
- •26. Договір позики: проблеми теорії та практики.
- •27. Особливості правового регулювання договору банківського рахунку
- •28. Договір банківського вкладу: проблеми теорії та практики
- •29. Особливості юридичної природи договору факторингу
- •30. Договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •31. Особливості правового регулювання договору комерційної концесії
- •Стаття 1120. Обов'язки правоволодільця
- •Стаття 1121. Обов'язки користувача
- •32. Публічна обіцянка винагороди Стаття 1144. Право на публічну обіцянку винагороди без оголошення конкурсу
- •1. Особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо).
- •2. Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб.
- •3. У сповіщенні публічної обіцянки винагороди мають бути визначені завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди.
- •33. Зобов’язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •34. Деліктні зобов’язання в цивільному праві: поняття, елементи, види
- •35. Порядок визначення розміру додаткових витрат у разі завдання шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я
- •36. Класифікація принципів цивільного судочинства (науковий та законодавчий підхід)
- •37. Наукові підходи до поняття та структури цивільних процесуальних правовідносин
- •38. Підготовка справи до касаційного розгляду. Попередній розгляд справи.
- •39. Підстави і види забезпечення позову
- •40. Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу
- •2. Заходи процесуального примусу застосовуються судом негайно після вчинення порушення шляхом постановлення ухвали.
- •41. Поворот виконання: поняття, порядок вирішення питання, строк подання заяв.
- •42. Поняття позову, його елементи та види.
- •43. Поняття і сутність окремого провадження. Порядок розгляду справ окремого провадження.
- •44. Підстави, способи і порядок забезпечення доказів.
- •1. Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.
- •45. Підстави перегляду справи у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •46. Поняття та значення інстанційного перегляду судових рішень
- •47. Позовне провадження: особливості процесуальної форми.
- •48. Право на позов та право на пред’явлення позову.
- •49. Процесуальна співучасть: поняття, умови допущення і види.
- •50. Поняття, значення та види підсудності цивільних справ.
- •51. Принцип змагальності сторін
- •52. Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •53. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин: проблеми правового статусу.
- •54. Стадії цивільного судочинства у науці цивільного процесуального права
- •55. Суб‘єкти цивільних процесуальних правовоідносин: проблеми правосуб’єктності.
- •57. Анологія у цивільномута цивільному та цивільному процесуальному праві.
- •58. Апеляційне провадження: проблеми теорії та практики
- •59. Особливості розгляду цивільних справ в порядку наказного провадження
- •60. Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів
- •61. Виконання судових доручень іноземних судів і звернення суддів України з доученням до іноземних судів
- •62. Виправлення недоліків рішення судом, який його прийняв
- •63. Заочний розгляд справи, умови та порядок проведення заочного розгляду справи
- •64. Забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи
- •65. Поновлення, продовження та зупинення процесуальних строків.
- •66. Скасування судового наказу
- •67. Участь у судовому засіданні в режимі відео конференції
- •68. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії
- •69. Особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх витребування
- •70. Особливості розгляду судом справ про надання права на шлюб.
- •Сучасні аспекти цивільно-правової відповідальності
- •Окремі проблеми вчення про відповідальність в цивільному праві.
- •2. Вчення про перспективну та ретроспективну відповідальність – аналіз концепцій.
- •3. Види і форми цивільно-правової відповідальності.
- •4. Проблеми субсидіарної відповідальності.
- •5. Умови цивільно-правової відповідальності.
- •6. Обставини, що звільняють від відповідальності у цивільному праві
- •Ще однією обставиною, яка звільняє від цивільної відповідальності, є форс-мажор
- •7. Особливості цивільно-правової відповідальності малолітньої особи
- •8. Особливості цивільно-правової відповідальності неповнолітньої особи.
- •9. Відповідальність юридичних осіб.
- •10. Особливості цивільно-правової відповідальності учасників господарських товариств.
- •12. Відповідальність продавця за договором купівлі-продажу.
- •16. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі.
- •17. Відповідальність за шкоду, завдану при рятуванні майна іншої особи.
- •18. Обставини, що впливають на розмір деліктної відповідальності.
- •19. Загальні умови відповідальності за завдану майнову шкоду.
- •20.Умови відповідальності за завдану моральну шкоду.
- •21.Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист.
- •22.Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності.
- •23.Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності.
- •24.Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.
- •25.Особливості відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою.
- •26.Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.
- •27.Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
- •28.Відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.
- •29.Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •30.Право зворотної вимоги до винної особи.
- •31.Відшкодування моральної шкоди: проблеми теорії та практики.
- •32.Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я малолітньої або неповнолітньої особи.
- •33.Підстави зміни розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
- •34.Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого.
- •35. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
Сучасні аспекти цивільного права та процесу
1. Правосуб’єктність фізичної особи та порядок її реалізації.
Правосуб'єктність ф.о. - це передбачена нормами права здатність бути учасниками правовідносин. У міжнародних документах про права людини записано, що кожна людина, де б вона не знаходилася, має право на визнання її правосуб'єктності.
В основі визначення природи правосуб'єктності (праводієздат-ності) ф.о. лежать два критерії: - вік; - зрілість психіки, відсутність психологічних дефектів.
Склад правосуб'єктності фізичної особи: - правоздатність; - дієздатність; - деліктоздатність.
Правоздатність - це передбачена нормами права здатність (можливість) індивіда мати суб'єктивні юрид. права і виконувати суб'єктивні юридичні обов'язки. Правоздатність виникає з моменту народження і припиняється зі смертю особи.
Дієздатність - це передбачена нормами права здатність індивіда самостійно, усвідомлено здійснювати суб'єктивні юрид. права, обов'язки і нести відповідальність.
Дієздатність, на відміну від правоздатності, залежить від віку, фізичного стану особи, а також інших особистих якостей людини, що з'являються у неї в міру розумового, фізичного, соціального розвитку. У цивільному праві є градація різних ступенів дієздатності. Повна дієздатність настає з моменту громадянського повноліття - з 18 років.
Неповна (відносна):14-18років (проектується в новому Цивільному кодексі України), 15-18 (за чинним законодавством).
Законодавством передбачена можливість оголосити неповнолітнього, який досяг 16 років, повністю дієздатним, якщо він працює за трудовим договором, у тому числі за контрактом, чи займається підприємницькою діяльністю. Оголошення неповнолітнього повністю дієздатним (акт емансипації) провадиться за рішенням органу опіки і піклування - за згодою батьків, усиновителів або піклувальника, а в разі відсутності такої згоди - за рішенням суду.
Часткова дієздатність: до 14 років (проектується в новому Цивільному кодексі України), до 15 років (за чинним законодавством).
Обмежена дієздатність виражається в такому:
— обмеження прав і свобод людини і громадянина законом держави передбачено в тій мірі, в якій це необхідно для захисту основ конституційного ладу, моральності, здоров'я, прав і законних інтересів інших осіб, забезпечення оборони і безпеки країни;
— обмеження прав і свобод людини і громадянина можливо за рішенням суду внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами.
Абсолютна недієздатність встановлена для осіб, визнаних недієздатними за рішенням суду внаслідок душевної хвороби чи слабоумства.
Ніхто не може бути обмежений у дієздатності інакше як за рішенням суду і відповідно до закону. Відсутність у дітей і психічно хворих власної дієздатності заміняється дієздатністю інших, спеціально визначених осіб - батьків, опікунів або піклувальників. Отже, правосуб'єктність — категорія цільна, і в галузі цивільного права вона також утворює єдність правоздатності і дієздатності: тут замість правоздатної, але недієздатної особи може виступати її законний представник.
Деліктоздатність - це здатність нести відповідальність за вчинені правопорушення. У деяких випадках Деліктоздатність передує настанню повної дієздатності. Передумовою деліктоздатності є осудність, тобто здатність у момент вчинення суспільне небезпечного діяння усвідомлювати свої дії і керувати ними.
Правосуб'єктність фізичних осіб може бути: загальною, спеціальною, індивідуальною. У конкретних правовідносинах суб'єкт може виступати як носій загальної, спеціальної та індивідуальної правосуб'єктності.
Правосуб'єктність - це самостійна правова категорія, що існує поряд із правами і обов'язками. Вона є постійним громадянським станом особи, свідчить про її правову здатність бути носієм цих прав і обов'язків.
Щоб стати суб'єктом (учасником) правовідносин, суб'єкти права повинні пройти етапи наділення юридичними властивостями:
1) набути властивостей суб'єктів права як потенційних суб'єктів (учасників) конкретних правовідносин - вступити у загальні відносини правосуб'єктності з усіма іншими суб'єктами, що перебувають під юрисдикцією певної держави - через відповідність певним правовим вимогам про правосуб'єктність: а) розуміти зміст існуючих у суспільстві правових норм; б) оцінювати їх соціальну значущість; в) бути адресатом передбачених правовими нормами суб'єктивних прав й обов'язків; г) мати право своїми діями здобувати ці права й обов'язки; г) бути здатним самостійно реалізовувати свої суб'єктивні права й обов'язки, а також своїми діями породжувати нові права і обов'язки;
2) знайти додаткові властивості юридичного характеру в конкретній юридично значущій ситуації - вступити у конкретні відносини правосуб'єктності - через: а) наділення конкретними суб'єктивними правами і юридичними обов'язками, які визначають власне правові зв'язки, відносини між суб'єктами, встановлені правовими нормами; б) індивідуалізовані дії відповідно до суб'єктивних прав і юридичних обов'язків суб'єктів як учасників конкретних правових відносин (матеріальних і процесуальних). У конкретних правовідносинах суб'єкт може виступати як носій загальної, спеціальної (галузевої і міжгалузевої") правосуб'єктності.