Будова гладких м*язів.Місце в організмі.Фізіологічні властивості

До гладких м’язів належать м’язи внутрішніх органів, кровоносних судин, їх фізіологічні властивості відрізняються від властивостей скелетних м’язів тим, що вони менш збудливі. Збудження по гладких м’язах проводиться повільніше, ніж по скелетних. їх скорочення розвивається також повільніше і зберігається протягом тривалого часу. Для того, щоб викликати збудження гладкого м’яза, необхідно діяти на нього подразненням більшої сили. Характерною особливістю гладких м’язів є їх здатність до спонтанної автоматичної діяльності, тобто здатність скорочуватися під впливом імпульсів, які виникають в них самих. Спонтанні скорочення спостерігаються при дослідженні гладких м’язів шлунка, кишок, нирок, жовчного міхура та ін. Якщо денервовані стрічки цих органів помістити в теплий розчин Рінгера, насичений киснем, вони здатні тривалий час автома­тично скорочуватись. Гладкі м’язи за своєю будовою є функціональним синцитієм, тобто збудження з однієї м’язової клітини може вільно переходити на іншу. Це пояснює залучення в процес збудження і скорочення усього м’яза, якщо навіть нервовий імпульс надійшов до незначної кількості м’язових волокон.

Скорочення гладких м’язів відбуваються повільніше і триваліше, латентний період у них значно довший. Гладкі м’язи здатні приходити в стан тривалого скорочення при дуже незначних затратах енергії, в результаті чого вони не втом­люються. Ці скорочення називаються тонічними. Деякі м’язи протягом усього життя людини знаходяться у тонусі (гладкі м’язи судин).

Гладкій мускулатурі притаманні пластичність і здатність до розтягування. Ці властивості мають значення для нормального функціонування порожнистих органів. Наприклад, завдяки пластичності гладких-м’язів тиск у порожнині се­чового міхура майже не змінюється, незалежно від ступеня його наповнення.

Характерною особливістю гладких м’язів є їх висока чутливість до хімічних подразників медіаторної природи: адреналіну, ацетилхоліну, гістаміну, серото­ніну, брадикініну.

На відміну від скорочень скелетних м’язів, скорочення гладких м’язів є мимовільними. Гладкі м’язи іннервуються вегетативними нервами. Симпатична і парасимпатична іннервація має протилежні ефекти.

Від фізіологічних властивостей гладких м’язів залежать функції внутрішніх органів, а саме моторна функція травного тракту, сечостатевої та судинної систем. Від тонусу м’язів стінок артерій залежить величина їх просвіту, а тому і рівень артеріального тиску, кровопостачання органів і попередження виходу вмісту з них.

Структурно-функціональна організація автономної нервової системи(анс)

В 1903 р. Ленгі ввів поняття автономна нервова с-ма. АНС-це комплекс центральних і периферичних нервових клітин,які руйн. функц. рівень внутр.. сер.,які необ. Для адекватних р-цій усіх с-ем.Досягається це шляхом інервації гладких м’язів усіх органів м’яза серця. Відмінності АНС: 1)аферентний відділ рефлекторної дуги АНС має 2 нейрони:ефекторний та вставний.Ефекторний міститься за межами ЦНС і входить до складу одного з вузлів АНС.Вставний міститься всередині ЦНС. 2)еферентні волокна,що виходять з центру АНС на шляху до органа перериваються в тих чи інших шляхах(прегангліонарні,постглангліонарні) 3)центральні і переф. Відділи АНС розміщені нерівномірно.Центральні у спинному і головному мозку,переф. У нервових вузлах і сплетені.