Загальна характеристика травлення у 12-палій кишці

Дванадцятипалою кишкою починається тонкий кишечник, довжина якого у дорослої людини ста­новить 4,5 — 5,0 метрів. До дванадцятипалої кишки відкриваються протоки підшлункової залози та жовчного міхура. Основними функціями тонкого кишечника є остаточне роз­щеплення частково розщеплених у шлунку поживних речовин і всмоктування продуктів розщеплення в кров. У дванадцятипалій кишці харчові маси затримуються недовго, але саме тут на них діє вели­ка кількість ферментів травних соків підшлункової залози і слизо­вої оболонки дванадцятипалої кишки. Кількість виділення цих соків залежить від характеру їжі.На виділення підшлун­кового соку впливають безумовно- і умовнорефлекторні сигнали Центр рефлексу виділення соку підшлункової залози міститься в довгастому мозку. Виділення його залежить також від надходжен­ня до дванадцятипалої кишки шлункового соку й соляної кислоти Це свідчить про гуморальну регуляцію функції підшлункової за­лози. Усі соки дванадцятипалої кишки продовжують свою діяль­ність і в нижчих відділах тонкого кишечника. Ферменти підшлун­кової залози і тонкого кишечника розщеплюють майже всі поживні органічні сполуки. Білки розщеплюються до амінокислот, жири - до гліцерину й жирних кислот, а вуглеводи - до глюкози. Значну роль у процесах травлення відіграєпечінка. У печінці утворюєть­сяжовч, яка з жовчного міхура по жовчній протоці надходить до дванадцятипалої кишки. Під впливом жовчі жири розпадаються на дрібненькі краплинки.За добу в людини виділяється 500-700мл жовчі.

Фази шлункової секреції

1)«мозкова»(складно рефлекторна) -20-25хв.Зумовлена складними рефлекторними впливами від рецепторів ока,вуха,носа(умові) та ротової порожнини і глотки(безумовні).Доказом наявності цієї фази є дослід з «уявним годуванням». 2)шлункова-здійснюється за рахунок подразнення механорецепторів шлунку(6-10 год).Наявність цієї фази доводиться виділенням соку при вкладані їжі безпосередньо в шлунок(через фістулу або зонд) 3)кишкова-аферентні впливи з кишківника на залози шлунка,стимулюють шлункову секрецію.Це так звані дооденогастральні.Беруть участь також продукти гідролізу білків,що всмоктується в кров.

Секреторна діяльність підшлункової залози

Підшлунко́ваза́лоза — це залоза внутрішньої та зовнішньої секреції, розташована позаду шлунка, складається з частини (головки), тіла і хвоста. Це залоза змішаної секреції, що виробляє як травний сік (екзокринна функція), так і гормони (ендокринна функція).

Підшлункова залоза виробляє панкреатичний сік, що містить травні ферменти. Панкреатичний сік містить наступні ферменти: амілазу , ліпазу . Ферменти) і трипсин .Саме цей секрет підшлункової залози містить ферменти, що розщеплюють білки, жири і вуглеводи в процесі травлення. Кожен з ферментів виконує своюфункцію в процесі травлення: амілаза, інвертаза і лактаза відповідають за розщеплення вуглеводів, ліпаза розщеплює жири, трипсин - білки. Вироблення гормонів внутрішньої секреції глюкагону та інсуліну впливають на вуглеводний баланс, від ліпокаїну залежить жировий обмін. Таким чином, підшлункова залоза виконує відразу дві життєво необхідні функції: сприяє травленню і збагачує кровінсуліном.

Однак, деякі фактори, які є надмірностями в нашому житті (зловживання спиртними напоями та переїдання на тлі емоційних перезбудження), безпосередньо шкодять здоров'ю підшлункової залози. Таким чином, ці фактори сприяють зростанню числа захворювань панкреатитом.