- •Поняття про руховий апарат.Його роль в організмів
- •Основні фізіологічні властивості м’язової тканини
- •Рухові одиниці,їх функціональні відмінності
- •Механізм скорочення поперечно-смугастого м*яза.Теорія «ковзання»
- •Хімічні та енергетичні процеси,що забезпечують м*язові скорочення
- •Форми(види) та режими м*язових скорочень
- •Поодиноке м*язове скорочення
- •Механізм виникнення тетанусу в організмі.Види тетанічних скорочень
- •Оптимум і песимум сили та частоти подразнення за м.Є.Введенським
- •Сила м*язів,її визначення.Максимальна,абсолютна,відносна сила
- •Фактори,що визначають силу м*язів:морфологічні,функціональні,біохімічні
- •Робота м*язів.Види механічної роботи м*язів
- •Коефіцієнт корисної дії м*язів
- •Втома.Теорії втоми.Втома при різних видах м*язової діяльності.Активний відпочинок
- •Будова гладких м*язів.Місце в організмі.Фізіологічні властивості
- •Структурно-функціональна організація автономної нервової системи(анс)
- •Симпатичний,парасимпатичний та мета симпатичний відділи,їх функції
- •Автономні рефлекси,їх особливості
- •Медіатори анс.Види циторецепторів(ацетилхолінові,адреналінові,пуринові,серотонінові
- •Впливи симпатичного,парасимпатичного та мета симпатичного відділів на функції органів та систем
- •Склад,кількість і функції крові
- •Плазма крові,її склад.Значення складових частин плазми
- •Фізико-хімічні властивості крові:в*язкість,питома вага,осмотичний тиск,рН,онкотичний тиск
- •Буферні системи крові.Кислотно-лужна рівновага.Поняття ацидозу,алкалозу.Лужний резерв крові
- •Еритроцити,їх будова,кількість і функції.Фізіологічні та патологічні сполуки гемоглобіну
- •Імунітет.Неспецифічні і специфічні фактори імунітету
- •Тромбоцити,їх роль в організмі,будова кількість
- •Групи крові.Визначення груп крові
- •Правила переливання крові
- •Резус-фактор.Резус-конфлікт
- •Кровотворення.Органи кровотворення і кроворуйнування
- •Загальна характеристика системи кровообігу.Функціональне значення малого і великого кіл кровообігу
- •Загальна характеристика системи кровообігу.Функціональне значення малого і великого кіл кровообігу
- •Фізіологічні властивості серцевого м*яза:збудливість,автоматія,провідність,скоротливість,рефрактерність
- •Провідна система серця.Механізм виникнення збудження в серці
- •Електричні явища в серці.Електрокардіографія
- •Серцевий цикл.Фази серцевого циклу
- •Зовнішні прояви роботи серця:серцевий поштовх,тони серця,артеріальний пульс
- •Частота серцевих скорочень(чсс).Фактори,що впливають на чсс
- •Серцевий ритм.Аритмії:дихальна,синусова,екстрасистолія,фібриляція
- •Регуляція діяльності серця
- •Фактори,що забезпечують безперервність руху крові по судинах
- •Систолічний і хвилинний об*єм крові
- •Об*ємна і лінійна швидкості кровоточу.Фактори,які впливають на об*ємну і лінійну швидкості
- •Артеріальний тиск,види артеріального тиску:систолічний,діастолічний,пульсовий,середній.Тиск крові в різних ділянках судинної системи
- •Пульсова хвиля,механізм її виникнення.Артеріальний пульс.Швидкість розповсюдження пульсової хвилі
- •Регуляція судинного тонусу
- •Поняття про дихання,його значення для організму.Етапи дихання
- •Загальний план будови дихального апарату.Значення верхніх дихальних шляхів
- •Механізм вдиху і видиху.Вентиляція легень
- •Зовнішнє дихання,його показники.Частота дихання
- •Життєва ємність легень
- •Газообмін у легенях і тканинах
- •Транспорт газів кров*ю
- •Киснева ємність крові.Артеріо-венозна різниця.Коефіцієнт утилізації кисню
- •Крива дисоціації гемоглобіну
- •Дихальний центр,його локалізація
- •Нейрогуморальна регуляція дихання
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Суть і значення травлення.Види травлення.Травні ферменти
- •Вплив фізичного тренування на дихальну систему
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Функція шлунку.Травлення у шлунку
- •Загальна характеристика травлення у 12-палій кишці
- •Фази шлункової секреції
- •Секреторна діяльність підшлункової залози
- •Жовч,її склад і функції.Регуляція утворення жовчі і жовчовиділення
- •Кишкова секреція.Порожнинне і пристінкове травлення.Моторна функція тонкої кишки
- •Травлення в товстій кишці.Значення бактеріальної мікрофлори товстої кишки
- •Моторна функція шкт
- •Всмоктування.Ендоцитоз.Персорбція.Пасивний та активний транспорт
- •Обмін білків в організмі.Значення білків.Біологічна цінність білків їжі
- •Азотистий баланс.Позитивний і негативний азотистий баланс.Коефіцієнт зношування.Білковий мінімум.Білковий оптимум
- •Регуляція обміну білків(нервова,гуморальна)
- •Обмін жирів в організмі.Значення жирів.Жири тваринного і рослинного походження
- •Регуляція обміну білків(нервова,гуморальна)
- •Утворення і розпад жирів в організмі.Регуляція жирового обміну
- •Значення вуглеводів.Обмін вуглеводів в організмі
- •Гіперглікемія,гіпоглікемія,глюкозурія
- •Регуляція вуглеводневого обміну
- •Обмін води.Роль води в організмі
- •Класифікація води.Водний баланс
- •Обмін солей.Роль солей в організмі
- •Мікроелементи,мікроелементи
- •Регуляція обміну води і солей(нервова,гуморальна)
- •Вітаміни,їх значення для організму
- •Характеристика водорозчинних вітамінів:в1,в2,в3,в6,в12,рр,с.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби людини у вітамінах
- •Характеристика жиророзчинних вітамінів:а,д,е,к.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби
- •Обмін енергії.Методи прямої і непрямої калориметрії.Калоричний коефіцієнт кисню.Дихальний коефіцієнт
- •Основнйи обмін,його значення.Фактори,що впливають на основний обмін
- •Терморегуляція.Температура тіла.Їїї визначення.Ізотермія.Гіпотермія.Гіпертермія.
- •Температура тіла - комплексний показник теплового стану організму тварин і людини. Вимірювання температури
- •Хімічна і фізична терморегуляція.Механізм тепловіддачі
- •Хімічна і фізична терморегуляція.Механізм тепловіддачі
- •Органи виділення.Нирки та їх функція
- •Механізм утворення сечі.Гломерулярна(клубочкова) фільтрація.Канальцева реабсорбція.Канальцева секреція
- •Нефрон,його кровопостачання.Типи нефронів
- •Гомеостатична функція нирок.Їх рол ь в регуляції осмотичного тиску,об*єму води в організмі,регуляції кислотно-лужної рівноваги
- •Утворення нирками біологічно-активних речовин.Участь в обміні речовин
- •.Регуляція сечоутворення і сечовиділення
- •Структурно-функціональна організація ендокринної системи.Ендокринні залози,їх гормони
- •Властивості і функціональне значення гормонів.Основні механізми їх дії
- •Гіпоталамо-гіпофізарна система.Нейросекрети гіпоталамуса,роль ліберинів і статинів
- •Гіпофіз,його гормони,їх впливи на функції організму
- •Щитоподібна залоза,її гормони.Вплив йодтиронінів на стан психічних функцій,процеси росту та розвитку
- •Прищитоподібні залози.Вплив паратгормону та кальцитоніну на баланс кальцію в організмі
- •Гормони підшлункової залози(інсулін,глюкагон,соматостатин),їх впливи на метаболізм та концентрацію глюкози в крові
- •Поняття про стрес та стресові фактори.Види адаптації до дії стресових факторів.Роль симпато-адреналової системи в адаптації
- •Гормони мозкової речовини надниркових залоз-катехоламіни,їх роль в адаптації організму
- •Гормони кіркової речовини наднирників(глюкокортикоїди,мінералокортикоїди,статеві
- •Роль гормонів у регуляції статевих функцій
- •Статеві залози.Статвева диференціація і розвиток.Період статевого дозрівання
Зовнішні прояви роботи серця:серцевий поштовх,тони серця,артеріальний пульс
Серцевий поштовх у худорлявих людей легко можна про пальпувати або навіть побачити.Він проявляється короткочасним випинанням у лівому п’ятому міжребер’ї по серединно-ключичній лінії.Він виникає внаслідок складної зміни форми,об’му та просторового розташування серця в цілому.Запис серцевого поштовху-апекскардыограма-даэ можливість оцінити часові співвідношення періодів цикла скорочення лівого шлуночка. Тони серця:При скороченні серця виникають коливання звукової частоти,котрі можна прослухати через грудну стінку просо вухом або за допомогою стетоскопу.При вислуховуванні серця розрізняють два тони:перший з яких виникає на початку систоли,другий-на початку діастоли.Перший тон триваліший за другий,це глухий звук складного тембру.Він пов’язаний з коливанням стінок шлуночків і клапанів,котрі передаються на грудну клутку.Другий тон,коротший,пов’язаний з ударом стулок пів місяцевих клапанів.При фонокардіографії крім 1 та 2 тонів реєструються 3 та 4.Третій тон виникає внаслідок вібрації стінки шлуночків під час швидкого притоку крові до них на початку фази наповнення.Четвертий тон обумовлений скороченням передсердь. Артеріальний пульс-це ритмічні коливання стінки судин,зумовлені підвищенням тиску в період систоли серця і поширювані вздовж артерій у вигляді пульсової хвилі.Запис здійснюють з близьких до серця судин,наприклад,загальної сонної артерії.На ній помітні типові зміни тиску.Викид крові зі шлуночків зумовлює перш за все швидке зростання тиску до піку на кривій сфігмограми.Далі з’являється фаза зниження тиску,під час якої захлопуються аортальні клапани.В момент їх закриття на сфігмограмі реєструється чітка вирізка-інцізура.Час від початку кривої до інцізури відповідає періоду вигнання лівого шлуночка.
Частота серцевих скорочень(чсс).Фактори,що впливають на чсс
Частота серцевих скорочень – один з основних фізіологічних показників роботи серця. Величина ЧСС залежить від багатьох причин: віку, статі, навколишнього середовища, фізичного навантаження, наявності захворювань і так далі. Визначають цей показник методом підрахунку пульсу або аускультації. Здорова людина не відчуває биття власного серця, його робота відбувається непомітно. Якщо ж з’являються неприємні відчуття серцебиття, то це, як правило, вказує на певні відхилення в його роботі.
Частота скорочення серця – величина непостійна, може збільшуватися і зменшуватися в залежності від стану організму. Зміна її може бути фізіологічним, але може бути і симптомом патології.
Частота серцевих скорочень: норма
Ритм серцевої діяльності вважається правильним, якщо скорочення здійснюються ритмічно з частотою від 60 до 80 ударів на хвилину. Є фізіологічні коливання ЧСС. У жінок зазвичай скорочень на 7-8 за хвилину більше, ніж у чоловіків. Частота зростає після прийому їжі і на висоті вдиху. При помірному фізичному і психоемоційної навантаженні ЧСС збільшується до 90-120 в хвилину, а при великих навантаженнях – до 100-150 в хвилину. При різкій зміні положення тіла частота збільшується на декілька ударів за одну хвилину.
Частота серцевих скорочень вище норми
Збільшення серцебиття понад 80 називається тахікардією і часто буває симптомом багатьох патологічних станів. Поява тахікардії є наслідком високої активності синусового вузла, тому вона називається синусовою.
Синусова тахікардія нерідко спостерігається у практично здорових людей. Вона буває при фізичних перевантаженнях, емоціях, порушенні, при болю, підвищення температури, при вживанні алкоголю, міцної кави і чаю, курінні. У цих випадках говорять про тимчасову тахікардії. Таке збільшення частоти серцебиття поступово зростає і так само поступово слабшає. Частота серцевих скорочень у дітей у вигляді тахікардії – явище фізіологічне. Величина цього показника у дітей може бути понад 200 ударів за хвилину. У спортсменів під час максимального навантаження вона може досягати 190-200 ударів на хвилину.
Тривала тахікардія визначається при багатьох патологічних станах. ЧСС збільшується із зростанням температури тіла: при збільшенні температури на один градус, частота стає більше на десять скорочень. Кількість серцевих скорочень вище норми буває при гіперфункції щитовидної залози, захворюваннях серця з ураженням міокарда – міокардитах, кардіоміопатії, кардіосклероз, а також при порушеннях з боку ЦНС – депресії, неврозах, неврастенії.
Частота серцевих скорочень нижче норми
Якщо ЧСС визначається менше шістдесяти скорочень за хвилину, то такий стан називається брадикардією. Брадикардія може бути пов’язана з конституцією людини і часто буває сімейної. Нерідка брадикардія у спортсменів, людей добре тренованих, що виконують фізичну роботу. У цих випадках вона не має клінічного значення. Брадикардія часто спостерігається у людей з лабільною нервовою системою, у яких переважає тонус блукаючого нерва. Зменшення частоти скорочень спостерігається у сплячої людини, під час блювоти й інших станів, які протікають з високим тонусом блукаючого нерва. Брадикардія часто буває при багатьох інфекційних захворюваннях, особливо що викликаються вірусами, іноді може зустрічатися при інфаркті міокарда, при локалізації ділянки некрозу в області відділів задньої стінки. До появи брадикардії може призводити лікування деякими препаратами, в тому числі бета-адреноблокаторами, передозування препаратів калію.
Частота серцевих скорочень (ЧСС) залежить від численних факторів.
Ø Залежність ЧСС від віку:
· Дитина після народження - 130 – 140 уд/хв;
· Від народження до 1 року - 100–120 уд/хв;
· Від 3 до 7 років - 95 уд/хв;
· Від 8 до 14 років - 80 уд/хв;
· Середній вік – 60-80 уд/хв;
· Похилий вік – 80-90 уд/хв.
Ø У молодих людей виражена дихальна аритмія: на вдиху частота серцевих скорочень прискорюється, на видиху – уповільнюється.
Ø В стані спокою ЧСС у жінок відносно чоловіків збільшена на 5 – 10 ударів.
Ø Положення тіла – найменша ЧСС у людини, якщо вона лежить розслаблено. У положенні стоячи скорочення серця прискорюється на 10-15 ударів у - порівнянні з положенням лежачи.
Ø При підвищені температури тіла на 1°С частота серцевих скорочень підвищується у дорослого на 8-10 ударів, у дітей - на 15-20.
Ø Періоду доби - з 8 до 12 год. дня ЧСС максимальна, потім до 14 год. його частота знижується, а з 15 до 20 год. знову збільшується, досягаючи максимальних значень. Найбільш повільні скорочення серця у нічні години, коли людина спить.
Ø Вживання їжі. Після вживання холодних напоїв (наприклад, морозива) скорочення серця уповільнюється. А гаряча, гостра їжа сприяє підвищенню частоти серцевих скорочень.
Ø При фізичному навантаженні та емоційному збудженні ЧСС помітно збільшується.
Ø Навесні та влітку ЧСС у людей більша, ніж восени та взимку.
