51. Дискреційна фіскальна політика та фіскальна політика вмонтованих автоматичних стабілізаторів.

Дискреційна фіскальна політика - цілеспрямована зміна величин державних витрат, податків і сальдо державного бюджету в результаті спеціальних рішень уряду, спрямованих на зміну рівня зайнятості, обсягу виробництва, темпів інфляції і стану платіжного балансу. Недискреційна фіскальна політика - автоматична зміна названих величин внаслідок циклічних коливань сукупного доходу. Недискреційна фіскальна політика передбачає автоматичне збільшення (зменшення) чистих податкових надходжень до держбюджету у періоди зростання (зменшення) ВВП, яке надає стабілізуючу дію на економіку.

Чисті податкові надходження являють собою різницю між величиною загальних податкових надходжень до бюджету і сумою виплачених урядом трансфертів.

При дискреційній фіскальній політиці з метою стимулювання сукупного попиту в період спаду цілеспрямовано створюється дефіцит держбюджету внаслідок збільшення держвидатків (наприклад на фінансування програм зі створення нових робочих місць) або зниження податків. Відповідно в період підйому цілеспрямовано створюється бюджетний надлишок.

Дискреційна політика уряду пов'язана зі значними внутрішніми тимчасовими лагами, так як зміна структури державних витрат або ставок оподаткування передбачає тривале обговорення цих заходів у парламенті.

При недискреційній фіскальній політиці бюджетний дефіцит і надлишок виникають автоматично, внаслідок дії встановлених стабілізаторів економіки.

«Вбудований» (автоматичний) стабілізатор - економічний механізм, що дозволяє знизити амплітуду циклічних коливань рівнів зайнятості і випуску, не вдаючись до частих змін економічної політики уряду. В якості таких стабілізаторів в індустріальних країнах зазвичай виступають прогресивна система оподаткування, система державних трансфертів (у тому числі страхування по безробіттю) і система участі в прибутках. Вбудовані стабілізатори економіки пом'якшують проблему тривалих часових лагів дискреційної фіскальної політики, так як ці механізми «включаються» без безпосереднього втручання парламенту.

Ступінь вбудованої стабільності економіки безпосередньо залежить від величин циклічних бюджетних дефіцитів і надлишків, які виконують функції автоматичних «амортизаторів» коливань сукупного попиту.

51. Дефіцит державного бюджету. Структурний та циклічний дефіцит бюджету.

Бюдже́тний дефіцит — перевищення видаткової частини державного бюджету над дохідною. Є однією з основних причин інфляції, спричиняється економічною нестабільністю, скороченням надходжень до бюджету, зростанням видатків з бюджету. Покриття бюджетного дефіциту може здійснюватися шляхом отримання державних позик та емісією грошей (в Україні згідно зі ст. 15 п.2 Бюджетного кодексу України «Джерелом фінансування бюджету не можуть бути емісійні кошти Національного банку України»).

Дефіцит бюджету — це сума, на яку рівень видатків бюджету перевищує рівень надходжень. Причини виникнення дефіциту:

• спад виробництва;

• зниження ефективності функціонування окремих галузей;

• несвоєчасне проведення структурних змін в економіці або її технічного переоснащення;

• великі воєнні витрати;

• інші фактори, що впливають на соціально-економічне становище країни.

Бюджетний дефіцит — явище майже постійне в економіці кожної держави. Для населення наявність дефіциту має опосередковане значення, але воно бере участь у поверненні залучених для покриття дефіциту коштів шляхом сплати податків.

Бюджети в Україні можуть затверджуватись з дефіцитом лише при наявності обґрунтованих джерел його фінансування. Граничний розмір державного боргу не повинен перевищувати 60% фактичного річного обсягу ВВП. У разі перевищення зазначеної межі уряд має вжити негайних заходів до приведення цієї величини у відповідність з необхідною нормативною.

Профіцит бюджету — це перевищення доходів бюджету над його видатками. Законодавством передбачено, що профіцит затверджується з метою погашення основної суми боргу.

Дефіцит державного бюджету у 2013 р. склав 65 млрд грн, з урахуванням усіх зобов'язань уряду — понад 80 млрд грн.

Залежно від зв'язку з економічним циклом виділяють такі види бюджетного дефіциту:

• циклічний бюджетний дефіцит  це дефіцит, який виникає під час циклічного економічного спаду і скорочення внаслідок цього бюджетних доходів. Фактично уряд на цій фазі циклу починає підтримувати сукупний попит, збільшуючи бюджетні видатки. У результаті фактичний дефіцит перевищить розмір циклічного дефіциту, а різниця між цими показниками покаже розмір експансійного впливу бюджету (його називають циклічним ефектом бюджету);

• структурний дефіцит  це різниця між фактичними бюджетними видатками і сумою доходів, яка була б отримана бюджетом в умовах повної зайнятості за існуючої системи оподаткування.