ДВНЗ «УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ»

ЧЕРКАСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

Факультет економічний

Кафедра обліку і оподаткування

САМОСТІЙНА РОБОТА

з дисципліни

«ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ»

Виконала:

студентка МОз116 групи

заочної форми навчання

Ростовщикова Л.П.

Перевірила:

к.е.н., доцент Гончаренко О.О.

Черкаси - 2017

ЗМІСТ

1. Огляд ринку освітніх послуг України 3

2. Питання по темі «Особливості обліку у кредитних спілках та порядок формування ними звітних даних» 8

3. Тести по темі «Особливості обліку у кредитних спілках та порядок формування ними звітних даних» 15

1. Огляд ринку освітніх послуг України

Освіта є основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. В умовах формування економіки, заснованої на знаннях, ключовими показниками якості людських ресурсів стає їх кваліфікація, володіння інформаційною культурою, здібність до творчості, інновацій. Освіта визначає положення людини в сучасному суспільстві, зачіпає все його життя і професійну діяльність, забезпечує придбання нових знань і навиків, підвищення загального рівня культури. Крім того, сфера освіти є крупною галуззю економіки, що привертає величезні трудові, матеріальні і фінансові ресурси.

Відповідно до Міжнародної стандартної класифікації освіти повна загальна середня освіта охоплює три рівні:

1) початкова освіта;

2) базова середня освіта;

3) профільна середня освіта.

Зважаючи на те, що повна загальна середня освіта згідно з Міжнародної стандартної класифікації освіти та Національною рамкою кваліфікацій охоплює три рівні освіти, середня загальноосвітня школа України має таку структуру, яка відповідає триступеневій структурі нинішньої загальноосвітньої школи:

- початкова школа (1-4 кл.), яка забезпечує здобуття початкової освіти;

- гімназія (5-9 кл.), яка забезпечує здобуття базової середньої освіти;

- ліцей (10-12 кл.), який залежно від профільного спрямування надає можливість здобувати загальну середню та професійну освіту.

Метою базової середньої освіти є різнобічний розвиток, громадянське виховання і соціалізація дитини, формування у неї навчальних, соціальних, загальнокультурних і предметних компетентностей, цінностей громадянського суспільства, особистісний розвиток учнів з орієнтацією на продовження навчання, формування креативності і критичного мислення, творчих здібностей, набуття життєвих компетентностей, необхідних для самовизначення й усвідомленого вибору подальшого життєвого шляху.

Державна політика України у сфері освіти визначається Законодавством України, яке базується на Конституції України. Основою державної політики України у сфері освіти є «Закон про освіту», прийнятий Верховною Радою у 1991 році, із змінами, внесеними згідно з Декретами і Законами протягом 1993 2015 років. Відповідно до цього Закону прийнято Закони України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту» і «Про вищу освіту».

Проаналізуємо стан освітніх послуг на прикладі загальноосвітніх навчальних закладів України за два навчальні роки.

Мережа загальноосвітніх навчальних закладів протягом двох навчальних років скоротилася на 1,52% (загалом на 267 загальноосвітніх навчальних закладів (в тому числі й вечірні змінні школи, спеціальні школи та школи-інтернати) і становила: 2014/2015 н.р - 17604, 2015/2016 н.р. - 17337. Серед загальноосвітніх навчальних закладів без урахування вечірніх змінних шкіл, спеціальних шкіл та шкіл-інтернатів скорочення протягом двох навчальних років становить 1,48%.

У розрізі міські/сільські загальноосвітні навчальні заклади маємо: у містах закриті 38 шкіл, відкриті чотири нові школи. Сільських шкіл закрито 231, а відкрито 11. Найбільша кількість міських шкіл скорочена в м.Києві, Донецьку, Харкові. У сільській місцевості найбільшого скорочення зазнали загальноосвітні навчальні заклади у Житомирській, Чернігівській і Волинській областях.

При зменшенні кількості міських шкіл у Донецькій області (6 шкіл), спостерігається значне зростання сільських шкіл (11 шкіл).

У середньому на один загальноосвітній навчальний заклад (далі - ЗНЗ) у 2015/2016 н.р. припадає понад 218 учнів: ЗНЗ - 17337, учнів - 3783150 (серед них 136 вечірніх змінних шкіл, в яких навчаються 33524 учні: 246,5 учнів на одну вечірню змінну школу). У денних ЗНЗ у одній школі в середньому навчається 219,68 учнів.

У міських денних ЗНЗ навчається 2521735, що становить 68,08% від загальної кількості всіх учнів, які навчаються в Україні у денних ЗНЗ.

За статистичними даними загалом протягом двох останніх навчальних років кількість першокласників збільшилася на 22882 учні. Кількість першокласників у міських денних ЗНЗ зменшилася в Донецькій області. Найбільший приріст учнів 1-х класів у міських денних ЗНЗ спостерігався в м.Києві, Дніпропетровській і Львівській областях.

У сільській місцевості протягом двох останніх навчальних років спостерігається зменшення набору учнів у 1 класи в Луганській, Донецькій, Херсонській і Запорізькій областях. У Львівській, Рівненській і Київській областях кількість першокласників у 2015/2016 н.р. зросла найбільше.

У цілому кількість п’ятикласників протягом двох останніх навчальних років зменшилася на 10145 учнів. Найменше у 5 класи міських денних ЗНЗ поступило учнів у Донецькій, Дніпропетровській і Луганській областях. Найбільше п’ятикласників стало навчатися в м.Києві.

Серед шкіл сільської місцевості збільшення кількості учнів 5-х класів спостерігалося в Тернопільській області.

У дев’ятих класах у цілому відбулося зменшення кількості учнів на 9775: у містах - на 2742, у сільській місцевості - на 7033 учні. Збільшення кількості дев’ятикласників у міських денних ЗНЗ спостерігається в м.Києві, Дніпропетровській, Чернігівській, Кіровоградській областях. Найбільше скорочення кількості дев’ятикласників у міських школах в Донецькій, Луганській і Полтавській областях. У сільській місцевості у всіх районах відбулося скорочення кількості дев’ятикласників.

Протягом 2014/2015 і 2015/2016 н.р. кількість учнів, які поступили до 10 класу міських денних ЗНЗ зменшилася на 2052, сільських - на 7374 учні. Проте, в м.Києві, Львівській і Одеській областях спостерігається збільшення кількості десятикласників у міських денних ЗНЗ. Найзначніше скорочення десятикласників у міських денних ЗНЗ спостерігається в Донецькій і Тернопільській областях.

За даними Державної служби статистики України, у 2014-2015 н.р. (без урахування тимчасово окупованої території АРК і м.Севастополя) закінчили школу ІІ ступеня та одержали свідоцтво про базову загальну середню освіту 333761 випускників; закінчили школу ІІІ ступеня та одержали атестат про повну загальну середню освіту 217704 випускників.

На початок 2015/2016 н.р. у загальноосвітніх навчальних закладах налічувалося 446304 учителі (серед них 4980 учителі, що викладають у вечірніх змінних школах) (2014/2015 н.р. - 453557 учителів).

Що стосується фінансування освітньої галузі, то за даними Міністерства фінансів України у 2014/2015 н.р. втрати на одного учня загальноосвітнього навчального закладу на навчальний рік по областях України становили: у Вінницькій області - 10,1 тис.грн., Волинській - 9,8 тис.грн., Дніпропетровській - 8,9 тис.грн., Житомирській - 10,4 тис.грн., Закарпатській - 12,1 тис.грн., Запорізькій - 9,5 тис.грн., Івано-Франківській - 15,1 тис.грн., Київській - 9,7 тис.грн., Кіровоградській - 10,6 тис.грн., Львівській - 9,9 тис.грн., Миколаївській - 9,4 тис.грн., Одеській - 8,6 тис.грн., Полтавській - 9,8 тис.грн., Рівненській - 93,2 тис.грн., Сумській - 10,5 тис.грн., Тернопільській - 10,6 тис.грн., Харківській - 8,5 тис.грн., Херсонській - 9,5 тис.грн., Хмельницькій - 10,3 тис.грн., Черкаській - 10,8 тис.грн., Чернівецькій - 10,5 тис.грн., Чернігівській - 11,2 тис.грн., у м.Києві - 10,8 тис.грн.

Для Луганської і Донецької областей дані відсутні.

Найвитратнішою у 2014/2015 н.р. стала Івано-Франківська область. Найменшу кількість коштів на одного учня витрачена у школах Харківської й Одеської областей.

У 2015 році підвищення розмірів посадових окладів працівників бюджетної сфери, в тому числі й працівників галузі освіти, відбувалося двічі - у вересні та у грудні.

У 2016 році за даними Українського центру оцінювання якості освіти українську мову на достатній та високий рівень склали 68% випускників міських шкіл, історію - 45%, математику - 56%. У сільській місцевості - 23%, 28% та 37% відповідно. Не виключено, що на такий результат впливають не лише застаріла матеріальна база сільських шкіл та низький рівень учителів, але й доступ до репетиторів із зовнішнього незалежного оцінювання (далі - ЗНО) у містах.

Зважаючи на це, з кінця 2016 року почалося створення мережі опорних шкіл та їхніх філій. У селах залишаються початкові школи, а з п’ятого класу учні навчаються в опорних школах. Опорні заклади засновують органи місцевого самоврядування на базі шкіл, які відбираються на конкурсній основі.

Держава бере на себе зобов’язання надати автобуси і збудувати дороги. Опорна школа повинна мати повну матеріально-технічну базу, не менш як 360 учнів, не менше двох філій, а директора такої школи обирають за конкурсом. З 1 вересня 2016 року почали працювати 137 таких закладів з 360 філіями.

Останні дані з вступної кампанії 2016 року демонструють ще одну вкрай негативну тенденцію: на педагогічні спеціальності до вузів вступають учні з найнижчим прохідним балом за ЗНО.

Можна припустити, що через низькі зарплати та невисокий престиж професії викладати у школах залишаться не найкращі. Таким чином, учителів, які виходять на пенсію, замінює молодь, яка закінчила школу з найгіршими показниками та не змогла влаштуватися на іншу роботу після закінчення вищих навчальних закладів.

Це негативно впливає на якість загальної середньої освіти.

У 2017 році є зрушення. Мінімальна ставка вчителя становитиме 3 960 грн, що на 2 тис.грн. більше, ніж у 2016 році. За словами прем’єра України в середньому зарплата вчителів збільшиться на 50%. До того ж, навчання за спеціальностями "середня освіта" та "спеціальна освіта" заохочуватимуть вищими стипендіями.

Тому є очікування щодо збільшення конкурсу при вступі на ці професії і залучення найкращих випускників на посади вчителів у регіонах.

Отже, проведене дослідження сучасного стану освітніх послуг на прикладі загальноосвітніх навчальних закладів України свідчить, що для розв’язання проблем галузі необхідно розробити цілісну систему державних заходів, що будуть спрямовані на забезпечення її ефективного розвитку. При цьому головним завданням має стати забезпечення достатнього фінансування галузі, шляхом оптимізації бюджетних та позабюджетних джерел її розвитку. Це сприятиме вихованню всебічно освіченої особистості, з притаманним їй системним світоглядом і логічним мисленням, знання та навики якої відповідатимуть профілю її діяльності.