18. Арабське завоювання Піренейського півострова. Реконкіста.

У квітні 711 р. перша група мусульман висадилася в Південній Іспанії. Скориставшись відсутністю короля Родеріка, мусульмани заснували базу на місці виниклого пізніше міста Альхесирас. Родерік, одержавши звістку про напад мусульман, поспішив на південь і атакував їх в долині річки Ріо-Барбате. Війська Родеріка покинули свого короля на полі битви. Родерік пропав безвісти. Загони Таріка ібн Зіяда без особливих зусиль зайняли столицю Вестготського королівства Толедо.У горах Астурії, на крайній півночі Іспанії, виникло невелике вестготсько-іспанське християнське королівство (718 р.). Араби захопили землі вестготської і іспано-римської знаті і церкви. Багато вестготських феодалів втекли на північ, в гірські райони Астурії і Піренеїв. Селянство ж в більшості випадків залишилося на колишніх місцях і навіть відчуло спочатку деяке полегшення. Але селяни залишилися в особистій і поземельній залежності і платили феодальну ренту. В 743 р. берберські племена в Іспанії повстали проти халіфа. Цим скористалося королівство Астурія і просунуло свій кордон до річки Дуеро. Після падіння влади династії Омейядів (750 р.) і приходу до влади Аббасидів один з уцілілих Омейядів Абд-ар-Рахман втік до Іспанії і заснував незалежний емірат. Омейяди правили в Іспанії з 756 по 1031 р. Перша хвиля завоювання Іберійського півострова (арабами і берберами). 710 — 724 рр. 710: Агіла просить допомоги в арабського губернатора Іфрікії. Висадка 400 берберів на європейському березі Гібралтарської протоки. 711, Квітень: Тарік бен Зіяд, а на чолі армії в 7000 чоловік, до яких незабаром приєднується інший загін чисельністю 5000. Для висадки на півострів Тарік висаджується в Гібралтарі, де розбиває табір і засновує невелику фортецю, яку планує зробити опорним пунктом і починають рух до Толедо. 711, Липень: Гвадалетта . Війська Родеріха зіштовхуються з армією Таріка. Через тиждень безперервних сутичок, вестготська армія рятується безладною втечею. Король Родеріх зникає.

Реконкіста (ісп. Ресопдиізіа, від гесог^иівіаг — відвойовувати), відвоювання народами Піренейського півострова в 8—15 ст. територій, захоплених арабами (точніше арабами і берберами, згодом що отримали загальну назву — маври). Реконкіста почалася битвою 718 при Ковадонгі. На відвойованих землях створювалися самостійні держави (інтереси Реконкісти інтенсифікували процеси їх централізації і об'єднання).Реконкіста значною мірою визначила своєрідність економічного і політичного розвитку держав Піренейського півострова. Реконкіста була не тільки ланцюгом військових походів, вона була широким процесом колонізації — заселенням і економічним освоєнням спустошених війною земель. Головною рушійною силою Реконкісти були селяни. В початковий період Реконкісти селяни, що осідали на звільнених землях, в своїй більшості добивалися особистої свободи. Активну участь в Реконкісті брали міста. Постійна загроза набігів арабів стимулювала утворення селянських (бегетрій) і міських общин. Успішний хід Реконкісти сприяв зміцненню в державах королівської влади, яка поступово узяла в свої руки розподіл відвойованих земель, що утворилися. Зацікавлені в економічному освоєнні цих земель, у воїнах для подальшої боротьби з арабами, королі були вимушені надавати знов виникаючим населеним пунктам, міським і сільським общинам ряд пільг і привілеїв. З відтисненням маврів на південь півострова посилився натиск феодалів на селян, і у ряді держав півострова вже в 13 ст. селяни втратили особисту свободу. З Реконкісти, яка велася під гаслом релігійної боротьби з «невірними», зв'язано зростання ідеологічного впливу і економічної могутності католицької церкви в Іспанії і Португалії; духовно-рицарські ордени перетворилися на найбільших земельних власників-латифундистів.

Реконкіста визначила і ін. особливості феодалізму на Піренейському півострові: численність шару дрібного рицарства; порівняно раннє посилення королівської влади, що диктувалося необхідністю об'єднання сил в боротьбі із зовнішнім ворогом. З Реконкістою пов'язаний процес формування народностей — іспанської, каталонської, баскської, галисійскої і португальської, складання їх національної культури, національного характеру. Реконкіста знайшла яскраве віддзеркалення в іспанській літературі. Особлива роль Кастилії в Реконкісти позначилася на формуванні національної іспанської мови, в основу якої ліг що розповсюджувався на звільнених територіях кастильський діалект.