1. Визначення витрат газу починають з ділянки, що забезпечує газом прила-ди квартири верхнього поверху.

Витрати газу газовими приладами Qпр розраховують за формулою:

Qпр 	Q1
		, м3/год,
	QP

де Q₁ – теплове навантаження газового приладу (згідно з паспортом приладу), ккал/год.

2. Витрати газу по розрахунковій ділянці визначають:

QP  Ksim ⋅Qпр ⋅ n

де n – кількість квартир на ділянці, що газифіковані;

Qпр – витрати газу газовими приладами, м³/год, що встановлені на ділянці;

11. _sim – коефіцієнт одночасності роботи газових приладів, K_sim  f (n) .

3. Задаються діаметром ділянки розрахункової гилки газопроводу, виходячи З того, що за вимогами ДСТУ 2204-93 діаметр вхідного газового патрубку до газової плити складає 15 мм.

4. Визначають швидкість руху газу в трубопроводі, ^{, м/с}:

	vр 	4QP
		3600⋅π ⋅ d2
де	d - діаметр трубопроводу, м.
Швидкість руху газу не повинна перебільшувати нормативну vP ≤ 7 м/с.
5.	Лінійні втрати тиску газу hділ на 1 м газопроводу на ділянці визнача-
ють за довідниками.

6. Лінійні втрати тиску на всій ділянці hділ визначають за формулою:

hділ  lділ ⋅ hділ, м

7. Втрати тиску на місцеві опори zділ враховують таким чином:

   • на ділянці вводу до стояка – 25 % лінійних втрат;

   • на стояках – 20 % лінійних втрат;

   • на внутрішньоквартирній розводці (довжина розводки 5-7 м) – 120 % лінійних втрат.

8. Загальні втрати тиску визначають додаванням лінійних втрат тиску на всій ділянці hділ та втрат тиску на ділянці на місцеві опори zділ .

Всі отримані значення заносять до таблиці 7.1.

Розрахунок вважаєтьчся завершеним, коли Σ(lділ ⋅ hділ  zділ) ≤ 35 вод. ст. – нормативні втрати тиску на вводі газопроводу та внутрішній систе-мі газопостачання будинку. Якщо Σ(lділ ⋅ hділ  zділ) ≥ 35 мм вод. ст., необхідно на одній або декількох ділянках збільшити діаметр газопроводу.