Охорона праці
Система організації охорони праці на підприємстві
Охорона праці як система законодавчих, соціально-економічних, технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних заходів спрямована на гарантування безпеки, збереження здоров'я і працездатності людини. Вона базується на законодавчих документах, головним з яких є Конституція України, та Кодекс законів про працю (КЗпПУ). Закон України «Про охорону праці», що визначає основні положення по реалізації конституційного права громадян України на охорону їхнього життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює взаємини між працівником і адміністрацією з питань охорони праці.
Відповідно до закону «Про охорону праці» керівник зобов’язаний створювати в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці, які б відповідали вимогам нормативних актів, а також забезпечували дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці, створює службу охорони праці, перевіряє стан охорони праці, затверджує інструкції, проводить розслідування нещасних випадків.
Працівники зобов'язані дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я інших працівників, виконувати норми, інструктажі, положення охорони праці, проходити медичний огляд, проходити навчання та інструктажі з охорони праці. [Закон України "Про охорону праці"]
Усі працівники, які приймаються на постійну чи тимчасову роботу в НУВГП, і при подальшій роботі, повинні проходити навчання в формі інструктажів з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.
За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці в НУВГП поділяються на наступні:
Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться за програмою, розробленою службою охорони праці при прийомі на роботу.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться у спеціальному журналі, а також у документі про прийняття працівника на роботу.
Первинний інструктаж проводиться перед початком роботи на робочому місці.
Повторний інструктаж проводиться з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз у квартал, на інших роботах — 1 раз на півріччя. Повторний інструктаж проводиться за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.
Позаплановий інструктаж проводиться при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них, при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо, при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником, якщо у трудовому процесі виконавця робіт сталася перерва понад 30 календарних днів — для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт — понад 60 днів.
Обсяг і зміст інструктажу визначається у кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили необхідність його проведення.
Цільовий інструктаж проводиться безпосередньо перед виконанням робіт з підвищеною небезпекою або разовому виконанні робіт.
За порушення нормативно-правових актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці винні особи притягаються до відповідальності згідно законів.
Робітники, у разі невиконання ними вимог безпеки, викладених в інструкціях з безпечних методів робіт за професіями, залежно від характеру порушень, несуть відповідальність у дисциплінарному, адміністративному або кримінальному порядку.
Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.
Адміністративна відповідальність регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення і передбачає накладення на службових осіб, громадян-власників штрафів у розмірі від 2 до 14 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збитків, завданих підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або профзахворювання.
Посадові особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону праці, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, притягаються до кримінальної відповідальності: штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до 2-х років. А якщо ці порушення спричинили загибель людей, то посадові особи можуть бути позбавлені волі на термін до 7-ми років. [В.М. Москальова Основи охорони праці. Підручник.-К.:ВД "Професіонал",2005.-672с.]
Питанням соціального страхування займається фонд соціального страхування від нещасних випадків(НВ) на виробництві та ПЗ(професійних захворювань) в Україні. Він діє на підставі закону про страхування від 01.04.2004р. Страхується фізична особа працівник який є суб’єктом страхування. Страхувальником є роботодавець, а страховиком фонд соціального страхування. Дія закону поширюється на всіх осіб найманої праці :
Громадян що працюють за трудовим кодексом і в організаціях всіх форм власності.
Учнів студентів, залучених до робіт, поза заняттями та у період проходження практики.
Осіб що утримуються у виправних закладах і залучаються до трудової діяльності.
Дитина яка народилась інвалідом у період вагітності матері, при отримання нею травми або професійного захворювання ( до 16 р.), або при навчанні до 23р.
Відшкодовування проводиться у виплаті грошової суми.
Зазначимо, що роботи з підвищеною небезпекою в НУВГП не виконуються.