- •8.Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •8.1.Охорона праці
- •8.1.1. Система організації охорони праці на підприємстві
- •8.1.2. Виробнича санітарія
- •8.1.3. Безпека праці при виконанні основних видів робіт
- •8.1.4. Інженерні (технічні) рішення з охорони праці Блискавкозахист будівлі станції знезалізнення
- •8.1.5. Заходи з пожежної безпеки Організація пожежної безпеки на об’єкті
- •8.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Надзвичайні ситуації, які можливі на станції знезалізнення
8.1.4. Інженерні (технічні) рішення з охорони праці Блискавкозахист будівлі станції знезалізнення
У проекті передбачено улаштування блискавкозахисту будівлі станції знезалізнення. Під блискавкозахистом розуміють комплекс заходів по захисту від блискавки і її вторинних проявів, які забезпечують безпеку людей, збереження будівель і споруд, обладнання і матеріалів від вибухів, загорання й руйнування.
Запроектувати блискавкозахист від прямих ударів блискавки для будівлі станції знезалізнення довжиною l = 18 м, шириною b = 9 м і висотою h = 5 м. Будівля відноситься до 2-ої категорії захисту. Грунт навколо будівлі суглинок (питомий опір грунту ρ = 100 Ом∙м).
Підрахуємо очікувану кількість уражень будівлі без влаштування блискавко захисту на протязі року за формулою:
N = [(b + h) ∙ (l+6∙h) – 7,7 ∙ h2] ∙ n ∙ 10-6, шт.
де h – висота будівлі, м;
b, l – відповідно ширина і довжина будівлі, м;
n – середньорічна кількість ударів блискавки в 1 км2 земної поверхні (питома кількість ударів блискавки в землю) в місці знаходження будівлі, (для території України n = 3).
N = [(9 + 5) ∙ (18+9∙5) – 7,7 ∙ 52] ∙ 3 ∙ 10-6 = 0,002068 < 1.
Так як N < 1 приймаємо зону захисту типу Б .
При проектуванні блискавко захисту цього типу будівель застосовуємо варіант одиночного стержневого блискавковідводу установленого на даху будівлі станції знезалізнення, по її центру.
Накреслимо будівля станції знезалізнення (в плані) у певному масштабі. З точки, в якій розміщений блискавковідвід, проводимо коло такого радіусу (Rx), щоб будівля повністю виявилась у середині кола.
Визначаємо висоту блискавко- відводу за формулою:
У якості опори блискавковідводу приймаємо дерев’яний брус, який закріплюємо розтяжками по центру даху.
Рис.8.1. Схема зони захисту
До
бруса закріплюється блискавко-приймач
із стального стержня
12
мм і довжиною 1,0 м. У якості струмовідводу
приймаємо стальний дріт
7
мм, що приварюється до блискавко приймача,
а другий кінець струмовідводу прокладається
у грунті і приєднується до заземлювача.
Визначаємо розрахункову величину опору розтікання струму за формулою:
де
– допустима величина імпульсного опору,
яка для для кожного окремо розташованого
або ізольованого блискавковідводу
повинна бути не більша 10 Ом, а в грунтах
із питомим опором понад 500 Ом∙м – не
вище 40 Ом (так як питомий опір грунту
біля будівлі, що підлягає блискавкозахисту,
менший 500 Ом∙м, то імпульсний опір
приймаємо
= 10 Ом);
- імпульсний коефіцієнт одиночного
заземлювача, згідно [46,
табл.2.2]
= 0,9.
Згідно
[46,
табл.2.3]
для опору
приймаємо комбінований двохстержневий
заземлювач (кутник 40 х 40 х 4 мм, довжиною
= 3м з відстаню між ними с
= 6 м), для якого
R = 9,1 Ом < 11 Ом.
8.1.5. Заходи з пожежної безпеки Організація пожежної безпеки на об’єкті
Керівник (власник) станції знезалізнення повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку будівлі станції знезалізнення, блоку знезараження з реагентами, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.
Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов'язках, інструкціях), які розроблені у двох примірниках, один з яких знаходиться у відповідального за пожежну безпеку, а другий у керівника (власника) об’єкта.
На кожному об’єкті з урахуванням його пожежної небезпеки наказом повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, у тому числі визначені:
- Можливість паління (місце для куріння), застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів.
- Порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних).
- Порядок відключення від мережі електрообладнання, в тому числі вентиляційних систем у разі пожежі.
- Порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи.
- Порядок проходження посадовими особами (власниками) навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення.
- Порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, систем пожежної сигналізації, автоматичних систем пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо).
- Порядок збирання членів добровільної пожежної дружини (у разі наявності) та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні.
Працівники об’єкта мають бути ознайомлені з вимогами протипожежного режиму на протипожежних інструктажах із записом у журналі з зазначенням особистого підпису, а також під час проходження пожежно-технічного мінімуму (для працівників зайнятих на пожежонебезпечних роботах). Журнал по проведенню протипожежних інструктажів зберігається у відповідального про пожежну безпеку.
Територія об’єкта станції знезалізнення, в тому числі приміщення поблизу станції мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 “Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір” (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 “ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности”.
Працівники об’єкта зобов'язані:
- Дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги Правил та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, чинних на підприємстві.
- У разі виникнення (виявлення) пожежі діяти відповідно до вимог додатка Правил.
