4. Свинарство і технологія виробництва та переробки продукції свинини

Свина́рство, галузь тваринництва — розведення свиней для одержання м'яса (свинини) і сала, а також шкіри і щетини.

Завдяки багатоплідності, скоростиглості, великій забійній вазі при порівняно незначній витраті кормів на одиницю продукції, свинина відіграє головну ролю в загальному виробництві м'яса (в УРСР 1970 — 46%). Вона майже вдвічі поживніша за яловичину і баранину. Завдяки цим прикметам значення свинарства постійно зростає, зокрема з поч. 19 ст. — зі збільшенням попиту на м'ясні продукти швидко зростаючого населення міст. Зростання кількості свиней у світі (у млн тонн): 1938-39 — 296, 1965-66 — 588, і вже зараз поголів'я свиней у світі становить понад 850 млн голів, більше половини його зосереджено в Азії. Китай посідає перше місце у світі за кількістю свиней (майже 50% світового виробництва). За обсягом свинарства вирізняються також США (10,3% світового виробництва), Бразилія, ФРН, Данія, Франція, Велика Британія, Нідерланди, Угорщина. Нині існує понад 600 порід свиней різних напрямків продуктивності (м'ясні, сальні, беконні, м'ясо-сальні).

Поголів'я свиней в Україні на 01.05.2010 року — 7952,8 тис. голів, з них в сільськогосподарських підприємствах — 3490,4 тис. голів, у господарствах населення — 4462,4 тис. голів. Однак важливим є показник не поголів'я, а обсягів виробленого м'яса. У 2009 році в Україні вироблено 550 тис. тонн м'яса свиней в забійній вазі. Цей показник свідчить, що більше ніж 70% свинини в Україні виробляється екстенсивно, тобто при тому ж поголів'ї свиней в країнах ЄС, Канаді, Бразилії, США буде вироблено, і виробляється на 70% свинини більше.

Ефективність свинарства залежить від генетики, технології вирощування і годівлі, здоров'я тварин і кормів. В структурі собівартості свинини найбільшу частку складають витрати на корми (до 70-80%). Нестача поживних речовин, особливо білка, а також амінокислот, вітамінів, макро- та мікроелементів, спричиняє зниження приростів, збільшення строків відгодівлі, перевитрати кормів та, як наслідок, собівартість свинини, що вища, ніж в країнах ЄС. Зважаючи на показники виробництва свинини на даний час, виникає запитання, чи правильно ми використовуємо той ресурс, який у нас є? За минулий рік Україна виробила зернових культур 3% від загальносвітового обсягу (так само як Бразилія і Канада), а свинини лише 0,5% (Бразилія 3%, Канада 2%). Використовуються застарілі технології утримання та годівлі свиней, багато виробників свинини, а особливо населення, годують зерновими сумішами (кукурудза, пшениця, ячмінь) або незбалансованими комбікормами.

За такої ситуації конверсія корму становить 7-9 кг на 1 кг приросту, а вартість лише одних кормів на 1 кг приросту становить 10 грн., це без вартості поросяти (+ 1 грн. в собівартості 1 кг свинини), праці, енергоносіїв, ветеринарних препаратів тощо. При закупівельній ціні в Україні 12-13 грн. екстенсивне вирощування свиней не приносить прибутку або, навіть, є збитковим. Науково-дослідну роботу в Україні провадять, насамперед, галузевий Інститут свинарства НААНУ, (заснований у серпні 1930 року, м. Полтава), Інститут тваринництва НААНУ (м. Харків), Інститут тваринництва степ. районів ім. М. Іванова «Асканія-Нова» НААНУ, Інститут землеробства і тваринництва зах. регіону НААНУ (Львівська область), Науково-дослідний центр підвищення ефективності тваринництва НААНУ (м. Вишгород, Київська область) і відповідні кафедри с.-г. вузів.

Провідним виробником свинини в Україні є компанія «АПК-ІНВЕСТ». До переліку лідерів ринку входять також «Даноша», Глобинський м'ясокомбінат, «Агро-Овен», «Дружба народів», «Нива Переяславщини», Бахмутський аграрний союз, Агрокомпанія «Калита», «Галичина-Захід», «Агро-Союз», Агрокомбінат Слобожанський.

Однією із сучасних проблем свинарства в Україні є небезпека поширення небезпечної хвороби — африканської чуми свиней.